За дві попередні спроби в парламенті не набралося потрібної кількості голосів. Нині ж «за» проголосували 239 народних обранців. При цьому голоси дали «Слуга народу» — 172, ОПЗЖ — 30, «За майбутнє» — 18, Довіра – ще 11, та вісім позафракційних нардепів. «Євросолідарність», «Батьківщина» та «Голос» голосували проти. При цьому список із 7 кандидатів до цієї комісії майже не змінився — п’ятеро з них співпадають із попереднім списком.
На тлі попередніх голосувань західні партнери України вже попереджали — і офіційно, і кулуарно, що Києву не варто ставити під загрозу незалежність САП. Євросоюз, ключові європейські держави та Світовий банк письмово звернулися до Верховної Ради та Банкової через проблеми у проєкті рішення. І нині депутатка Європарламенту Віола фон Крамон-Таубадель попередила, що «Україна ставить під загрозу безвізовий режим з ЄС», а також подальший транш макрофінансової допомоги у півтора мільярда євро. Інший євродепутат Міхаель Галер наголосив — кандидатам від Офісу президента явно не вистачає досвіду антикорупційної діяльності і доброчесності.
Хто ж ці люди, які потрапили до списку комісії, що обиратиме САП, і чому Європа так стурбована, ми запитали у виконавчої директорки Центру протидії корупції Дар’ї Каленюк та виконувача обов’язків міністра економіки у 2020 році, керівника з політичних питань Київської школи економіки Павла Кухти.
Дар’я Каленюк: Ці люди маловідомі. Частина з них є науковцями з різних державних університетів, є кілька науковців із університету МВС. Є кандидати, які були колишніми прокурорами і не пройшли атестацію, один із таких кандидатів, здається, від ОПЗЖ.
Основне — це те, що шість із семи цих кандидатів не показали антикорупційний досвід, що є обов’язковою умовою для того, щоб стати членом комісії САП. Закон передбачає, що ці члени повинні мати бездоганну репутацію, авторитет у суспільстві. Всього у цю конкурсну комісію входять 11 членів: 7 — від парламенту, і 4 — від Офісу генпрокурора. Так от, члени комісії від ОГ і члени комісії від парламенту — це непорівнянні речі. Від ОГ там люди зі світовим ім’ям, наприклад, Драго Коста — людина, яка очолювала першу антикорупційну установу у Словенії.
А хто ці люди ноунейми, яких нам просунули «слуги народу» спільно з ОПЗЖ, «Довірою» та «За майбутнє», незрозуміло. Але зрозуміло одне — вони, скорше за все, будуть повністю контрольовані, і вони туди були послані для того, щоб обрати ручного керівника САП.
До речі, я надзвичайно стурбована відповіддю Давида Арахамії, який, виявляється, не вміє читати листи і не вміє читати офіційний документ. Був лист від послів Великої Сімки ще минулого голосування на ім’я керівника парламенту та Андрія Єрмака. У ньому вони просто благали в нашої влади обрати нормальних членів конкурсної комісії, які відповідають вимогам закону. Цей лист проігнорували, і було кілька заяв і послів Великої Сімки, і посла Європейського Союзу про те, що недопустимо у члени конкурсної комісії обирати людей, які будуть контрольованими і не можуть довести свій антикорупційний досвід.
Я б Давиду Арахамії рекомендувала прочитати наші меморандуми з МВФ, підписані президентом Зеленським та прем’єром. Там є дуже чітка вимога і чіткі зобов’язання між Україною і МВФ стосовно гарантій незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. І в ці гарантії незалежності входить процедура обрання членів конкурсної комісії. Ті самі вимоги прописані в документах між Україною та ЄС у звітах про виконання умов безвізового режиму. Давиду Арахамії просто треба навчитися читати міжнародні документи. А якщо він не знає, де їх знайти, то ми йому їх відправимо як голові фракції від ЦПК.
Зараз ідеться навіть не про САП, а про різкий розворот у напрямку Кремля. Точково депутати ОПЗЖ, депутати Коломойського, які сидять у «Слузі народу», атакують ті інституції і ті органи, які ми вибудовували протягом останніх шести років після Революції Гідності. Створення цих органів і цих інституцій було умовою співпраці з МВФ та іншими західними партнерами. До чого призведуть ці атаки? До того, що в нас не буде грошей і дешевих кредитів від МВФ, в нас просто не буде, чим заповнювати бюджет. Сьогоднішнє голосування громадяни України відчують на своїй кишені. І Денису Шмигалю не буде в кого позичати гроші, окрім як в росіян. А такі люди, як Дубінський, Бужанський, Медведчук, які сидять в парламенті і співпрацюють з Банковою, тихо радіють. Тому що, якщо не буде співпраці з МВФ, в нас буде проросійський розворот в бік Росії.
Павло Кухта: На жаль, сьогодні перемогли не гарні сили. І це створює ризики для всього. Напевно, це шалена «підстава» і для самого президента, тому що це ставить під ризик стосунки з ЄС, безвізовий режим, а президенту, при якому ми втратимо безвізовий режим, кінець. Це кінець його політичної кар’єри. Крім того, це ставить під загрозу економічний розвиток. Уявіть себе на місці інвестора, який може вкласти гроші в Україну чи Польщу, а тут Україна втрачає безвізовий режим через те, що український парламент підтримує захід, який збільшує корупцію. Після цього жодної копійки ми не побачимо.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS