Громадське радіо
Уже з 1 квітня мав стартувати її черговий етап. За законом про держгарантії, усі види медпослуг повинна оплачувати Національна служба здоров’я України. Однак, як це відбуватиметься тепер, за нового уряду — лишається під питанням. Так, серед перших заяв новопризначеного прем’єра Дениса Шмигаля — обіцянка не згортати медреформу, розпочату Уляною Супрун.
Він зазначив також, що має спільне бачення з новим міністром охорони здоров’я Іллєю Ємцем щодо того, як саме продовжувати реформу. Той, у свою чергу, заявив, що має плани здійснити еволюцію реформи – аби задоволеними були і лікарі, і пацієнти.
Утім, низка аналітиків вже попередила – і нинішні заяви нових урядовців, і президентське доручення групі експертів перевірити — чи добра медична реформа, є загрозою самій реформі. І усі ці процеси можуть свідчити, що таку реформу хочуть просто згорнути.
Про це ми поговорили з екс-заступником міністра охорони здоров’я Павлом Ковтонюком.
Павло Ковтонюк: Меседж, який прозвучав від прем’єра, мені подобається, єдине, що мені не дуже подобається, що меседжі у різних очільників держави відрізняються. Зокрема, президент говорить, що немає куди поспішати, збирає групу з «видатних» лікарів, по заявах міністра важко зрозуміти його позицію, а прем’єр каже, що необхідно починати другий етап реформи. Тобто для мене відкрите питання – яка ж все-таки позиція влади з приводу запуску реформи вчасно.
Для мене відкрите питання про те, якою ж є все-таки позиція влади з приводу запуску реформи вчасно.
Зараз відкладати реформу невигідно для влади. Тому що, по-перше, ми її більше вже ніколи не почнемо. Щоб почати таку реформу, треба зібрати дуже велику кількість енергії, людей, зробити велику кількість роботи і таке трапляється дуже рідко. Таких великих реформ, як в Україні в медицині, навіть в Європі дуже давно не було.
Друга причина полягає у тому, що первинна допомога в нас уже живе у новій системі, а вторинна — ні, проте одна без одної вони не можуть працювати. Сімейний лікар відправляє вас до спеціаліста, який має нормально вас прийняти, сімейному лікарю віддзвонитися, надіслати ваші дані і так далі. Зараз ми маємо таку ситуацію: сімейний лікар комп’ютеризований, устаткований, зарплата вище середньої по країні, а лікар-спеціаліст із зарплатою в 5 тисяч гривен, некомп’ютеризований, неустаткований. І серед медиків є напруга. І чим більше хитати цей настрій, тим більше ця напруга буде рости. Такий розрив між ланками — це дуже страшно. Приклад – поліція: патрульна поліція реформована — усміхнена, чемна, кримінальна поліція — радянський кошмар.
Щодо страхової медицини, про яку говорить новий міністр охорони здоров’я. Досвід 20 років свідчить: як тільки політик починає говорити про страхову медицину, це дорівнює тому, що ніяких змін не буде, ми будемо обговорювати якусь ефемерну страхову медицину рік-півтора, а потім зміниться міністр, який теж буде говорити про страхову медицину. Так було 20 років. До речі, кожен міністр за останні 20 років робив заяву про страхову медицину, і був 21 законопроєкт до 2017 року про це написаний, проте жоден не прийнятий.
Національна служба здоров’я — це і є страхова медицина
Національна служба здоров’я — це і є страхова медицина. У неї немає якихось візуальних символів, вам не дають ніякого поліса в руки, але це не означає, що ви не застраховані. Кожен з нас з розгортанням реформ на всі рівні допомоги буде застрахований на визначний законом обсяг медичних послуг, який Національна служба здоров’я з наших податків оплачує в лікарню по договору. Точно так, як працює будь-яка страхова компанія.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.