Верховна Рада в другому повторному читанні схвалила законопроект глави держави Володимира Зеленського №2513 про «злодіїв у законі». Тепер їм загрожує до 15 років в’язниці.
Згідно з законом, створення злочинної організації, керівництво такою організацією або її структурними частинами караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна. Участь у ній – позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
У законі під особою, яка перебуває у статусі суб’єкта підвищеного злочинного впливу, у тому числі у статусі «злодія у законі» слід розуміти «особу, яка завдяки авторитету, іншим особистим якостям чи можливостям, здійснює злочинний вплив і координує злочинну діяльність інших осіб, які здійснюють злочинний вплив».
Фракції «Голос» і «Європейська Солідарність» не голосували «за» – вважають, що це значно розширює повноваження Національної поліції та дозволяє притягувати до відповідальності широке коло осіб.
Експерти зазначили, що цей закон фактично легітимізує злочинний жаргон у кримінальному законодавстві України.
Чи це дійсно так, ми запитали у адвоката, ексочільника Державної Пенетенціарної служби України Сергія Старенького та адвокатки, експертки групи реформування органів правопорядку РПР Злати Симоненко.
Сергій Старенький: Цей закон просто як ширма, яка повинна демонструвати намір боротися з організованою злочинністю, але насправді не дає таких інструментів правоохоронним органам і не призведе до того, що ця організована злочинність буде поборена. Це нагадує, як наша країна бореться з корупцією. В нас прийняли закон про боротьбу з корупцію, створили багато органів на боротьбу з корупцією, але наша корупція на такій законодавчій базі тільки розквітає. Теж саме буде із організованою злочинністю і «злодіями в законі».
Якщо ми намагаємося побороти організовану злочинність, то на сьогодні в кримінальному законодавстві і так достатньо інструментів для того, щоб її побороти, за бажанням. А те, що ми сьогодні бачимо – це знущання над юридичною наукою, над кримінологією і над бажанням побороти організовану злочинність.
Законодавець ввів в законодавство поняття суб’єкту підвищеного злочинного впливу. Але формулювання цього суб’єкту і визначення цього суб’єкту залишено суб’єктивне. Тобто він має підвищений злочинний вплив чи просто злочинний вплив? Він координує чи він злочинно координує? Коли я був начальником СІЗО у 2010 році, в мене там утримувалося три «злодія в законі», і я теж координував їхню діяльність, щоб вони не розійшлися. То я тепер «злодій у законі» чи ні? Я суб’єкт підвищеного впливу чи ні?
Насправді, така конструкція, яку зараз прийняли, і яку, я сподіваюся, президент не захоче підписати, залишає дуже багато суб’єктивних факторів для визначення такої особи. Якщо це злочинець і він скоїв якийсь злочин у вигляді координації, підготовки, підбурювання, для цього і так у Кримінальному кодексі передбачена відповідальність. А те, шо нам зараз пропонують – це поліцейські, які вирішили когось назвати «злодієм у законі», і для цього вони пишуть: це «злодій у законі». Як це перевірити? Хто це такий? Він суб’єкт чи не суб’єкт підвищеного впливу. Це тільки суб’єктивна оцінка працівників поліції. У кримінальному процесі не припустимі такі формулювання, коли від однієї особи буде залежати оцінка.
Якщо говорити про термінологію, то не можна вносити такий «блатний жаргон» в законодавчі акти і визнавати їх на державному рівні. Тим більше, скажу зі свого досвіду, що цей «блатний жаргон» і всякі «понятія» дуже гнучкі, дуже швидко трансформуються під реалії сьогодення. Сьогодні він повинен називатися «злодій у законі», а завтра воровська сходка дозволила називати себе не «злодій у законі», а «человек». Це теж вважається, що він підкреслив свій статус «злодія в законі». Так що, тепер в Кодекс вносити поняття «Злодія у законі» або «человека»? Це дурниці, які просто носять популістичний характер.
Злата Симоненко: Ми вважаємо, що в цьому законі є надлишкові повноваження МВС, і вони полягають у тому, що весь закон юридично невизначений. Запроваджуються в Кримінальний кодекс такі поняття як «злодій у законі», і після отримання цього статусу особа несе відповідальність не за свою дію або бездіяльність, вона несе відповідальність виключно за свій статус.
Наступне дуже спірне питання – це звернення до «злодія у законі». Що під цим розуміється? Це має бути умисне або неумисне звернення? Тобто цей закон дає можливість МВС затримувати осіб, повідомляти їм повідомлення про підозру, обвинувачувати їх в судах, при цьому не маючи взагалі елементів структури того злочину, які мають бути для доведення вини особи. Більшість експертів виступала проти цього закону тому, що для пошуку «злодіїв у законі» не потрібна додаткова стаття в Кримінальному кодексі.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.