Детальніше ми розпитали в журналіста інтернет-видання «Українська правда» Романа Кравця.
Нагадаємо, що таку саму оцінку системі «Українська правда» робила і за часів Порошенка.
«Петро Олексійович був класичним політиком, який пройшов певну політичну школу, і займається політикою з 1998 року.
Володимир Олександрович став політиком менше року назад. І через те, що у Петра Олексійовича, окрім політичного бекграунду був досить серйозний бізнесовий бекграунд, він стиль бізнесу переніс у політику. Він намагався все контролювати і всім керувати. Але коли в країні щось ставалося і треба було прийняти якесь швидке і стратегічне рішення, він збирав так звану «стратегічну сімку», куди входило все найвище керівництво держави.
Зараз такого немає. Володимир Зеленський, коли приймає якесь рішення, він приймає його сам. Але разом з тим, в нього постійно відбуваються не стратегічні сімки чи дев’ятки, в нього бувають такі брейншторми, на які він запрошує своє найближче оточення. Варто зазначити, що Зеленський мало кому сьогодні довіряє. Політика працює зараз, скоріше, не на нього, а проти нього.
Ви запитаєте – хто його найближче оточення? Це Андрій Богдан, голова Офісу, це Сергій Шефір – перший помічник президента, який прийшов у владу разом із Зеленським з «95 кварталу», це колишній його бізнес-партнер, але разом з тим, це як старший брат Зеленського, він його оберігає. В Офісі у Шефіра така функція – оберігати президента, щоб, не дай Бог, на нього хтось не напав з інших політичних таборів. На Зеленського ще дуже серйозно впливає Андрій Єрмак – це його давній друг. Це дуже важлива людина, і він закрив на собі всі важливі міжнародні відносини з Росією і Америкою. Там, де Росія, він з’явився у всьому, спілкується вже і з представниками російської влади. І в мене таке відчуття, що він в Офісі президента може мати конфлікт із Андрієм Богданом.
Зеленський прийшов з шоу-бізнесу, в якому він здобув все, що тільки хотів. Тому йому важко щось нав’язати, він звик до того, що він – керівник. Весь «95 квартал» тримався на ньому, він був головний. Він не звик, щоб хтось приймав рішення замість на нього.
Також в мене складається враження, що Зеленський потребує народної любові, він без неї не може, тому що він до цього звик, він досить чутливо ставиться до того, що про нього говорять. Я знаю, зі своїх джерел, що Володимир Зеленський дуже любить Фейсбук. Все оточення його відмовляє від того, щоб він читав Фейсбук, тому що це не є думка всієї України, це таке досить закрите середовище. Не можна у Фейсбуці заміряти настрої людей, але він дуже гостро реагує на те, що про нього пишуть і що про нього кажуть.
Моє особисте враження, що в Зеленського амбіція – потрапити в історію. Він в неї фактично потрапив своєю перемогою, але дуже легко в такому випадку вляпатися в історію, і його завдання зараз – не вляпатися. Він хоче, щоб після цього президентства люди йому були вдячні. Це таке його бажання. Чи воно здійсниться? Будемо бачити».