Україна ініціюватиме екстрадицію затриманих у Білорусі бойовиків. Так заявили у Службі безпеки і зазначили, що цим питанням безпосередньо опікується Офіс генпрокурора.
У пресслужбі ГПУ нам сказали, що інформації в них немає і попросили направити офіційний запит. Ми його написали, чекаємо на відповідь. До цього про можливість запиту на видачу уродженців України заявляв заступник секретаря Ради нацбезпеки та оборони Сергій Кривонос. У МЗС також не виключають можливість екстрадиції, однак наголошують, що це мають вирішувати правоохоронні органи.
Пізніше і на сайті Офісу президента з’явилося повідомлення про те, що українська сторона звернеться до Білорусі із клопотанням про екстрадицію бойовиків російської приватної військової компанії Вагнера, яких підозрюють у воєнних злочинах на території Донбасу, з дотриманням усіх передбачених процедур.
Крім цього, після затримання «вагнерівців» Україна та Білорусь домовилися про посилення контролю на кордоні — про це заявили у білоруському МЗС. Інформації, що саме робитимуть в цьому напрямку, поки немає — в українській Держприкордонній службі Громадському радіо заявили, що очікують відповідної офіційної заяви від українського Міністерства закордонних справ. І наголосили — з 2014 року українські прикордонники і так контролюють кордон з Білоруссю у посиленому режимі.
Агенція «БелТА» передає слова Андрія Равкова, голови білоруської Ради безпеки: «Вже зараз, за наявною інформацією після опитування цих людей, близько 14 людей були зафіксовані на Донбасі». Тож запрошували українського посла Петра Врублевського.
Про ці події і можливу екстрадицію бойовиків в Україну ми поговорили із асоційованим експертом Ради зовнішньої політики «Українська призма» Іваном Усом.
Іван Ус: По-перше, Україна повинна висунути до цих громадян офіційне обвинувачення. Наскільки мені відомо, українського посла запрошували до Білорусі через те, що деякі з цих людей або мають українські паспорти, або є у базі «Миротворець», тому, можливо, розшукуються Україною. Отже, сьогодні було прохання до України встановити, чи є ці громадяни у розшуку, а якщо так, тоді Україна офіційно повинна звернутися до Білорусії з проханням до екстрадиції, зазначивши статті Кримінального Кодексу України, за якими звинувачуються ці особи. Тобто, якщо в Україні є офіційне звинувачення до цих осіб, тоді буде підстава для екстрадиції їх в нашу країну.
Я не виключаю, що протягом декількох наступних днів буде з’являтися більше інформації стосовно різних аспектів цього затримання і наскільки, можливо, інші країни були зацікавлені в цій ситуації. Тому що ми маємо інформацію, що було затримано людей, у яких було знайдено певні гроші та речі, що мають відношення до Судану. І виникає питання — можливо, вони летіли в Судан?
Адже в червні у Судані були вже затримані люди, які переправлялися до Лівії. А тут уже виникає геополітичний момент, тому що ми знаємо, що і в Сирії, і в Лівії Росія протистоїть Туреччині. Тому я не виключаю, що є якісь домовленості у Мінська з Анкарою. Враховуючи, що наприкінці червня у Судані були затримані громадяни, які збиралися воювати в Лівії на стороні супротивників Туреччині, вона зацікавлена у тому, щоб бойовики не потрапляли до Лівії, оскільки вони фактично воюють проти них.
І тут ми можемо прив’язати до цього ситуацію, яка відбувається у Нагорному Карабасі, а я нагадаю, що Туреччина офіційно відправила свої війська до Азербайджану, і, у разі підтримки Росією Вірменії, Туреччина одразу підтримає Азербайджан. Це третя після Сирії і Лівії потенційна точка конфлікту Туреччини і Росії.
Отже, в цій ситуації не слід виключати, що Туреччина була зацікавлена у тому, щоб відбувалося затримання людей у Білорусі.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS