Тетяна Трощинська: Чи запустила пандемія панічне сприйняття в українському суспільстві?
Валентин Кім: На жаль, немає гідних соціологічних досліджень з цієї теми. На мою думку, пандемія запустила дуже багато емоційних реакцій, в тому числі панічних. Вони притаманні нам — закупати гречку та туалетний папір щось нове для австралійців, для нас же це цілком природно. Жартують навіть, що дехто не купляв, бо не доїв все з 2014 року. Реакція на пандемію запустила цілком прийнятну для нас емоційну реакцію. Ми дійсно починаємо дбати про власну безпеку більше, ніж раніше. Починаємо закупати продукти, підсаджуймось на новини й проводимо багато часу, переглядаючи їх.
Тетяна Трощинська: У суспільстві є неприйняття і недовіра, купа сумнівів. Які заходи влади мають бути, щоб до них була довіра?
Валентин Кім: Криза довіри влади існує завжди. Для нашого населення взагалі дуже характерно не довіряти будь-якій владі. У нас люди можуть проголосувати, але це не означає, що вони будуть довіряти безкінечно. У багатьох є городи, запаси, багато хто не вірить, що про них будуть дбати.
Тетяна Трощинська: Якщо говорити про зміни у ставленні до президента, які можуть статися, чи бачите ви лідером Володимира Зеленського?
Валентин Кім: Я не бачу Володимира Зеленського лідером. Володимир Зеленський формально вважається головою держави, але не є неформальним лідером. За останній рік ми бачимо поступальну тенденцію — зниження довіри, рейтингу.
У важких ситуаціях Зеленський демонструє розгубленість, намагається перекласти відповідальність на близьке оточення.
Вибір українців на виборах був досить емоційний, ця емоційність буде, здається, супроводжувати всю каденцію Зеленського. Зараз дійсно потрібен дуже харизматичний лідер, Зеленський таким не став.