Гості — голова підкомітету з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, член депутатської фракції «Слуга народу» Ігор Кривошеєв, а також засновниця проєкту «Україна без сміття» Євгенія Аратовська.
Ігор Кривошеєв: Це законопроєкт обмеження обігу, а не про заборону. Відповідно, ми говоримо про те, що маємо скоротити кількість пакетів, якими користуємося в усіх можливих місцях, де ми можемо це зробити без шкоди для споживача.
Перше, що набирає чинності: через 9 місяців після прийняття закону забороняється розповсюдження, тобто торгівля цими видами пакетів. Це пакетики товщиною 50 мікрометрів, умовно кажучи, всім відомі пакети-маєчки на касі в супермаркеті. Додатково буде заборонено потім розповсюдження оксорозкладних пластикових пакетів. Це, як вважає більшість народних депутатів нашого комітету, найнебезпечніші пакети через те, що вони розкладаються, по суті, на мікропластик, під дією кисню, вони втрачають форму, вся суть того, що пластик перетворюється на мікропластик і це дуже небезпечно, так як мікропластик потрапляє потім у ґрунтові води, а звідти в організм людей.
Із 2023 року під заборону будуть підпадати надтонкі одноразові пластикові пакети, більш відомі, як пакети для фасування, ті, які використовуються в супермаркетах. До 2023 року мережі мають готувати альтернативне більш екологічне пакування.
Євгенія Аратовська: Контроль за дотриманням цього закону покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері держконтролю за дотриманням законодавства про захист споживачів. Це Держспоживслужба. Як вона буде виконувати — поки що не зрозуміло. Є багато скепсису щодо того, що обрали неправильний орган для контролю. Але подивимося. Депутати «Голосу» якраз критикували призначення цього органу.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS