До СРСР в Києві ніхто не святкував Новий рік вдома, всі ходили по ресторанах – Клопотенко

Якими є гастрономічні звички й традиції українців на Новий рік? Як їх можна урізноманітнити? Говорили про це з кулінарним експертом Євгеном Клопотенком.

Ведучі

Віола Бурда

Гостi

Євген Клопотенко

До СРСР в Києві ніхто не святкував Новий рік вдома, всі ходили по ресторанах – Клопотенко
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/12/hr-drivetime-20-12-23_klopotenko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/12/hr-drivetime-20-12-23_klopotenko.mp3
До СРСР в Києві ніхто не святкував Новий рік вдома, всі ходили по ресторанах – Клопотенко
0:00
/
0:00

Віола Бурда: Як змінилися кулінарні вподобання українців на Новий рік?

Євген Клопотенко: В Україні радянський новорічний стіл з олів’є, мімозою з’явився у 1919 році. До СРСР в Києві ніхто не святкував Новий рік вдома, всі ходили по ресторанах. Було багато мандарин, цукерок, готували різні вареники, запечено м’ясо. До свята навіть вирощували спеціальну породу свиней.

Радянський Союз захотів об’єднати всіх цих людей, також було ембарго на ввіз всіх продуктів — 23 роки в Радянський Союз нічого не привозили. Таким чином зникли мандарини й багато інших продуктів. Залишився лише оселедець, картопля і те, що можна було легко виростити. З 1919 по 1991 рік кошик громадянина Радянського Союзу складав 12-14 продуктів, навколо цього ми кружляли й жили. Був буряк, капуста, картопля, оселедець, якась свинина і все.

Підтримайте Громадське радіо на Спільнокошті

Олів’є було святковою стравою, його створили в ресторані. Потім олів’є почали давати робітникам у їдальнях, звідти воно пішло по домівках. У часи СРСР на Новий рік ти міг приготувати шубу, мімозу, нарізку, шпроти. Більше не було нічого. Люди готували все, що могли. Коли в 1991 році Союз розпався, з’явилась безліч продуктів, ми не змогли відмовитися від звичних страв. Олів’є на новорічному столі – це погана звичка, як куріння. Ти розумієш, що це не ок, але ти вже так звик, бо що це за свято без олів’є. Якщо просто розбиратися в його історії, приходить розуміння, що воно не потрібне і було створене штучно, бо треба було щось їсти.  Так само як і єдиний соус, який був раніше – це майонез.

Віола Бурда: Що ви будете готувати на Новий рік?

Євген Клопотенко: Якщо ви ще не готові до того, щоб відмовитись від олів’є, то нехай, окрім нього, на столі буде ще якась українська страва. Наприклад, візьміть просто сирий буряк, наріжте оселедець дрібно-дрібно, додайте насіння льону і трішки лимонного соку. Це буде така легка українська закуска.

Я буду готувати верещаку – візьму м’ясо, запечу його у квасі. А також салат з куркою та запеченою капустою.

Закуска из селедки
Закуска з оселедця
Верещака
Верещака
Салат из запеченной капусты
Салат із запеченої капусти

Віола Бурда: Чи правда, що справжнє олів’є – це не те, що ми називаємо олів’є? Чи був оригінальний рецепт?

Євген Клопотенко: Цю історію ніхто не знає, але можу сказати точно, що оригінальний рецепт був придуманий в ресторані, де використовували цікаві й незвичні елементи. Те, що є зараз – це варіація. Так само як вінегрет – це насправді не страва, а соус. Холодець, олів’є, шуба – це все створене французькими кухарями, а ми знаємо їхню спрощену версію.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS