Верховна Рада України 326 голосами ухвалила постанову про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році. Постанова парламенту передбачає: призначення чергових виборів депутатів місцевих ради, міських сільських, селищних голів на 25 жовтня 2020 року. Депутати створили умови для непроведення чергових виборів у громадах, у яких будуть призначені Центральною виборчою комісією перші місцеві вибори не пізніше ніж за 70 днів до дня голосування.
Але Верховна Рада мала на цьому тижні ухвалити законопроєкт про утворення і ліквідацію районів. Після цього – проєкт закону про місцеві вибори та зміни до Виборчого кодексу.
При цьому, сьогодні законопроєкт №3650 про утворення і ліквідацію районів відкликали.
Яка тепер доля укрупнених районів і де відбуватимуться вибори, ми розпитали в радника Міністра розвитку громад та територій Івана Лукері та директора з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолія Ткачука.
Тетяна Курманова: Пане Іване, законопроєкт №3650 про утворення і ліквідацію районів відкликали з розгляду, прийняли постанову про вибори на 25 жовтня 2019 року. Як ці вибори тепер будуть проводитимуться і де там місце для райрад?
Іван Лукеря: Не було відкликано законопроєкт №3650, питання просто відтермінували, тобто його зняли з порядку денного пленарного дня сьогодні, і воно буде перенесено на інший пленарний день. Сьогодні відбувся комітет по узгодженню останніх позицій за пропозиціями органів місцевого самоврядування щодо конфігурації окремих областей, і я думаю, що після того, як комітет доопрацює по окремих областях, постанова одразу буде включена у порядок денний Верховної Ради та буде підтримана. Питання сьогодні тільки – в яких областях наскільки менше чи більше районів буде передбачено.
Тетяна Курманова: То, виходить, районним радам бути?
Іван Лукеря: Так, зараз стоїть питання у тому, скільки їх буде. Якщо старих 490, як зараз, то кожне маленьке село отримає над собою район і районну раду, чи таких районних рад буде 130+, і вони будуть з обмеженими можливостями і обмеженим фінансуванням. От в чому сьогодні полягає питання, але вибори до районних рад так чи інакше відбудуться.
Тетяна Курманова: Розкажіть трошки більше про те, навіщо залишати районі ради?
Іван Лукеря: По-перше, вони є в Конституції, по-друге, величезна кількість майна є на балансі районних рад. Найголовніше — це районні лікарні, і в один день громади просто не візьмуть на свій баланс ці лікарні і інші об’єкти соціальної інфраструктури. Тому тимчасово це буде на балансі районних рад, а громади поступово будуть перебирати там, де вони зможуть це утримувати.
Тетяна Курманова: Де тоді відбудуться вибори 25 жовтня?
Іван Лукеря: Вони точно відбудуться у громадах і у областях, тільки не визначене питання – до скількох районів вони будуть проводитися: до 130 укрупнених районів без фінансових ресурсів, чи до старих 490 з ресурсами і фінансами, які не будуть передані громадам. От і все.
Тетяна Курманова: Експерт з політики та місцевого розвитку Олександр Солонтай говорить, що до районних адміністрацій знову треба призначити 133 голови адміністрацій. Він називає їх міні-губернаторами і вважає, що це хибний шлях посилення вертикалі.
Іван Лукеря: Якщо не буде прийнята постанова, то буде 490 всяких міні-губернаторів, які будуть настільки слабі, що над ними будуть 24 супер-губернатори з мільярдними бюджетами і будуть диктувати волю громадам. Якщо створити 130 укрупнених районів, це дає можливість забрати частину повноважень ресурсів і впливу з боку області. Я хочу побачити ті громади, які мають сильне бажання бути напрямку під головою ОДА.
Тетяна Курманова: Пане Анатолію, яке місце районних рад у місцевих виборах?
Анатолій Ткачук: Представницькі органи мають бути на кожному рівні адмінтерустрою: на рівні громад – сільська, селищна міська ради; на рівні районів – районна рада; на рівні областей – обласна рада. Відповідно до Конституції, всі ці вибори мають пройти в один і той самий час – 25 жовтня поточного року.
Тетяна Курманова: Чи розуміємо ми зараз, що ми маємо обирати 25 жовтня, враховуючи те, що постанова про ліквідацію та укрупнення районів відкладена?
Анатолій Ткачук: Я не знаю, чи всі розуміють, в мене враження, що не розуміє навіть значна частина нашого політикуму, зокрема і депутатів. Річ у тому, що у демократичному світі, зокрема у Європі, діє так званий принцип багаторівневого врядування, де на різних рівнях територіального устрою створюються органи місцевого самоврядування, які мають свої чіткі повноваження та відповідальність. Україна передбачила трирівневу систему, відповідно до концепції, яка реалізовується зараз в Україні – там все просто, ясно і зрозуміло. І те, що зараз розказують, що незрозуміло, чим мають займатися райони, певно, від того, що просто не хочуть почитати концепт, в якому все розписано. Адже по кожній сфері повноважень достатньо просто зрозуміти, на якому рівні і що потрібно виконувати. Рішення потрібно ухвалювати на рівні, який є якомога ближче до людини, але на тому, на якому його можна виконати. Тому ми розуміємо, що, наприклад, дошкільна і шкільна освіта – це громади, спеціалізовані школи – це район, якщо це професійно-технічна освіта, то ми розуміємо, що це різні спеціальності для різних форм діяльності, і тому лише на рівні регіону можна спланувати необхідні спеціальності. Коли ми говоримо за вищу освіту, то там вже вплив держави є визначальний. Тобто є абсолютно чітка зрозуміла логіка, за якою проводиться розмежування повноважень.
Тетяна Курманова: Експерт з політики та місцевого розвитку Олександр Солонтай говорить про те, що великі і невеликі міста наразі пропонують завести під райони, де вони ніколи не були. І тепер там буде три влади: міська, районна і обласна. На його думку, це така конфігурація відбере у міста повноваження і це все порадує тільки Путіна. Як ви це прокоментуєте?
Анатолій Ткачук: Це відверта брехня Солонтая. Тому що районні ради сьогодні є, і на минулих виборах обирали районну раду, а він каже, що є місцева і обласна, а районної немає і її намагаються встромити. Це брехня. У нас є Конституція і закон про місцеве самоврядування: сьогодні в нас існують сільська, селищна, міська рада, районні ради – там є голови, є депутати і є бюджет — це спеціально для Солонтая, який це не знає. І є обласні ради. І задача Путіна з точністю до навпаки — викинути проміжний рівень. Тоді ми отримаємо провал повноважень на районному рівні, і значна частина повноважень перейде на обласний рівень, а федералізація – це федералізація по регіональному рівню, а не районному. Це має знати не просто експерт-політик, а будь-яка людина з вищою освітою.
Тетяна Курманова: А як ці райони будуть працювати у великих містах, де районів над містами ніколи не було?
Анатолій Ткачук: Вибори будуть такими, як завжди. Люди будуть отримувати на виборах бюлетені і будуть голосувати за раду своєї громади, за районну раду і за обласну раду. У містах обласного значення у минулі роки не голосували за районну раду, і це неправильний підхід, тому що, коли ви проаналізуєте соціально-економічну ситуацію району, в якому вилучені районні центри, які мають статус міста обласного значення, ситуація там є значно гіршою. Тому держава має дбати за всю територію, щоб вона розвивалася нормально. Отже, ніяких проблем у тому, що в межах нового великого району будуть знаходиться три-п’ять-шість нинішніх міст, насправді немає.
Постанова про місцеві вибори прийнята поки що без районів. Але я думаю, що рішення буде прийнято найближчими днями, тому що, якщо сьогодні не створити великі райони, в нас залишається десь 430 районів, які контролюються українською владою, в яких будуть проводитися вибори районних рад. Я думаю, це абсолютно неправильно, тому що в нас зараз є дрібні райони, які мають по 6-8 тисяч населення, і є ОТГ, які є більшими за ці райони. Тому ті, хто зараз гальмують питання про утворення великих районів, готують черговий хаос для управління.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.