Путін зробив стратегічну помилку, забравши наші території, замість того, щоб подарувати якісь частини РФ — Микола Рябчук

Громадяни та громадянки України ностальгують за СРСР найменше за всі роки соціологічних спостережень. Як змінюється Україна?

Ведучі

Тетяна Трощинська

Гостi

Микола Рябчук

Путін зробив стратегічну помилку, забравши наші території, замість того, щоб подарувати якісь частини РФ — Микола Рябчук
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/08/hr-drivetime-21-08-23_ryabchuk.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2021/08/hr-drivetime-21-08-23_ryabchuk.mp3
Путін зробив стратегічну помилку, забравши наші території, замість того, щоб подарувати якісь частини РФ — Микола Рябчук
0:00
/
0:00

Розмова з письменником-публіцистом, почесним президентом Українського ПЕН-клубу Миколою Рябчуком.

Микола Рябчук: Тих, хто ностальгує за СРСР, взагалі не мало б бути навіть на початку незалежності. Тоді ми б мали іншу країну. Зміни можна побачити у тривалій часовій перспективі. Наш розвиток зигзагоподібний. За 30 років і при всіх негараздах ми отримали іншу країну, інше суспільство.

У 1992 році я вважав, що через несприятливі умови у нас нема національного самоусвідомлення. Тоді мені здавалося, якщо нема вже СРСР, комунізму, відбудеться «наздоганяння», зрівнювання двох історичних частин. Пізніше мені довелося переглянути свої переконання. Я дійшов висновку, що є два проєкти: європейської України й «постсовєцької», східнослов’янської. Ці два проєкти корелюють з певними регіонами, частинами населеннями. Це не територіальні, це ідеологічні проєкти. Є європейська, євроатлантична Україна та «неосовєцька», євразійська, яка зовсім і не Україна — Малоросія, швидше.

Ми вже перейшли «точку неповернення». Принаймні, якщо нам Путін не подарує ще що-небудь на додачу: Кубань, Воронежчину і так далі. Тоді я думаю, що усе буде гаразд.

  • Він зробив стратегічну помилку, забравши наші території, замість того, щоб подарувати якісь частини РФ. Тоді б «Партія регіонів» мала б абсолютну конституційну більшість, могла б ще 100 років керувати цією країною.

Цього не сталося. Трапилося інше негативне, але це вдасться розв’язати з часом. Українці та українки мають інстинкт свободи. Тому демократія для них є цінністю. Це їх відрізняє. Ми мали дискусії з приводу тієї дурнуватої путінської статті про «один народ», а там нема про що дискутувати. Усі апеляції до «скрєп», релігії, мови та історії не мають значення у сучасному світі. Нинішні нації будуються на іншому — політичних цінностях. У нас інша політична культура.

  • Політично ми зовсім інші: пошана до людської гідності кардинально відрізняє Україну від Росії.

Якщо Україна досі не розпалася, попри усі випробування, значить, формула політичної нації працює. У 2014 році цю країну врятували люди, громадяни. Відстояли, бо вважали незалежність, демократію цінністю. Не було тоді армії, поліції, СБУ. Не було апарату, був колапс держвлади.

  • Ми не маємо поки що великих ресурсів, бідніші від інших. Але Україна — це вільна країна. Ми маємо вибори, можемо її міняти.

Очевидно, що бракує правової держави. Про це треба говорити.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Коментарi до запису