Єлизавета Цареградська: Один мій знайомий не так давно сказав фразу, якою я наразі часто послуговуюсь. Він сказав, що у випадку ядерної війни виживуть таргани і українські видавництва. Як гадаєте, наскільки це правдива теза?
Віктор Круглов: Не знаю за тарганів, але вважаю, що і видавництва, і взагалі українські люди обов’язково виживуть. Видавництва вже у березні 2022 року відновили свою роботу — почали постачати книжки споживачам.
У нашому видавництві «Ранок» ми розуміли, що 1 вересня ніхто не скасовує. І у бомбосховищах робили книги та підручники під обстрілами без електрики.
Єлизавета Цареградська: З 2022 року на видавничому ринку в Україні відбулося стільки всього. Пане Вікторе, розкажіть, що змінилось та які виклики стоять перед вами зараз?
Віктор Круглов: У 2022 році відбувся тектонічний зсув, адже буквально на наступний день після початку широкомасштабного вторгнення всі свідомі книгарні та книжкові мережі відмовилися від продажу російськомовної книжки, тим паче імпортованої з Росії. До цього 70% книжкового ринку було захоплено росіянами. Тобто 70% книжок продавалося саме російською мовою, імпортовано з Росії, друкувалося афілійованими видавництвами в Україні. Зараз майже 100% книг видається українською мовою.
Єлизавета Цареградська: Я нещодавно слухала розмову з українським письменником Андрієм Кокотюхою. Він каже, що після активних обстрілів, зокрема друкарень в Харкові, трохи знизились темпи видачі книжок.
Наскільки зараз складні часи з точки зору активності видавництва книг і їх реалізації?
Віктор Круглов: Зараз для всіх складні часи. Якщо 23-й рік був оптимістичний, рік «гайпу», видавалося дуже багато книжок, ринок зростав, то у 2-3-му кварталі цього року вже є сповільнення. Можливо, тому що люди вже накупили собі багато книжок.
Особисто в мене лежить висока стопка, при тому, що я маю доступ майже до всіх книжок, які видаються в Україні і світі. Я планую це прочитати, я просто не встигаю.
Навіть в тенденціях ринкових ми бачимо зміни у вподобаннях українців. Якщо в 2022-2023 роках хотіли більше читати про історію, про минуле України, то зараз все більше і більше ми бачимо ескапізм. Люди уходять від реальності, за допомогою книжки намагаються відірватися від неї. Більше читають жанри фентезі, детективи, щось легке, романтичне.
Видавництво «Ранок» надає багато книжок бійцям, допомагає 5-ій слобожанській бригаді. І ми думали надсилати їм книжки про війну, а вони кажуть: «Не треба нам про війну, ми це бачимо своїми очима. Дайте щось легеньке, просто відволіктися від буденності».
Єлизавета Цареградська: Пане Вікторе, як у вашій роботі відчувається допомога і підтримка держави? Чого бракує безпосередньо видавництву «Ранок»?
Віктор Круглов: Перший крок, який зробила держава, — це заборона імпорту всього російського. Це був поштовх для розвитку українського.
Друге — у 2023 році був прийнятий закон, у якому йшлося про підтримку книгарень, адже фізичні книгарні дуже важливі.
У Києві книгарень багато, а в маленьких містечках їх просто немає, адже там вони просто не окуповуються. Це велика проблема. Фізичний простір необхідний для того, щоб доторкнутися до книжки. Книгарня може стати культурним хабом в невеличкому містечку, тому що туди запрошують авторів, проводять події. Зараз також тренд на читацькі клуби, які відбуваються в книгарнях. І це дуже класно.
У законі 2023-го року прописано, що за рахунок обороту книгарні частково буде компенсуватися оренда книгарні.
Держава обіцяла цю підтримку, і, на жаль, вона відкладена на післявоєнний період.
Я вважаю, що навпаки, саме зараз, під час війни, це треба, бо це боротьба за наші мізки, це захист інформаційного простору. У законі також прописано, що всім батькам новонароджених дітей має надаватись цифровий сертифікат на купівлю книжок. На жаль, це теж сьогодні не діє.
Важливий ще один момент: 80% книжок друкується саме у Харкові, це 20 кілометрів від лінії фронту. У Харкові постраждало 6 чи 7 книгарень, друкарень — і тут питання військового страхування, закупівлі обладнання та розвитку.
Було б добре, якби видавничий бізнес мав можливість страхування від воєнних ризиків. У Харкові зараз ніхто не хоче страхувати. Або пропонують там дуже високі відсоткові ставки, що просто нереально і ніколи не окупиться.
От тут якраз держава могла би зробити пільгове страхування для видавничого бізнесу. Адже ми можемо видавати ще більше книжок, але у видавництв просто не вистачає оборотних коштів. Банки запитують: «Що ви дасте у заставу?», а ми: «Книжки». Зрозуміло, що таку заставу ні один банк не буде брати.
Єлизавета Цареградська: Скажіть, чи є якась комунікація у вас з урядом, з представниками влади? Наскільки це питання взагалі реально вирішити?
Віктор Круглов: У нас є комунікація. Буквально за тиждень [запис програми відбувся 3.11.25 — ред.] буде зустріч видавництва «Ранок» з міністеркою культури Тетяною Бережною — вона буде розповідати про урядові програми у сфері культури. Це слова, хотілося би ще почути дії.
Раніше я здивувався, що у пакунку школяра для першокласників і їхніх батьків немає книжок. Міністерка культури змогла переконати уряд, що їх треба додати. Це не дуже добре спрацювало, тому слід було зробити це раніше.
Єлизавета Цареградська: Які проблеми ви бачите щодо оподаткування? Що реалістично змінити зараз, на вашу думку?
Віктор Круглов: Збільшення податків не гарантує збільшення загальної суми надходжень податків. Думаю, бізнеси, які знаходяться десь за 100 кілометрів від лінії фронту, мають мати податкові пільги. Наприклад, зменшити ЄСВ з 22% до 10%. Ми, харківське видавництво, принципово вирішили, що не будемо релокуватися в західні регіони, хто ж тоді буде тут працювати.
Ризики великі, але у нас в Україні зараз немає безпечних місць. Ми всі розуміємо, що «прильоти» можуть бути і в Києві, і у Львові, і у Вінниці. Якщо з міст поїде бізнес — Україна буде наполовину випалена. Тоді не буде податків, не буде робочих місць, не буде розвитку, через це державі доведеться витрачати ще більше коштів на підтримання цих територій.
Я вважаю, що державі треба саме так підтримувати бізнес — не напряму давати гроші, а інституціонально, інфраструктурно або лиш частково фінансово допомагати бізнесам.
Також друкарні зараз платять за електрику 13-14 гривень за кіловат. Тобто втричі дорожче, ніж звичайний споживач. І це дуже погано, це ножиці цін. Друкарні та інші підприємства тому закладають вартість електрики в ціну продукту. Попри проблеми з енергетикою, вартість електрики у нас не може коштувати вдвічі більше, ніж в Європі. Особливо для промислових підприємств.
Єлизавета Цареградська: Зрозуміло тоді, чому ми маємо такі ціни на книжки. Ціни зростають, і це потім позначається на оцій купівельній спроможності.
Ми з вами говорили про підтримку книговидання державою — дуже класна ініціатива єКнига. Понад 200 тисяч заявок є через дію на цю програму, але станом на зараз єКнига діє для 18-річних і дещо старших, але, зокрема, йшлося про вік від 0 до 3 років. Чи не здається вам, що найнижчий віковий ценз ніби залишається поза увагою?
Віктор Круглов: Давайте розберемось, що таке єКнига. Мова йде про надання цифрового сертифіката близько тисячі гривень. 18-річні підлітки чи молоді дорослі можуть на цей сертифікат купити книжки по досягненню 18-річчя протягом року з дати свого дня народження. Це, до речі, розповсюджена практика і в Європі на підтримання читання.
Звичайно, треба це робити і для молодших дітей. Зараз дозволили молоді 18-22 років виїжджати за кордон.
Багато хто їде, і думаю, що половина з них, на жаль, можуть залишитися за кордоном.
Я вважаю, що треба діяти не заборонними методами, а показувати перспективу життя в Україні. Так, зараз йде війна, але і після війни ми маємо зробити так, щоб ті українці, які за кордоном, чи ті, які тут народжуються, планували залишатися в Україні. І для цього потрібно, щоб українці бачили, що і держава про них піклується, і інфраструктура створюється, і місця для навчання, і освіта якісна, адже багато хто їде за освітою.
Без книжки не буде освіти, без освіти не буде інженерів і нових технологій,, які нам дуже зараз потрібні для того, щоб виробляти свою зброю. Ми ж розуміємо, що тільки ми можемо себе захистити.
Єлизавета Цареградська: Я би хотіла також поговорити про книжки для наймолодших — електронну і друковану книгу, виготовлену у співпраці з педіатрами, з бібліотеками, видавництвами.
Здавалося би, дитячої літератури дуже багато. Але я, як мама 5-річного хлопчика, знаю також, що знайти якісну книжку з класними ілюстраціями може бути задачею з зірочкою. Багато матеріалу, який швидко порветься, я вже не кажу про якесь ціннісне наповнення та контент. Як ви бачите стан справи у цьому напрямку, наскільки він є критичним?
Віктор Круглов: Дійсно багато видавництв відмовляються від видання дитячих книжок — це просто зараз невигідно. Ринок впав, менше дітей стало.
Видавництво «Ранок» — це головне дитяче видавництво країни, ми завжди будемо видавати дитячі книжки. Це наша місія, тому що ми спочатку починали робити для найменших, потім почали підручники робити.
Для дітей і текст, і ілюстрації — дуже важливі. Нещодавно я читав про дослідження, де вивчали томографію мозку — що відбувається, коли людина дивиться в комп’ютер, планшет, телевізор, і коли читає книгу.
Коли людина читає книгу, активізується більша частина мозку, коли дивиться в телевізор, тільки невеличка частина. Книжка формує нові нейронні зв’язки, це про розвиток, тому свідомі батьки, які хочуть, щоб діти були успішними, точно мають робити таким чином, щоб книжка була поряд з дитиною.
До речі, серед підлітків, молодих дорослих, зараз популярна категорія «Young Adult». Вони читають. Ми навіть зробили спеціальний імпринт «Readberry» саме для «Young Adult», щоб відокремитися від видавництва «Ранок».
Ми бачимо попит на ці книжки. Нещодавно перед Геловіном ми оголосили акцію на книжки – сайт просто впав, адже було більше 5 000 замовлень на наші книжки. Ми спочатку думали, що це якась DDoS-атака на сайт.
Єлизавета Цареградська: Я обожнюю читати книжки, але останнім часом спостерігаю за собою таку тенденцію, що стало значно складніше сфокусуватися і прочитати книжку до кінця. Я сідаю, я не можу сконцентруватися, почитати більше сторінок.
Віктор Круглов: Я вас розумію. Ви читаєте сторінку, відволікаєтеся на телефон, потім повертаєтеся. Це взагалі світова проблема.
І найбільше від цього страждають діти. Якщо 10 років тому психологи казали, що школярі не можуть концентруватися більше, ніж 15 хвилин, то зараз уже дослідження говорять, що у середньому дитина не може сконцентруватися більше, ніж на кілька хвилин. І це, по суті, майбутнє людства.
Що буде зараз з розвитком ШІ? Що відбуватиметься з нашим розвитком? Саме тому дуже важливо читати, мати книжки навколо нас. Вони дійсно допомагають сконцентруватися.
Я фізик за фахом, і є такий другий закон термодинаміки, який говорить про те, що ентропія завжди збільшується.
Ентропія — це ступінь безладу. Якщо не прикладати зусиль, безлад завжди буде збільшуватися. Тому ми маємо постійно прикладати зусилля — з часом прийде і задоволення, якщо спочатку щось із зусиллями робиш. Тому читайте, шановні глядачі та глядачки.
Я теж помітив, що в мене увага розфокусовується. Я для себе взяв правило: обов’язково на ніч читаю дітям, а вранці намагаюся хоча б півгодини почитати своє замість телефона. Не з телефона починати і закінчувати день, а з книжки.
Єлизавета Цареградська: Пане Вікторе, наскільки для вас є принциповим дочитувати книгу до кінця?
Віктор Круглов: Це теж щось від нашого перфекціонізму. Якщо книжка не подобається, не дочитуйте. У нас дуже мало часу. Нам не вистачає часу на важливі речі. То якщо не подобається, відкладіть в сторону. Я прискіпливо підходжу до вибору. І все одно буває, що не дочитую. Не йде книжка, то нащо себе заставляти.
Єлизавета Цареградська: А як ви обираєте книжки? Які це ресурси, рекомендації? Як ви розумієте, що оця книжка зайде?
Віктор Круглов: У мене вже профдеформація, тому що в мене є можливість подивитися оцінки на Goodreads, де є десятки тисяч відгуків, дослухатися до колег, публікацій, рекомендацій людей, яким я довіряю. Також через мене дуже багато книжок проходить. Тому вже є така «чуйка» — твоє чи не твоє.
До речі, за нашим дослідженням, зараз дуже важливу роль грає зовнішній вигляд книжки, естетика. Коли приємно взяти книгу в руки. Зараз стільки нових поліграфічних технологій — книжки з блискітками, книжки з бантиками, 3D-ефектами, UF-лаком, фарбованими корінцями, візерунками. Це все нові технології для того, щоб отримувати насолоду від книжок, як від чашки кави.
Єлизавета Цареградська: Що би ви радили почитати станом на зараз?
Віктор Круглов: Книга про бізнес — Наталія Заверуха «Безконтольні. Що треба знати про бізнес-процеси?», для дітей — Анастасія Лавренішина «Диваки моєї школи», Євгенія Шульга «Супермен у капцях», Мартіна Баумбах «Різдво на бузиновій вулиці», Young Adult — Анна Савас «Тримай мене. Новоанглійська балетна школа», Ерін Ватт «Родина Роялів. Паперова принцеса».
Насправді зараз стільки всього, тому я рекомендую читачам і читачкам зайти у найближчу книгарню, погортати книжки, і ваша книжка обов’язково знайдеться.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі