Спільна інспекція позицій українського війська біля селища Шуми була запланована на 14:00 10 вересня, але ще до цього джерела в Офісі президента повідомили, що її скасували.
Після 15:00 штаб ООС повідомив, що бойовики зі стрілецької зброї обстріляли українські позиції біля Шумів — прицільно, і спрямовано саме на ту ділянку, де мала пройти зустріч представників ОБСЄ та Спільного центру контролю та координації. Жертв та поранених немає — зазначили в ООС. Штаб підкреслює, що це відкрита провокація, а завдяки оперативності розвідки вчасно вдалося убезпечити бійців і представників вищевказаних організацій.
Пізніше в Офісі президента офіційно прокоментували зрив інспектування. Там заявили, що це пов’язане з постійною зміною запитів російської сторони і невиконанням умов перемир’я бойовиками. Тож інспекцію поки проводити не будуть. Вранці 10 вересня напередодні проведення інспекції бойовики висунули низку вимог, які суперечать один одному і спотворюють характер домовленостей про режим припинення вогню.
Була також пропозиція для початку перевірити позиції бойовиків разом із ОБСЄ. Однак окупанти відмовилися від такої ідеї.
Чому Україна погодилася на таке інспектування і чому воно зірвалося? Ми запитали в керівниці проєктів Центру досліджень проблем громадянського суспільства Марії Кучеренко та дипломата, ексміністра закордонних справ Володимира Огризка.
Марія Кучеренко: Ця ідея зі спільним інспектуванням була зовсім не нова, її Росія просувала з березня 2020 року. Ця прямий наслідок того, що ми йдемо на поступки Російській Федерації, яка зовсім не збирається послаблювати свій тиск на нашу переговорну команду.
Я думаю, що інспекція скасувалася через багато чинників. По-перше, мав місце резонанс, також, гадаю, представники наших силових структур писали якісь документи, що потрапляли на стіл головнокомандувача. По-друге, Російська Федерація посилювала свій тиск, вирішила вимагати все і відразу. Зараз ми спинили спільними силами ці спроби, але не треба забувати, що Кравчук вже підготував листа з приводу скликання позачергової ТКГ для обговорення цього інциденту, тому громадянському суспільству та журналістам у жодному випадку не можна розслаблятися. Ми мусимо тримати руку, що подібні відверто зрадницькі ініціативи по відношенню до України не були ухвалені у найближчому майбутньому.
Володимир Огризко: Будь-які прямі контакти і перемовини з бандитами – це спосіб їхньої легалізації. Це те, чого від нас наполегливо вимагає Москва і на що наша влада крок за кроком погоджується. Це така повзуча капітуляція. Москва перша ж буде доводити Меркель, Макрону і всі іншим, що Україна і «ДНР» між собою вже спілкуються, ведуть якісь переговори, щось з’ясовують, а «нас тут нет». Це те, чого хоче Москва з самого початку – вийти за дужки цього конфлікту.
Інспекцію зараз начебто відклали, але хіба це змінює ситуацію по суті? Ні. Це взагалі неприйнятні речі. До речі, цікава логіка Офісу президента: мовляв, це те, що колись підписав Порошенко. Це дитячий аргумент, тому що все те, що колись підписував Порошенко, стосувалося періоду до 31 грудня 2015 року. Сьогодні ми маємо вересень 2020 року. І чомусь для всіх ці Мінські угоди — це священна корова, до якої не можна доторкнутися.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS