Верховна Рада на позачерговому засіданні 30 квітня ухвалила за основу закон «Про внесення змін до статті 225 Виборчого кодексу України (щодо розміру грошової застави)» (законопроєкт №2769).
Закон вносить зміни до абзацу першого частини другої статті 225 Виборчого кодексу України, уніфікувавши підхід до розміру грошової застави для кандидатів у міські голови у містах з кількістю виборців понад 90 тисяч та виборчих списків партій до місцевих рад (обласних та міських з кількістю виборців більше 90 тисяч). Встановлюється розмір грошової застави у сумі 4 мінімальні заробітні плати за кожних 90 тисяч виборців, тоді як чинна редакція передбачала розмір грошової застави у сумі 4 мінімальні заробітні плати за кожних 10 тисяч виборців.
Чи треба було зменшувати розмір застави, ми запитали в юриста та колишнього заступника голови ЦВК Андрія Магери
Андрій Магера: Я вважаю, що той розмір грошової застави, який був закладений у чинному виборчому кодексі, є істотно завищений. Якщо навіть порівняти застави на посаду Київського міського голови і кандидата на пост президента України, то кандидат на пост президента України має вносити заставу менше, ніж кандидат на посаду мера Києва, що є абсолютно ненормальним. Я думаю, що так вийшло в силу абсолютного непрофесіоналізму. В нас кожне скликання парламенту все гірше і гірше, тому з професіоналізмом є серйозні проблеми.
Але якщо говорити в цілому про грошову заставу, про її природу, про її суть, но неодноразово Венеційська комісія Ради Європи говорила про те, що розмір грошової застави має бути обґрунтованим, адекватним і пропорційним. Йдеться про те, що грошова застава не має перетворитися на якийсь майновий ценз чи якийсь акциз на участь у виборах.
Тому я позитивно ставлюся до зменшення розміру грошової застави. Як на мене, вона має бути на рівні одного розміру мінімальної заробітної плати чи, можливо, навіть якоїсь частки мінімальної заробітної плати.
Не треба думати про те, що органи місцевого самоврядування – це не якась індульгенція, панацея, якісь переваги для тієї особи, яка йде працювати у місцеву ради чи на посаду сільського і селищного голови. Це – величезна відповідальність, тому перетворювати місцеві вибори на якесь шапіто чи тендер грошових мішків абсолютно неправильно.
Плюси зменшення грошової застави будуть в тому, що участь у виборах зможуть взяти будь-які громадяни України, які виявили подібний намір і зможуть взяти участь у передвиборчій агітації. Коли має місце велика грошова застава, є ризик, що участь у виборах візьмуть лише ті люди, які мають достатній майновий рівень для того, аби йти на вибори. Тому тут має бути баланс. З одного боку, не можна перетворювати виборчий процес на прохідний двір, коли в бюлетені буде сто кандидатів, а з іншого боку, варто думати про те, щоб цей розмір не був завеликим.
Соціологічна група «Рейтинг» та Міжнародний республіканський інститут – IRI Ukraine оприлюднила результати Шостого муніципального опитування.
Незадоволеність діями місцевої влади висловлюють переважно мешканці Херсона, Сєвєродонецька, Миколаєва, Полтави та Чернівців.
Найбільше задоволених місцевою політикою серед мешканців Хмельницького, Чернігова, Івано-Франківська та Вінниці.
Найвищі показники абсентеїзму (свідома відмова участі у голосуванні) у Севередонецку (21%) та Чернівцях (20%). Це пояснюється, не тільки, тим що виборець намагається висловити свій протест діючій місцевій владі та парламентським партіям, але виборці чекають – не дочекаються появи певної «третьої сили».
Детальніше про те, якою може бути ця виборча кампанія і чи можуть вибори перенестися через пандемію, ми запитали в політтехнолога Олега Пастернака.
Олег Пастернак: Світ вже знає приклади переносу, зокрема, і місцевих виборчих кампаній. У Великій Британії в травні мали відбутися місцеві вибори, але британське законодавство гнучке, тому влада дозволяє собі маневрувати.
А от в Польщі 10 травня мають все ж таки відбутися президентські вибори, бо Сейм Польщі дозволив виборцям голосувати поштою, що є певною новацію.
Тому пандемія і карантин не є тими суттєвими обставинами, які повинні перешкоджати виборчим правам громадянина України. Я думаю, що в липні або в червні парламент призначить вибори на жовтень 2020 року, і ми увійдемо у муніципальну кампанію, відповідно до нового виборчого кодексу.
Проте будуть особливості. Наприклад, кампанії на посади міського голови в таких великих містах як Дніпро, Київ, Львів автоматично стануть тренуваннями перед президентськими виборами. Тому що позиція мера є одним із самих вдалих майданчиків для позиціонування. Наприклад, діяльність мера Києва — Кличка або мера міста Дніпра – Філатова в принципі має зараз національний масштаб.
Друга особливість – бажання деяких кандидатів до надмірного використання діджитал-інструментів і соціальних мереж, але це можливо лише в кампаніях великих мегаполісів. Щодо сільської місцевості та невеличких районних такий підхід не дуже працює.
Третю особливість можна лише прогнозувати, оскільки в парламенті негласно дискутують можливі зміни до виборчого кодексу, які відповідатимуть інтересам основних парламентських гравців.
Наприклад, запровадження 5%-го національного цензу для будь-якої політичної сили. Тобто якщо ти виграєш вибори в міську раду, але не набрав 5% як партія по всій Україні, то ти не проходиш.
Друга новація – заборонити саме голосування на мерських виборах.
Третя новація – право висування кандидатів отримують лише ті політичні сили, які покрили 2/3 областей України.
Проте поки серед депутатів правлячої партії немає єдності щодо цього.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.