Відповідне звернення з’явилося на сторінці одеського ресторатора Сави Лібкіна. Раніше з таким же проханням виступили й київські власники закладів.
«За моїми підрахунками, в Україні близько 28 тисяч закладів. У кожному з них працює від 10 до 150 співробітників. Невеликих ресторанчиків набагато більше, а значить, можна припустити, що в середньому в одному закладі працює 30 осіб. Нескладні математичні підрахунки – і отримуємо 840 тисяч людей, які працюють в ресторанному бізнесі. Це офіціанти, кухарі, бармени, керівники, менеджери. Додаємо сюди суміжні сфери й отримуємо близько 1,5 мільйона осіб, а у них є сім’ї, діти. Вони винаймають квартири та платять за комунальні послуги. Я, як можу, намагаюся зберегти робочі місця, що дуже складно в умовах, коли твій бізнес абсолютно не функціонує. Водночас, розуміючи складність ситуації, що склалася, ми продовжуємо годувати лікарів і пенсіонерів», — написав на своїй сторінці в Facebook Сава Лібкін.
За його словами, зберегти ресторани, а значить і робочі місця, можливо, якщо дозволити відкрити літні майданчики. Тим більше, їх відвідування можна зробити безпечним, якщо вжити відповідних заходів.
«Нам не треба допомагати – нам треба дати хоча б найменший шанс на виживання. Далі ми впораємося самі, і наші співробітники не поповнять ряди безробітних. Вихід є. Величезна кількість ресторанів мають великі літні майданчики. Їх можна відкрити. Природно, потрібні заходи безпеки й відповідні перевірки. Літні майданчики цілком можуть функціонувати, якщо ресторан дотримується всіх вимог», – вважає ресторатор.
За яких умов можуть дозволити відкрити такі літні майданчики, ми запитали у виконувачки обов’язків директорки Департаменту промисловості та розвитку підприємництва виконавчого органу Київської міської ради Валентини Попович та керівника Держпродспоживслужби в місті Києві Олега Рубана
Валентина Попович: Ми розуміємо підприємців, які втрачають робочі місця, але, на жаль, з такою ситуацією, яка склалася у зв’язку з пандемією, ми чекаємо на найбільший спалах захворювання. Днями була постанова Кабміну, яка продовжила карантин до 11 травня. Тобто ми будемо бачити: як тільки буде зниження випадків захворювання, динаміка піде на спад, ми якнайшвидше відкриємо і збережемо людям робочі місця. Але поки що ми не відкриваємо ні заклади громадського харчування, ні ресторани, ні кафе.
Олег Рубан: Зараз в країні діє надзвичайна ситуація у зв’язку з поширенням коронавірусу, всі правила гри встановлює Кабмін. Відповідно до постанови 211 КМУ, всі суб’єкти громадського харчування можуть працювати з наданням послуг за адресами. Супермаркети, магазини, торгові лавки можуть працювати із забезпеченням певного режиму профілактичних протиепідеміологічних заходів.
Сьогодні про послаблення карантинних заходів можна говорити лише після тижня по Великодню, коли ми побачимо динаміку епідеміологічної ситуації по регіонах. Поки не можна говорити про послаблення, адже наразі спостерігаються високі показники захворюваності та смертності. Проте немає і погіршення, тому наступного тижня можна буде робити висновки. Зараз в усіх регіонах фахівці Міністерства охорони здоров’я, Кабінету міністрів України вивчають ситуацію. Далі прийматимуть виважене рішення щодо відкриття малого бізнесу, про який йдеться.
Який відсоток малого і середнього бізнесу може не пережити карантин? Про це ми спитали в голови Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслана Соболя.
Руслан Соболь: Поки що це 12-15% малого і середнього бізнесу, який не збирається відкривати свої підприємства після того, як карантинні заходи закінчаться. І оскільки карантин ще продовжується, ці показники будуть зростати.
Нагадаємо, що Кабінет Міністрів розробив 5 етапів виходу з карантину.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.