Що відбувається у реформи екстреної медичної допомоги, ми запитали у старшої лікарки Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Києва Наталії Стахової.
Наталія Стахова: По-перше, від’єднати екстрену медичну допомогу від первинної медичної допомоги або від стаціонару неможливо, бо це єдина ланка. Реформу «первинки» вони зробили, але той тягар, який зараз ліг на екстрену медичну допомогу, відображається на доїздах бригади і на кваліфікації надання допомоги. Після початку пандемії сімейні лікарі відмовлялися йти на виклики, коли температура була 39 градусів, пропонували людям викликати «швидку». На жаль, екстрена медична допомога не може виїжджати на всі виклики при такій температури, адже ми повинні виїжджати на судоми, на інфаркти, інсульти, на стани, де щось загрожує життю негайно.
Крім того, перш ніж казати про доїзди, треба зробити дороги і варто дотримуватися нормативів на кількість бригад: одна бригада на 10 тисяч населення. У Києві, згідно перепису, проживає 2,9 мільйони людей, тобто в нас повинно бути 290 бригад, в той час як у Києві працює 170 бригад на добу.
І така ситуація не тільки в Києві, а в кожному регіоні України. Це відбувається, у першу чергу, через маленьку заробітну платню. З 1 квітня НСЗУ нараховують нам зарплату на кількість прописаних жителів міста і не врахували кількість бригад. І тепер більшість керівників центрів не зацікавлені у кількості бригад, тому що гроші йдуть не на бригади і не на кількість обслугованих викликів, а на прописаних жителів.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
0