facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Питання війни відійшло на другий план, тому що немає потужної інформаційної кампанії – Васютинський

Наскільки масові зараз протестні настрої в Україні?

Питання війни відійшло на другий план, тому що немає потужної інформаційної кампанії – Васютинський
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

14 жовтня помер ветеран АТО Микола Микитенко, який вчинив акт самоспалення в Києві в ніч з 10 на 11 жовтня. Він потрапив до лікарні з 97% опіків тіла та кілька днів перебував у комі. 49-річний військовослужбовець Микола Микитенко у 2014 році брав участь у боях під Слов‘янськом у складі добровольчого батальйону Національної гвардії України імені Сергія Кульчицького. Під час евакуації збитого вертольота на Карачуні він отримав поранення, мав групу інвалідності. Після лікування служив у різних бойових підрозділах в зоні ООС.

Близькі й знайомі Микитенка описують його як бойового офіцера, ветерана, фанатичного патріота України, який символічно пішов у День захисника. За даними громадської організації «Відсіч», мотиви чоловіка були пов’язані з незадоволенням щодо політики президента Володимира Зеленського, зокрема з приводу розведення сил на Донбасі. Донька Микитенка це підтвердила.

Про що такий вчинок може свідчити, ми запитали у політичного психолога, доктора психологічних наук, професора, президента Асоціації політичних психологів Вадима Васютинського.

Вадим Васютинський: Це прояв протестних настроїв тієї частини суспільства, яка має протестні настрої протягом останніх двох років. Тих людей, що дуже гостро реагують на всілякі коливання з боку влади, коли немає впевненості в тому, що ця влада цілком проукраїнська, що вона працює на перемогу, що вона не зрадить.

Проте слід сказати, що протестні настрої зараз не дуже гострі, були й гостріші періоди незадоволення. Крім того, є соціологічний барометр, коли людей питають, чи готові вони вийти на протести. Реальна готовність була вищою тоді, коли суспільство поводилося спокійно. І навпаки, обидва наші Майдани відбулися на тлі певного зниження цих протестних настроїв.

Зараз можна сказати, що в суспільстві зріє незадоволення, але воно може вибухнути у разі різкого погіршення ситуації – різкий стрибок цін, зростання безробіття. А, наприклад, питання війни вже кілька років відійшло на другий-третій план. Оскільки немає дуже активних бойових дій, то переважна більшість людей не дуже гостро на неї реагує, людей більше турбують повсякденні справи.

І тут я б звернув увагу на ось яку важливу річ. Наше суспільство більшістю своєю увійшло у інформаційну епоху. Якщо є якесь невелике погіршення, а людям про це не розповіли по телевізору чи в інтернеті, то люди цього погіршення і не помітять. Ми мали ситуацію, коли про погіршення розповідали звідусіль, всі говорили, що навколо все погано. Зараз ситуація не набагато краща, подекуди у чомусь гірша, але оскільки немає потужної інформаційної кампанії на цю тему, то виходить, що і люди спілкуються на цю тему пасивніше. Те, що життя стало гіршим, ще не стало суспільною думкою.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

10 кілометрів з коровами та під білим прапором: як мешканці прикордоння Сумщини самотужки евакуюються

10 кілометрів з коровами та під білим прапором: як мешканці прикордоння Сумщини самотужки евакуюються

«Потрібно наполягати, щоб усіх звільнили без умов» — про Стратегію звільнення цивільних

«Потрібно наполягати, щоб усіх звільнили без умов» — про Стратегію звільнення цивільних

Як працюють евакуаційні медичні вагони для поранених військових

Як працюють евакуаційні медичні вагони для поранених військових

Хочу, щоб доньки жили в гендерно рівному суспільстві  — Михайло Корюкалов

Хочу, щоб доньки жили в гендерно рівному суспільстві — Михайло Корюкалов