Вища Рада Правосуддя сама сприяє тому, щоб її швидше перезавантажили — експертка Центру протидії корупції

Ми неодноразово розповідали про проблеми у перезавантаженні основних суддівських інституцій: Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та Вищої ради правосуддя (ВРП). Саме ці органи мають повну владу у судовій системі країни, тобто судді обирають або звільняють самих суддів. На початку листопада набрав чинності новий закон під номером 1008, яким Володимир Зеленський обіцяв перезавантаження судової системи країни. Зокрема, у тексті закону були норми про перезавантаження ВККС, яка повинна оновитись до 8 лютого 2010 року. Спочатку повинна бути сформована етична комісія, яка до кінця грудня має перевірити на доброчесність чинних членів ВРП та ініціювати звільнення недоброчесних. Етична комісія буде складатись з шістьох членів: трьох – від ВРП, ще три – міжнародні експерти. Саме за міжнародними експертами у процесі прийняття рішень повинна бути вирішальна роль, як при доборі до Вищого Антикорупційного суду. І от, Вища рада правосуддя 10 грудня затвердила положення про проведення конкурсу до ВККС.

Що не так із цим положенням про проведення конкурсу, ми запитали в експертки Центру протидії корупції Галини Чижик.

• Цим своїм положенням, яке за своїм статусом має меншу юридичну силу, ніж закон, ВРП фактично узурпує всі важелі впливу під час процесу добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Закон говорить, що добирати членів кваліфкомісії має конкурсна комісія з міжнародними експертами в її складі, які за законом мали би мати вирішальну роль під час визначення того, а кому ж бути членом ВКК. Натомість ВРП в положенні про конкурс розписала дуже деталізовані правила, в який спосіб має працювати конкурсна комісія, як вони мають приймати свої рішення і зовсім не залишила їм поля для того, щоб обирати кращих. ВРП придумала методологію, за якою члени конкурсної комісії мають просто ставити бали.
• Ключовим є те, що навіть якщо конкурсна комісія, за результатами цього добору, когось номінує, ВРП залишає за собою право таких кандидатів не призначати, а обирати до призначення інших кандидатів.
• Ідея конкурсу полягала в тому, що конкурсна комісія оцінить інформацію про кандидатів, про їхню доброчесність, про їхню репутацію і обере найкращих. Натомість за цим положенням, яке затвердила вчора ВРП, виглядає так, що навіть коли конкурсна комісія захоче якогось кандидата поставити під сумнів, вона зможе це зробити лише, якщо вона ці свої сумніви обґрунтує фактично якимись судовими вироками. Тобто про недоброчесність кандидата не можна буде говорити, поки це не буде зафіксовано у судовому вироку.
• Я сумніваюся, що це положення запрацює, тому що з такими правилами і вимогами навряд чи міжнародні експерти захочуть легітимізувати своєю участю цей процес.
• З огляду на ці обставини нам зараз із парламентом треба вирішувати, що робити з такою Вищою радою правосуддя.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.