«Добрий цар»: успіхів у боротьбі з корупцією немає, мир не досягнуто, але рейтинг Зеленського – 50% — Олексій Гарань

Ресторан, який приписують скандальному депутату від «Слуги народу» Миколі Тищенку, продовжує працювати для VIP-клієнтів, попри заборону через карантин.

Про це йдеться у новому випуску програми «Наші гроші з Денисом Бігусом».

Журналісти зафіксували, як елітний ресторан «Велюр» в центрі Києва відвідують гості, серед яких були помічені нардеп Антон Яценко, депутат і колишній сценарист Кварталу 95 Олександр Кабанов, менеджер Метінвесту Віталій Кисіль, перший заступник голови Офісу президента і екс-продюсер Кварталу 95 Сергій Трофимов, депутат Ігор Негулевський та інші.

Про те, чи вплине цей скандал на рейтинг політсили Володимира Зеленського та про соціальні настрої українців щодо нової влади загалом ми поговорили із професором політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», науковим директором фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Олексієм Гаранем.

Василь Шандро: Чи це прохідна подія, чи все ж таки важлива і для політсили «Слуга народу», і для самого президента?

Олексій Гарань: Я б не перебільшував значення цієї події. Скандалів багато, вони різні, є й набагато більш гучні. Це і скандали з братом Єрмака, і зі звільненням керівника податкової служби тощо – оце скандали високого рівня. Ми бачимо зараз, що частина «Слуг народу» виступила проти ідеї призначити Саакашвілі віце-прем’єром з питань реформ. Тому те, що відбулося з Тищенком, ну так – це скандал, але я б не вважав його додатковим каталізатором до того, щоб запустити сніговий ком. Все це накопичується, потім це може дати якийсь ефект, як часто буває в історії.

Василь Шандро: Але історія з відсутністю масок і відкритим рестораном зачіпає всіх власників дрібних кіосків чи тих же ресторанів, які сидять вдома.

Олексій Гарань: Це правда, з цим я погоджуюся. Ми бачимо ситуацію з малим бізнесом, який страждає. І зараз виглядає так, що число захворювань в Україні не зменшується, а з економікою стає все складніше і складніше. Тому владі доведеться приймати рішення на користь економіки. І судячи з усього, після 12 травня вони почнуть втілювати в життя той план виходу з карантину, який був оприлюднений.

Василь Шандро: А не раніше?

Олексій Гарань: Зараз говорять про ринки, де будуть стояти дезінфектори, де буде кожен день даватися дозвіл. Мені, якщо чесно, важко уявити, як це буде відбуватися, але, очевидно, влада розуміє, що українці довго не витримають. Тому в цьому сенсі скандал з цим рестораном Тищенка – це додатковий елемент.

Якщо ж говорити про загальну картину настроїв, то наші дані опитувань показують цікаві речі. Коли людей запитують, наскільки ефективна політика уряду, то більшість громадян на початку кризи казала, що вона є неефективною. Чи досягла ця влада успіхів у боротьбі з корупцією? Ні, не досягла. А чи досягла ця влада успіхів у встановлені миру на Донбасі? Ні. А який рейтинг довіри до Зеленського? 50%. Тобто все погано, але є добрий цар. Є падіння рейтингів до всіх представників влади, але до Зеленського вони лишаються найвищими.

Нещодавно було опитування про проходження партій до парламенту, і там дуже суттєво зросла підтримка «Європейської Солідарності». Коментатори почали казати, що падає рейтинг «Слуги народу». Так, падає, але було 43% підтримки на виборах, а стало 38%. Тобто падіння незначне. Рейтинг довіри персонально до Зеленського ще залишається. Суспільству потрібен час, щоб зрозуміти процеси, які відбуваються.

Тут що потрібно сказати? Так, падає рейтинг довіри до влади, а вакуум цей хто буде заповнювати. От уявляємо собі ситуацію, що, наприклад, відбувається якийсь скандал і Зеленський йде у відставку, в.о. стає Разумков. А хто може претендувати зараз на посаду лідера? Виріс в нас новий лідер чи це хтось зі старих лідерів? Є питання, правда ж?

Василь Шандро: Те, що старі політики не зможуть повернутися на ті позиції, які були до минулого року – це вже аксіома?

Олексій Гарань: У політиці ніколи не кажи «ніколи». Ми зараз зі студентами вивчаємо порівняльну політологію, де прослідковуємо долі різних лідерів. Ну це фантастичні кульбіти. Той самий де Голль, на якого ми любимо посилатися, на десять років зник взагалі з політичного обрію – сидів у себе в замку і писав мемуари. Через 10 років він повернувся. Франсуа Міттеран став президентом через 20 років після своєї першої спроби. Проте якщо говорити про Тимошенко або Порошенка, то, навряд чи вони зможуть провернутися на ті посади, на яких були. Хоча ми не знаємо, як карта ляже.

Мене інше турбує – чи стане «Європейська Солідарність» справжнім політичним проєктом, орієнтованим не на лідера, а партією європейського типу? Що буде з «Голосом»? Тут взагалі відбувається парадоксальність, тому що «Голос» зібрав дуже хорошу команду експертів і завдяки тому рейтингу, який був у Вакарчук, вони пройшли до парламенту. Зараз там дуже багато цікавих людей, але що ми бачимо? Вакарчук йде з лідера партії і рейтинг партії падає.

Люди вірили у Вакарчука і проголосували за цю партію, зараз люди Вакарчука не бачать і не бачать експертів, які нормально працюють. Все-таки люди значною мірою продовжують орієнтуватися на картинку. Під час виборів ледь-ледь не пройшла партія Шарія, і це ганьба всім нам. Не тільки рядовим виборцям, а й нам, які не можуть пояснити людям, що все-таки треба орієнтуватися не якісь скандали і не на якихось авантюристів, а на змістовність. Хоча позитиви є – в парламенті немає Ляшка, вже плюс.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.