Ми довідувалися від журналіста Зміцера Лукашука.
Зміцер Лукашук: У нас у Білорусі всього по два: і дві спілки письменників, і два союзи журналістів, і свята незалежності в нас навіть не два, а три. Є День волі — 25 березня, коли була створена Перша народна Білоруська республіка у 1918 році, офіційний День Незалежності – 3 липня, це день визволення Мінська від німецько-фашистських загарбників. І 25 жовтня – це день, коли була офіційно затверджена, ухвалена Верховною Радою Білоруської Радянської Республіки Декларація про Незалежність. І перші роки після цього Білорусь відзначала незалежність саме у цей день. Потім Лукашенко все змінив – і прапор, і гімн, і день, коли відзначають незалежність. Після того, як цей день перестав бути червоним днем календаря, він ніким широко не відзначався. Більше відзначався опозицією День волі – 25 березня.
У неділю у Білорусі була велика акція – люди гуляли містом, думали прогулятися неподалік від резиденції Лукашенка, але Проспект Незалежності перегородили водометами, силами спецназу і людей не пустили.
Після того, як люди почали відходити звідти, до Палацу Незалежності прилетів на гвинтокрилі Лукашенко, вискочив звідти у бронежилеті з автоматом у супроводі свого 16-річного сина, і зі словами «розбіглися, як пацюки», звернувся до спецназу, що вони «красавчики і молодці», мовляв «ми тут з ними розберемося». З ким він розбереться? З людьми? З білорусами?
Також Лукашенко говорить, про те, що десь на кордонах перебувають НАТІвські літаки, які стоять напоготові чи щось на кшталт цього, але білоруси на це вже давно не звертають уваги.
У нас доволі довго головним «ворогом» були країни НАТО, західні країни, НАТІвські танки «стояли» біля нашої межі і постійно нам погрожували невідомо чим. Тому, коли деякий час «ворогами» були оголошені Росія і Москва, ми були здивовані, і ляльководи були, виявляється, там. Начебто в Росії посягали на нашу незалежність і хотіли нас інтегрувати. Але зараз все знову повернулося на свої кола, знову Захід – наш ворог, знову ми тримаємо оборону. Проте все це просто смішно, так само як вискакування Лукашенка з автоматом і погрози розібратися. Нічого, окрім сміху і жалю, це у людей не викликає, над ним тільки насміхаються.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.