Про це повідомила заступник голови фракції Слуга народу Євгенія Кравчук, передає РБК-Україна.
За її словами, нині розглядається кандидатура Саакашвілі на цю посаду.
«Зараз ми ведемо обговорення в партійних чатах. На засіданні фракції вранці в п’ятницю це питання буде винесено на сигнальне голосування», – зазначила Кравчук.
Сам Саакашвілі підтвердив, що отримав таку пропозицію від президента Володимира Зеленського.
«Для мене велика честь отримати від президента Зеленського пропозицію стати віце-прем’єром уряду України з питань реформ. У мене також була дуже змістовна і корисна розмова з прем’єр-міністром Шмигалем, протягом якої ми детально обговорили всі питання, пов’язані з моєю можливою роботою в уряді», – написав Саакашвілі у Facebook.
Чим викликане таке призначення? Ми запитали в політичного аналітика, депутата чотирьох скликань Ради Тараса Чороновола.
Тарас Чорновіл: Коли на сцені висить рушниця, вона в якийсь момент мусить вистрелити. Коли з досить грубим порушенням українського законодавства було скасовано рішення про позбавлення Саакашвілі українського громадянства, я вже тоді сказав, що це має чимось закінчитися. На якійсь посаді він вирине, і той, хто його призначить, буде стовідсотковим українцем. Тільки українець може тричі наступати на одні й ті ж граблі. Саакашвілі відзначився в українській політиці дуже скандальним характером, неймовірними амбіціями, створеннями проблем саме для того, хто для нього щось робив.
Для мене ця новина була неочікуваною, але потім я подумав, що все логічно, бо кого ж призначати? Спочатку призначали дуже симпатичних людей, мрійників, людей, які працювали в грантових організаціях, які мали дуже хороші ідеї, але нульовий досвід. Вони все провалили.
Після того почали відшукувати людей десь з третього ешелону азарівської влади, хоча ефективності вони ніколи не показували. Той же Ілля Ємець в уряді Азарова був один з найгірших, найодіозніших міністрів.
Зараз пішов третій етап – призначати людей, які були при владі при Петрові Порошенку, але які якимось чином з ним посварилися. Степанов – посварився. Новий міністр фінансів – близька людина до Гройсмана, але потім зайняв не найкращу позицію. А Саакашвілі, який був другом президента Порошенка, якому Порошенко давав дуже багато кар’єрних можливостей, в кінці перетворився на його прямого ворога.
Логіка таких призначень абсолютно збочена, але у випадку Саакашвілі вона дістає своє повне завершення. Ще лише кілька таких людей можна знайти, які підпадатимуть під цю логічну схему.
Щодо Саакашвілі варто розуміти певні нюанси. По-перше, він не звик бути другим. Але є інший момент: в уряді вже є міністр з команди Гройсмана і Порошенка – міністр МОЗ Степанов, якого зараз багато чути і який є особистим і персональним ворогом Саакашвілі. Його поставили в Одеську область очільником ОДА одразу після Саакашвілі, і Міхо насилав на нього всіх своїх друзів та партнерів, які займалися антикорупційною діяльністю, щоб Степанова викрити і знищити. Ця ворожнеча, на відміну від війни Саакашвілі з Коломойським, не закінчилася. Тому в цей Кабмін вноситься досить жорсткий конфлікт.
До речі, конфлікт Саакашвілі з Аваковим, про які зараз всі згадали, нагадує конфлікт Саакашвілі з Коломойським. Доки вони були при владі, Саакашвілі з Аваковим гризлися дуже сильно, а потім вони зійшлися на темі війни проти Порошенка. Мені здається, що на сьогодні ворожнечі там немає. Але це не означає, що її не виникне у найближчому майбутньому.
Саакашвілі мають призначити на дуже символічну посаду. Адже що це таке – віцепрем’єр з реформ? Може бути віцепрем’єр з аграрної політики, який відповідає за аграрні реформи, віцепрем’єр з питань європейської інтеграції, коли проводяться реформи, що зорієнтовані під Європу, під виконання Угоди про Асоціацію. А що таке віцепрем’єр з реформ, коли реформи ведуться в абсолютно різних галузях, в яких не можна бути в усіх одночасно спеціалістом. Тобто це посада, яка створена штучно для того, щоб прилаштувати якусь людину.
Для чого? Враховуючи, що пан Міхо не дав дуже сильних ознак працездатності за останні роки перебування в Україні, я бачу тільки якісь політичні контексти. Приміром, введення якоїсь людини саме деструктивного характеру, щоб комусь створити проблеми. Рупор Коломойського — Дубінський дуже чітко натякнув, що Коломойський має створити колосальні проблеми для прем’єр-міністра Шмигаля. Тому не виключаю, що Ігор Валерійович міг пролобіювати призначення Міхо.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.