Коли в мене вийшло грати в Counter-Strike – це був кайф — 60-річна кіберспортсменка

Тетяна Силенко: Нашу команду зібрав влітку минулого року фонд «Життєлюб» і фірма Lenovo, щоб підготувати до шоу-матчу із шведськими кіберспортменами. Він вже відбувся у вересні. Я побачила оголошення на сайті «Життєлюба», що набирається команда вікових кіберспортсменів, і спробувала. Пройшла відбір і мене запросили в команду для тренування.

Я з комп’ютером працюю давно, взагалі займаюся комп’ютерною машинною вишивкою, і перед тим, як вишивати, роблю на комп’ютері програми. Проте я не знала, що це за гра, але, побачивши оголошення, вирішила спробувати. Коли я прийшла, в нас був відбір: стріляти по статичним мішеням. Я вціляла і в мене непогано виходило. Я думала, що так і буде, але, як виявилося, це набагато цікавіше, бо це стратегічна гра. Там грає дві команди – терористи і контртерористам. Завдання терористів – закласти на точці бомбу, а контртерористів – не дозволити їм це зробити. А якщо вони її все ж таки заложили, ми повинні її розмінувати, щоб не було вибуху. Якщо ми це зробили, то перемогли.

У нас тренери – молоді хлопці, і, як говорить одна з наших членкинь команди, це один з тих випадків, коли шістдесятирічні беззаперечно слухають двадцятирічних, і виконують те, що вони нам говорять. Вони такі молодці! Вони так професійно розробили тренування! Спочатку ми не розуміли, що там є стратегія і тактика, ми просто вивчали територію, по якій потрібно бігати. А потім на кожному занятті вони нам давали вивчати якісь нові елементи гри. І коли в нас виходило, це був такий кайф, таке задоволення, я вам просто не можу передати.

Ми перемогли шведів із рахунком 16:1.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.