Канцлер Німеччини Олаф Шольц. Фото: X / Olaf Scholz
Канцлер Німеччини Олаф Шольц усунув з посади міністра фінансів країни Крістіана Лінднера, очільника Вільної демократичної партії, що є найменшим партнером в коаліції з Соціал-демократичною партією (СДП) Шольца і партією Союз-90/Зелені. Це означає розпад урядової коаліції у ФРН.
16 грудня 2024 року депутати Бундестагу голосуватимуть за довіру уряду. Через розвал коаліції Бундестаг напевне не проголосує за довіру. Це призведе до дострокових виборів до парламенту. Як пише німецьке видання ZDF, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр погодився з пропозицією парламенту провести дострокові вибори до Бундестагу 23 лютого 2025 року.
Політолог Віктор Савінок каже, що основний закон Німеччини не передбачає обов’язкового створення коаліції для роботи уряду. Але з того часу, як основний закон Німеччини діє (з 1949 року), в країні формуються урядові коаліції. Це усталена практика для того, щоби мати стабільну більшість і стабільно управляти державою.
«Тож в такому випадку (розпаду коаліції в Німеччині — ред.) складно мовити про якусь парламентську стабільну більшість. Можна лише говорити про те, що певні рішення будуть ухвалені в рамках якихось форматів позакоаліційних, в рамках міжпартійних переговорів, коли фактично більшість у парламенті будуть збирати під кожен конкретний законопроєкт», — пояснює Савінок.
Читайте також: Німеччина зможе надати Україні обіцяну фінансову допомогу попри розпад коаліції — ЗМІ
Савінок каже, що голосування за держбюджет у Німеччині фактично є вотумом довіри до уряду, згодою з його політикою щодо державних видатків.
Нині у Німеччині бюджет і його параметри стали фактично каменем спотикання «світлофорної коаліції» — Соціал-демократичної партії, партії «зелених» та Вільної демократичної партії.
У коаліції, каже політолог, не було досягнуто порозуміння стосовно того, чи треба дотримуватися принципу так званого боргового гальма, яке обмежує зростання державної заборгованості. На відімкненні боргового гальма наполягали й представники соціал-демократів, і представники «зелених». З іншого боку, міністр фінансів Лінднер вважав, що необхідно дотримувати приписів основного закону, і не вимикати боргове гальмо.
«Позиція Лінднера збігається із позицією опозиційних християнських демократів, на підтримку яких можна було б розраховувати в питанні ухвалення бюджету. Тож, відповідно, складно розраховувати на те, що бюджет буде прийнятий найближчим часом. Швидше за все, зрештою бюджет буде представляти Бундестагу новий уряд, а приймати — нова парламентська більшість», — розповідає Савінок.
Читайте також: Україна отримає чергову систему ППО IRIS-T від Німеччини — Зеленський
Віктор Савінок каже: згідно з соціологічними опитуваннями, нова коаліція у Бундестазі може складатися з «Християнсько-демократичного союзу», себто партії Фрідріха Мерца, та Соціал-демократичної партії.
Політолога цікавить те, яку роль у СДП відіграватиме чинний канцлер Олаф Шольц, адже він не займає жодної партійної посади.
«Треба згадати, що рівень довіри до Шольца зараз, навіть серед його однопартійців, є не надто високим. Зараз Шольца як кандидата в канцлери на дострокових виборах бачать лише 15% членів Соціал-демократичної партії. А 58% прихильників партії вважають більш оптимальним кандидатом у канцлери нинішнього міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса», — пояснює політолог.
За словами Савінка, така підтримка Пісторіуса зумовлена кількома факторами. По-перше, в нього є досвід локальної політики в одній з найнаселеніших федеральних земель Німеччини.
По-друге, Пісторіус, який став міністром оборони Німеччини у лютому 2023 року, прийшов на цю посаду «на контрасті». Адже колишня міністерка Крістін Ламбрехт, як каже Савінок, потрапила в німецький уряд фактично для підтримання гендерного балансу. Політолог розповідає, що вона запам’яталася на своїй посаді лише безініціативністю і небажанням втілювати будь-які кроки, спрямовані на реформу Бундесверу, його внутрішньої структури, закупівельної політики. А Пісторіус, своєю чергою, впродовж короткого часу почав змінювати підходи до закупівель Бундесверу, почав активно складати замовлення в рамках спеціального фонду для фінансування структури.
По-третє, Пісторіус проявив себе як ефективний менеджер, коли йшлося про допомогу Україні.
«Була проблема із пострілами до самохідних зенітних установок Gepard німецького виробництва. Ці постріли вироблялися й Швейцарії. Швейцарія, посилаючись на свій нейтральний статус, відмовлялися продавати Німеччині додаткові постріли до цих установок. І фактично в доволі короткий час, завдяки тому, що була позитивна синергія між Пісторіусом та та німецькою оборонною промисловістю, вдалося запустити це виробництво. І зараз фактично Україна отримує амуніцію до цих самохідних зенітних установок вже німецького виробництва, і це вже впродовж понад року», — каже політолог.
Читайте також: Путін може напасти на країну НАТО — міністр оборони Німеччини
Німеччина є найбільшою економікою Європейського Союзу й найбільшим після США донором міжнародної допомоги для захисту України від російської агресії. Головною причиною суперечок в німецькій урядовій коаліції стали розбіжності у поглядах на те, як долати економічні труднощі.
Німецька промисловість забезпечувала економічне зростання країни впродовж багатьох років. Вона використовувала порівняно дешеві російські енергоносії, природний газ, а також, покладаючись на експорт, зокрема в Китай, Росію тощо. Але вже другий рік поспіль економічне зростання Німеччини знизилося до негативних показників. Економісти прогнозують подальшу рецесію. Побоювання в Німеччині викликають зокрема наслідки можливого значного збільшення мита на імпорт в США, яке обіцяв запровадити Дональд Трамп.
Олаф Шольц із партнерами, «зеленими» говорив про потребу перегляду законів, які обмежують допустимий в Німеччині рівень бюджетного дефіциту. Тобто про те, щоб коштом збільшення державного боргу підштовхнути державні видатки, а також допомогу Україні.
Критики поза урядом Шольца наполягають на необхідності негайних і рішучіших реформ.
Крістіан Лінднер та його Вільна демократична партія разом з іншими правими силами вважають, що економіку треба стимулювати протилежним способом — зменшуючи податки й урізаючи державні витрати, зокрема соціальні виплати й витрати на захист довкілля.
Німецькі ЗМІ пишуть, що тригером гострого конфлікту всередині «світлофорної» коаліції стали бюджет на 2025 рік та заходи щодо покращення економіки ФРН. Лінднер закликав до скорочення бюджетних видатків та бюрократичних бар’єрів для ведення бізнесу, зниження податків для заможних громадян, а також уповільнення переходу до вуглецево-нейтральної економіки.
Соціал-демократи в особі канцлера Шольца та «зелені» в особі міністра економіки Роберта Габека, навпаки, виступають за розв’язання проблем в економіці за допомогою цільових держвидатків.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі