За ухвалення законопроєкту 3105 проголосувало всього 179 депутатів. За відправлення законопроєкту на повторне перше читання проголосувало 205 депутатів. В результаті документ повністю відхилили.
Про що йшлося в цьому проєкті закону і чому правозахисні організації ще в квітні попереджали про загрози від його ухвалення, ми розпитали заступника голови правління Харківського інституту соціальних досліджень Андрія Черноусова.
Андрій Черноусов: Це не перша спроба посилити чи наділити Національну гвардію невластивими для неї функціями – поліцейським – і сконцентрувати ударну силу в одному Міністерстві.
Я хочу нагадати, що Національна гвардія — це, по-перше, військове формування. І якщо ми проводимо аналогію з європейськими країнами, то там Нацгвардія підпорядкована міністерствам оборони. У нас же вона підпорядкована Міністерству внутрішніх справ. Так, інколи буває, що потрібно підсилення Національній поліції, але на постійній основі наділяти Нацгвардію поліцейськими функціями небезпечно. Законопроєкт 3105 пропонував наділити бійців Нацгвардії повноваженнями складати протоколи про адміністративні правопорушення.
До чого б це призвело? Наші побоювання полягали у тому, що бійці Нацгвардії не є правоохоронцями, тобто вони не проходять спеціальну підготовку, вони не вивчають в потрібному обсязі права людини та всі ті стандарти, які вивчаються поліцейськими.
Друге наше побоювання полягало у тому, що концентрація додатковї влади в одному міністерстві без створення відповідних балансів і противаг призвело б до перекосу влади і концентрування її в одному відомстві.
У чому головна проблема? У тому, що Національна гвардія є частиною МВС, і поліція є частиною МВС. У жодній країні, на яку вони посилаються в аргументаціях до цього законопроєкту, Нацгвардія не є складовою МВС, вона є складовою міністерств оборони, бо вона є збройним формуванням. У жодній країні Національна гвардія не охороняє громадський порядок, якщо немає якоїсь надзвичайної ситуації. А цим законопроєктом нас хочуть призвичаїти до того, що Нацгвардія вже є поліція. Вони спочатку будуть складати протоколи, потім доставляти порушників, а наступним кроком вони будуть розслідувати кримінальні провадження і виконувати кримінальні покарання? Ви знаєте, ми так дуже далеко зайдемо і перетворимо країну на поліцейську державу. Ось в цьому є ризик. Це поступовий наступ на права та свободи.
Ми і так під виглядом коронавірусу ввели практично надзвичайний стан, але жодним законом це не врегульовано. Тобто в нас є населені пункти, до яких обмежено в’їзд/виїзд, де здійснюється пропускний режим і заборонено без спеціальної перепустки в’їжджати і виїжджати. Що це? Це обмежувальні заходи, які можуть бути прийняті тільки у відповідності до закону про надзвичайний стан. І хто їх забезпечує, відгадайте? Національна гвардія України. Вона фактично і так виконує ці поліцейські функції.
Мені вбачається, що кінцевим бенефіціаром цих змін є міністр внутрішніх справ. Він концентрує владу вже не перший рік і останніми роками він це робить дуже явно без якогось маскування. Це загроза. В нас наразі є дуже великий чисельний перекіс у бік МВС, воно більше, ніж Міністерство оборони. І це в країні, в якій йде війна. Це трошки ненормально. І хто балансує цю велику систему? Ніхто. Це сила, яка ніким не контролюється – ні ДБР, ні прокуратурою, ні парламентом. Подивіться, скоротили бюджети всіх міністерств, окрім МВС. І вони під час кризи продовжують купувати автомобілі і таке інше, коли країні потрібне захисне спорядження.
Наш досвід показує, що спроби надати все ж таки Нацгвардії поліцейські функції будуть подовжуватися. Ми маємо це пильнувати.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.