Як зазначає Сергій Карелін, питання водопостачання в Україні завжди розглядають з чотирьох ракурсів. Перший — провладна політична сила, що прагне задовольнити споживачів. Другий — опозиційні політики, критичні до влади. Третій — споживачі, які висловлюють більш емоційні погляди та не розуміються на цифрах. Четвертий — люди, які перебувають між водоканалами та споживачами й приблизно розуміють обсяги та вартість робіт, від яких залежить якість води.
За словами експерта, оцінка якості води включає в себе джерело, наявність очисних споруд, транспортування води до місця споживання, що складається з водогону та водорозподільної системи в населеному пункті.
«Нормативи якості від першоджерела до фінальної стадії можуть в рази змінюватися. Європейська норма багато в чому збігається з нашою, хоча в деяких показниках вона є жорсткішою. На мою думку, основна проблема в комплексі, складники якого залежать одне від одного».
Наприклад, технології очисних споруд були розраховані на поверхневі джерела води, зокрема річки. Вони стали більш забрудненими внаслідок багатьох чинників, відповідно, очисні споруди не можуть забезпечити належної якості води, як раніше. Сергій Карелін зазначає, що знає лиш одиниці водоканалів в Україні, які за європейські кошти роблять сучасні очисні системи, що здатні забезпечити достатню якість води.
«Також для збереження якості води необхідно перекласти труби, якими вона постачається. Якщо розглянути середнє місто, де мешкає понад 200 тисяч людей, це близько тисячі кілометрів водорозподільної мережі всередині самого населеного пункту. Щоб її замінити, потрібно на десять років підвищити вартість одного кубічного метра води приблизно на 80 грн. Тобто виникає потреба великих коштів та питання готовності споживачів їх сплачувати, адже у держави цих грошей зараз немає. Якщо не займатися популізмом, а вести реальні розрахунки, це дуже складне питання».
Читайте також: Для повного запуску тепломереж Києва треба сім днів — Грамотна
Сергій Карелін зауважує, що оптимізувати водоканали можна, і вони мають для цього резерви, наприклад щодо енергозбереження. Але основною проблемою водорозподільних мереж є вторинне засмічення, і його можна вирішувати лише на державному рівні, вважає експерт.
За словами Сергія Кареліна, оптимізація роботи водоканалів дозволила б скоротити тарифи максимум на 10-15%. Тим не менш, він зазначає, що підтримує водоканали стосовно занизьки тарифів, які спричиняють нестачу фінансів, необхідних для підтримання господарств.
«На початку війни я був радником одного з очільників обласного водоканалу. Після того, як вартість паливно-мастильних матеріалів зросла вдвічі, споживачі розуміють збільшення цін на продукти в магазинах, але разом із тим кажуть, що потрібно зменшувати тарифи на водопостачання. Але так це не працює».
Сергій Карелін висловлює низку тверджень щодо змін, які, на його думку, варто запровадити в галузі водопостачання:
Заступниця міністра охорони здоровʼя Марина Слободніченко розповіла, що Євросоюз вимагає від України на законодавчому рівні прописати стандарти якості питної води. Якщо це зробити, з’ясується, що ми маємо лише технічну воду, стверджує Слободніченко. Крім того, за її словами, такі зміни мать спричинити зниження тарифів, оскільки технічна вода є дешевшою за питну, що негативно вплине на бюджет країни.