ілюстративне фото
Захисні конструкції є потребою. Як розповідає Кудрицький, російські атаки на високовольтні підстанції «Укренерго» почали відбуватись ще протягом опалювального сезону 2022-2023 років.
«З жовтня 2022-го росіяни почали активно пошкоджувати ракетами підстанції «Укренерго», які забезпечують живлення кожного регіону, а також електростанції.
На понад 40 наших об’єктах ми споруджуємо захисні конструкції від прямого влучання «Шахедів». За класифікацією Генштабу, це другий рівень захисту. Ще на 22 наших підстанціях колеги з Агентства відновлення споруджують такий же вид захисту. Таким чином, ми радикально збільшуємо стійкість магістральної мережі до ворожих атак. Адже пошкодження, завдані дронами, складають левову частку всього обсягу пошкоджень, з якими наразі стикається магістральна мережа «Укренерго».
Голова правління «Укренерго» розповідає, що після першої хвилі російських атак восени 2022 року компанія спільно з різними інституціями, зокрема Генштабом, взялась за рішення цієї проблеми. Розробили технічне рішення та знайшли джерела фінансування для реалізації проєкту.
«Це не Держбюджет і навіть не тариф компанії. Кошти знайшли у наших західних партнерів. Це міжнародні фінансові організації, з якими в «Укренерго» є більш ніж десятирічний досвід співпраці. Також це інші інституції, урядові організації, наприклад USAID, яка надала нам дуже багато будівельних матеріалів. Залучено багато джерел допомоги, адже проєкт коштує кілька мільярдів гривень лише на частині «Укренерго».
Кудрицький розповідає, що проєкт реалізовується у тісній координації з Генштабом, з урахуванням його вимог. Захисні конструкції розробляли інженери «Укренерго» у співпраці з колегами з Агентства відновлення.
«Також залучалися різні проєктні організації та інститути, які розробляли технічні рішення для кожного конкретного енергооб’єкту. Це масштабна робота, у якій задіяно багато людей, інженерних умів. Тож результат, який ми на сьогодні маємо, — це унікальні конструкції не тільки для України, а й для всього світу, які дозволили нам у рази зменшити шкоду від постійних атак ворога.
Цим досвідом Україна зможе ділитися з іншими країнами, зокрема, Північноатлантичного альянсу. З країнами, які межують з РФ та потребують захисту своїх енергетичних об’єктів і критичної інфраструктури від терористичних атак».
Захисні споруди Кудрицький описує як великі й масштабні залізобетонні конструкції, які захищають критично важливе обладнання підстанцій. За його словами, вони здатні легко витримувати прямі влучання «Шахедів».
«На багатьох об’єктах споруджений захист по периметру. Він складається з габіонів з піском, які захищають споруди від уламків, якщо ракета чи інша зброя вибухає на певній відстані від обладнання. Наші конструкції спрямовані на захист обладнання від прямого влучання, оскільки «Шахеди», на жаль, бувають доволі точними. На кожну з таких конструкцій іде понад 2000 метрів кубічних бетону та сотні тонн арматури».
Кудрицький зазначає, що у спроможності конструкцій захищати підстанції від дронів уже вдалось переконатися на практиці.
«Не можу надати деталей, але скажу, що на практиці, в «бойових» умовах ці захисні конструкції себе вже дуже добре проявили. Вони працюють, і це доведено не теоретичними розрахунками, а реальним досвідом, адже наші підстанції постійно атакуються ворогом».
В «Укренерго» неодноразово повідомляли про ураження об’єктів під час російських атак на українську інфраструктуру навесні 2024 року. Це перешкоджало транспортувати електроенергію в частину регіонів країни, що спричиняло відключення світла.
Відновлення пошкоджених об’єктів постійно триває. Хоча ситуація є непростою, особливо у прифронтових регіонах.
Нещодавно Європейський Союз виділив 100 млн євро для «Укренерго». Угоду в Києві підписали голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький та голова Представництва німецького державного банку розвитку KfW Bankengruppe в Україні Лоренц Гесснер. Кошти мають бути спрямовані на модернізацію та ремонт об’єктів, пошкоджених Росією, розбудову захисних конструкцій і створення міждержавних інтерконекторів, що поєднують Україну з країнами ЄС.