Відтепер Росії буде важче тиснути на Україну військовими методами через загострення на сході — Гармаш

ОБСЄ оприлюднила повний список домовленостей щодо «великого перемир’я» на Донбасі. Напередодні про заходи посилення режиму припинення вогню домовилися під час засідання Тристоронньої контактної групи.

Ведучі

Олена Новікова

Гостi

Сергій Гармаш,

Олександр Мусієнко

Відтепер Росії буде важче тиснути на Україну військовими методами через загострення на сході — Гармаш
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/07/hr-drivetime-20-07-23_garmash_musienko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/07/hr-drivetime-20-07-23_garmash_musienko.mp3
Відтепер Росії буде важче тиснути на Україну військовими методами через загострення на сході — Гармаш
0:00
/
0:00

Заходи набувають чинності з 00:01 (за київським часом) 27 липня 2020 року й мають дотримуватись обома сторонами протягом усього періоду до моменту врегулювання конфлікту. Також керівництво ЗСУ та збройних формувань окупованих територій Донецької та Луганської областей мають публічно заявити про видання наказів з перерахуванням узгоджених заходів.

Серед них:

  • заборона на наступальні та розвідувально-диверсійні дії, а також заборона на використання будь-яких видів літальних апаратів сторін;
  • заборона на застосування вогню, включаючи снайперський;
  • заборона на розміщення важкого озброєння в населених пунктах та їх околицях, насамперед на об’єктах цивільної інфраструктури, включаючи школи, дитячі садки, лікарні та приміщення, відкриті для громадськості;
  • ефективне застосування дисциплінарних заходів за порушення режиму припинення вогню і повідомлення про них координатора ТКГ, який повідомляє про це всіх її учасників;
  • створення і задіяння координаційного механізму з реагування на порушення режиму припинення вогню за сприяння СЦКК в чинному складі;
  • вогонь у відповідь допускається тільки якщо він відкритий за наказом відповідного керівництва Збройних сил України чи керівництва збройних формувань ОРДЛО після безуспішної спроби використовувати вищезгаданий координаційний механізм. Про видання таких наказів буде повідомлена ТКГ;
  • вищезгадані заходи не можуть бути повністю або частково дезавуйовані (позбавлені чинності – ред.) ніякими іншими наказами, ув тому числі секретними.

По політичну складову цих домовленостей ми поговорили з членом української делегації ТКГ Сергієм Гармашем, а про безпекові нюанси – із керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком.

Олена Новікова: Як ви оцінюєте досягнуті напередодні домовленості?

Сергій Гармаш: Якщо брати політичний аспект, то я оцінюю їх позитивно. Тому що п’ять років до цього Україна говорила, що спочатку питання безпеки, спочатку припинення вогню, а потім вже вирішуються політичні питання. Це був головний наш наратив. У грудні минулого року цей наратив був зламаний паном Путіним на норманській зустрічі у Парижі, де він сказав, що перемир’я має бути синхронізовано із політичним врегулюванням.

Після цього Росія почала відкрито використовувати конфронтацію на фронті для тиску на Україну, щоб Україна приймала потрібні для Росії політичні рішення. Цьому було важко протистояти, тому що психологічно важко ухвалювати рішення, якщо ти знаєш, що через них на фронті хтось може загинути. От на останній ТКГ 22 липня цей наратив був зламаний, 23 липня президент Зеленський сказав, що в Офіс президента прийшла спільна заява Берліну і Парижу, що вони підтримують це рішення. Тобто Росії вже відтепер важче буде тиснути на Україну, змушувати приймати її політичні рішення через військовий конфлікт. І у цьому я бачу позитив.

Плюс позитив я бачу у тому, що, попри бажання Росії, нам вдалося уникнути суб’єктивізації цих утворень – «ДНР» та «ЛНР». Тобто документ про перемир’я підписаний так, що ні на жодному папері немає підпису України разом із цими «республіками». Ми від того теж пішли.

Плюс, перемир’я буде працювати, принаймні декілька днів.

  • Документ про перемир’я підписаний так, що ні на жодному папері немає підпису України разом із цими «республіками»

Олена Новікова: Як гарантувати українським військовим, які мають дотримуватися цього всеосяжного перемир’я, що незаконні збройні формування «Л/ДНР» теж будуть його дотримуватися?

Сергій Гармаш: Жодних гарантій бути не може, але ви ж розумієте, що не тільки українські військові мають дотримуватися, а й та сторона. Але питання у тому, що тепер за зрив перемир’я буде нести відповідальність Росія, а не ОРДЛО. Тому що для Парижа, для Берліна і всього світового співтовариства Росія підписала цю угоду про припинення вогню. Як мінімум, дипломатично, ми себе підсилюємо. І коли я чую істерики у Facebook про те, що українським військовим заборонили стріляти, то на тій стороні теж заборонили стріляти. І той, хто почне стріляти, буде нести за це політичну відповідальність, як мінімум, політикам буде простіше говорити.

  • Тепер за зрив перемир’я буде нести відповідальність Росія, а не ОРДЛО

Олена Новікова: Як виглядатиме ця політична відповідальність? До якої межі вона може дійти?

Сергій Гармаш: Це може означати просто політичний тиск Заходу. Вибачте, ми дуже слабка сторона для переговорів з Росією, без підтримки наших західних партнерів ми дуже мало вжимо на одній чаші терезів з Росією. Тому ми зацікавлені у цій підтримці.

Олена Новікова: Росія на цих перемовинах хоча б натякала на можливість впливу на бойовиків?

Сергій Гармаш: Я не був присутній у безпековій підгрупі, тому не можу цього знати. Але якщо Росія погодилася на перемир’я, без дозволу Росії бойовики не роблять ніяких кроків. Росія взяла на себе відповідальність, перш за все, перед Заходом.

Олена Новікова: Пане Олександре, а як ви оцінюєте те, що було укладено на засіданні ТКГ?

Олександр Мусієнко: Це можна буде оцінити з 27 липня, коли має наступити момент «тиші», про який домовилися. Ми ж повинні розуміти, що вже вкотре досягнуто домовленість про припинення вогню, варто згадати, що як раз в липні попереднього року теж домовлялися про припинення вогню, яке не спрацювало. Були і грудневі домовленості після нормандської зустрічі про припинення вогню, але, на жаль, і тоді вони дотримані не були. Тобто теорія теорією, але практика – критерій істини. Тому побачимо.

Назагал щодо того, що йдуть такі домовленості, я ставлюся зі стриманим оптимізмом і оцінюю їх позитивно. Тому що, як би там не було, першочергова домовленість про «тишу» має бути виконана і реалізована, тому що це базовий принцип, тоді і перемовини легше проводити, коли ми знаємо, що не гинуть українські бійці.

Олена Новікова: Як змусити бойовиків дотримуватися цього перемир’я? Сергій Гармаш каже про політичну відповідальність, але вона була усі попередні рази також. Чи дійсно те, що Росія поставила підпис на цьому документі, настільки може вплинути на виконання цього режиму тиші.

Олександр Мусієнко: Добре, що такий підпис все-таки є. Як запобігти обстрілам? Тільки повертатися до ідеї розміщення миротворчої місії або ЄС, або ОБСЄ. Це той запобіжник, який може стати між воюючими сторонами і взяти на себе відповідальність за те, що не буде обстрілів. І це те, що про говорив віцепрем’єр Олексій Резніков, що ця ідея знову може виникнути на порядку денному.

  • Як запобігти обстрілам? Тільки повертатися до ідеї розміщення миротворчої місії або ЄС, або ОБСЄ

Але тоді українське керівництво і українське суспільство має визначитися з «червоними лініями». Чи будемо ми виконувати політичну частину Мінських домовленостей, а якщо ми готові виконати, то яку частину. Тут треба вести діалог як в середині суспільства, так і пояснювати і нормандській четвірці, і Російській Федерації свою позицію, що ми можемо піти на обговорення децентралізації, але без виключення для ОРДЛО. Ми можемо піти на вибори, але не вносити у Конституцію особливий статус для Донецької та Луганської областей. Тобто є ряд питань, по яких має йти перемовний процес паралельно з безпековими питаннями.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS