Цей мемонрандум був у стратегічній угоді про сторічне партнерство, і розробляли його іще раніше. Чому він запрацював зараз?
Ольга Трофімцева: Розумію, що зараз усі погляди, мабуть, прикуті до Вашингтона, але є й не менш важливі теми. Якщо говорити про цей тристоронній меморандум, він був підписаний буквально цими днями на полях глобального аграрного продовольчого форуму, який проходив у Берліні. І туди в цей день з’їхалися близько 70 міністрів сільського господарства з багатьох країн світу.
І цей меморандум став таким першим практичним документом у рамках тієї самої «сторічної угоди».
Якщо спробувати пояснити нашим слухачам і читачам, чому це відбулося саме зараз, і яка величезна робота була проведена, я дума, що навіть в ефірі Громадського радіо ми неодноразово згадували про ту роботу, яка фактично велась із 2022 року.
Коли вже були помічені ці безпрецедентні обсяги зерна, яке Росія просто на цих окупованих територіях безсоромно вкрала. Із самих перших днів окупації. І одразу намагалася вивозили на експорт І нічого нового не придумуючи, а користуючись тим самим «тіньовим флотом». Але, звичайно, приховати зараз в нашому цифровому світі щось.
Читайте також: Тіньовий флот Росії: «кораблі-привиди» чи зручний фейк для прикриття поставок нафти
І ми бачимо, що Росія намагається продавати це зерно таким країнам, на той момент паріям, ізгоям світового, таким як Сирія чи Єменські хусити, чи Ірану. Але проблема, як завжди для тих, хто на правій стороні — докази. І саме довести, що це українське зерно. І як це саме зробити.
І з самого початку британські наші колеги, в тому числі, науковці, сказали, що вони дуже зацікавлені в цій тематиці, і хочуть нам спробувати допомогти. Деталей, звісно, я думаю, і сьогодні ніхто розкривати не буде — як саме працює ця база даних. Але скажу так.
У принципі, дійсно, якщо витратити певний час і ресурси, то можна по зерну, за його хімічним складом, і маючи отаку певну базу даних щодо вирощування тих чи інших видів зерна, наприклад, де вирощується ячмінь, де вирощується кукурудза, чи пшениця тих чи інших сортів, можна відповідно провівши ось такий хімічний аналіз зерна, можна визначити, з якого саме регіону це зерно походить.
І весь цей час така система напрацьовувалась, і вже перші результати напрацювання були і в минулому році, але саме цей меморандум був підготовлений для підписання зараз.
Чому Литва? Тому що Литва також висловила свою надзвичайну зацікавленість в участі у пілотному випробуванні цієї системи. І запропонувала свій порт Клайпеда для того, щоб якраз там провести такі перші випробування системи. Тобто, якщо заходить туди зерно якесь на перевантаження, можна буде відбирати його на ці хімічні аналізи для того, щоб подивитись, звідки це зерно взагалі походить. І чи випадково воно не з України.
Повністю розмову слухайте доданому аудіофайлі
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: