Про це повідомило Державне бюро розслідувань.
«Моніторингова місія наголошує, що у розслідуванні 98 вбивств відсутній прогрес у провадженнях про вбивства 43 осіб», — зазначають у ДБР.
У лютому на той час т.в.о. директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова заявила, що для справедливого і чесного розслідування справ щодо Євромайдану необхідно скасувати закон про недопущення переслідування учасників протестів від 2014 року.
Руслан Рябошапка, який тоді був генеральним прокурором, назвав безглуздою ідею Венедіктової щодо скасування закону про амністію майданівців.
Чому саме зараз з’явилися ці висновки і чи висловлювала Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні раніше свої зауваження, ми запитали в екскерівника управління спецрозслідувань у справах Майдану Сергія Горбатюка.
Сергій Горбатюк: Моніторингова місія ООН працює з 2015 року чи навіть з 2014-го, і вони постійно робили звіти про розслідування і викладали їх. Вони зустрічалися з усіма сторонами – і з потерпілими, і зі слідчими, і з активістами та представниками підозрюваних, на основі чого формували свій звіт. Ми, звичайно, враховували ці рекомендації, адже вони завжди були в більшості корисними. І якщо на початковому етапі зауважень було на декілька сторінок, то під завершення нашої роботи вони визнали, що і слідство, і прокурори працюють саме на досягнення результату.
Вони і раніше говорили про цей закон про амністію активістів Майдану, адже він був прийнятий із порушеннями КПК і Конституції. Він не є амністією, він звучить як недопущення переслідування учасників акції протесту. Він винесений за рамки кримінального законодавства, це просто була воля Верховної Ради, яку вони захотіли вилити в такий закон. Він не може застосовуватися, тому що є стаття 9 КПК, яка каже, що застосовуватися можуть лише закони, які відповідають Кримінально-процесуальному кодексу. А ті закони, які йому не відповідають, застосовуватися не можуть. Ми це враховували, адже ми повідомляли підозри учасникам протесту там, де були ознаки вчинення злочину. Це, зокрема і смертельний наїзд на автомобілі одного учасника протесту на іншого 18 лютого 2014 року.
Тому зараз маніпулюють, коли кажуть, що цей закон заважає розслідувати злочини, зокрема вбивства правоохоронців. Ми повідомили про підозру двом учасникам акції протесту щодо цього вбивства, не дивлячись на наявність цього закону.
Я повністю згоден, що треба прибирати такі закони, які порушують Конституцію, в першу чергу – не треба їх ухвалювати, але не варто і маніпулювати тим, що вони заважають слідству. Головне, щоб було бажання розслідувати і щоб ніхто не втручався в розслідування. Та й в нас немає процедури скасування закону, в нього можна внести відповідні зміни. Але який сенс вносити зміни в закон, який і так не може застосовуватися.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.