Анастасія Багаліка: У чому особливість програми «Креативна Європа» в Україні, і чому для Європи важливо підтримувати культуру?
Микола Улянов: Програма ЄС «Креативна Європа» — це те, що лунає на кожній нашій презентації. Це найбільша програма в Європейському Союзі з підтримки культурного та креативного секторів і єдина програма, яка підтримує винятково ці напрямки.
Вона поділяється на три підпрограми: «Культура» (підтримка всіх напрямків культури, крім аудіовізуального), «Медіа» (аудіовізуальний сектор, найбільший за обсягом підтримки), міжсекторальні співпраці (ЗМІ).
Анастасія Багаліка: В українських соцмережах часто обговорюють, чому культуру підтримують саме грантовим форматом — культура, у тому числі і медіа, не можуть вижити без цього?
Микола Улянов: Грантова підтримка передбачає підтримку створення, іноді розповсюдження певних культурних продуктів і підтримку їх обігу, які потрібні з точки зору грантодавця, якщо ці культурні продукти не мають очевидного потенціалу швидкої монетизації — останній пункт надзвичайно важливий.
У грантодавця є певні цілі, йому потрібне створення чогось або посилення обігу чогось, він відповідно надає цю підтримку.
Анастасія Багаліка: Тобто це означає, що культура може вижити без грантових грошей, просто є якісь теми і проєкти, яким складніше, ніж іншим.
Наталія-Анна Темех: Тут радше питання в тому, хто здатен написати грант і отримати його, тому що гранти — це не пряме меценатство, це не якийсь чарівний дядя на вертольоті прилітає і розкидає на всі музеї гроші. Це кропітка робота, не так легко їх насправді написати.
Грантодавці підтримують саме культуру, адже вони зацікавлені в тому, щоб розповсюдити інформацію про себе, тому надають гранти тим культурним проєктам, які можуть стати «обличчям» цієї програми.
Анастасія Багаліка: Яка підтримка України цього року? Які проєкти активні?
Микола Улянов: Програма ЄС «Креативна Європа» є дуже адаптивною, наскільки це можливо, у контексті «Multiannual Financial Framework» — системи, у якій планування і фінансування всіх програм здійснюються періодами в сім років. Зокрема «Креативна Європа» реагує на безпекові виклики, передусім війни в Україні.
Від початку повномасштабного вторгнення були запроваджені спеціальні заходи підтримки за умовами конкурсів у контексті програми ЄС «Креативна Європа» — спеціальні преференції в умовах окремих конкурсів, передусім під програмою «Культура». Також є спеціальні конкурси на підтримку саме українського культурного та креативного секторів і підтримку української культурної спадщини.
Таких конкурсів було два наприкінці 2022 року з підтримкою на 5 мільйонів євро, і два+додатковий наприкінці 2024 року — на 7 мільйонів євро.
На обидва конкурси була сильна конкуренція — зрештою підтримали 4 проєкти, 3 з яких передбачають систему каскадних грантів. Це означає, що консорціуми, в складі яких обов’язково є українська організація, іноді координатор, наприклад, як Український культурний фонд, отримують грантові фінансування на те, аби самим стати грантодавцями. Така система дозволяє адаптувати програми для конкретної специфіки та ландшафту культурно-креативних секторів — у даній ситуації конкретно для України.
Анастасія Багаліка: Які проєкти перемогли і що вони встигли зробили за час, поки програма діє?
Микола Улянов: Нещодавно на нашій найбільшій річній події «Ярмарок грантів» ми робили годинний захід, де ці проєкти вперше були всі разом презентовані для аудиторії.
Останній проєкт у нас має фінансування в 1 мільйон євро, він також буде тривалим: він передбачає велику кількість різноманітних заходів, які ми називаємо capacity building, тобто розбудовою спроможностей.
Анастасія Багаліка: Ви згадали, що цей проєкт, зокрема, передбачає навчання на післявоєнний період. Це закладання певного фундаменту?
Микола Улянов: Усі ці проєкти будуть здійснюватись до кінця 2027-го року — вони закладатимуть підвалини до майбутньої розбудови та відновлення.
На жаль, нікому зараз невідомо, коли цей процес почнеться, але ми можемо закласти підвалини для того, щоб цей процес був достатньо динамічний і результативний.
Наталія-Анна Темех: До речі, це не вперше, коли в межах спецконкурсу надається грант проєкту про повоєнну тематику. У попередньому конкурсі якраз був проєкт про навчання архітекторів про відновлення, який очолювала Національна спілка архітекторів з України. Координатором були литовці, вони вчилися, як зберігати спадщину і як робити щось нове на майбутнє.
Микола Улянов: Усі проєкти мають різне спрямування — підтримують різні сектори культури. У них є свої різні графіки надання гарантів впродовж наступних двох років і свої умови прийнятності.
На «Ярмарці грантів» ми дійшли до того, що здійснення всіх цих проєктів є комплексним проєктом, який відповідає назві конкурсу «Підтримка українського культурного та креативного секторів». Ці проєкти доповнюють один одного.
Тепер представники українського сектору культури мають долучитись до цього процесу: написати класні заявки і потім класно втілити проєкти.
Анастасія Багаліка: Розкажіть про цьогорічний конкурс кластеру «Медіа».
Микола Улянов: Аудіовізуальний сектор і підпрограма «Медіа» є найбільшою з обсягів підтримки — 58%.
Підтримка велика, адже, по-перше, виготовлення аудіовізуальної продукції на всіх стадіях є достатньо дорогим, по-друге, є особлива мета — посилення конкурентоспроможності європейської аудіовізуальної продукції на глобальних ринках.
У цьому році буде відкрито 15 конкурсів. Частина з них вже відкрита. Це зокрема «Девелопмент пакету робіт» і «Телевізійний та онлайн контент». Ми нещодавно робили вебінари стосовно умов цих конкурсів — аудиторія може передивитися їх на нашому YouTube-каналі. Також це «Ринки та мережування», «Інноваційні інструменти та бізнес-моделі», «Film on the move» і «Європейські VOD мережі та оператори».
Важливо, що підпрограма «Медіа» поділяється на три кластери: кластер контенту, бізнес-кластер та кластер аудиторії. Зараз ми робимо великий акцент саме на кластері контенту. Ми вважаємо, що тут є найбільший потенціал.
Також це підтримка європейських, зокрема українських незалежних аудіовізуальних продакшенів. Ми очікуємо на відкриття конкурсів на дистрибуцію європейських кінофільмів і, наприклад, мережі європейських кінотеатрів. Відомі українські мережі кінотеатрів можуть бути заявниками, здобути грантову підтримку наприклад, на покращення інклюзивної доступності своїх локацій, де проводяться кінотеатральні покази та на інші заходи, які передбачені умовами цього конкурсу для підтримки.
Анастасія Багаліка: Усі говорили рік тому про скорочення підтримки від USAID. Це дуже сильно вдарило по сектору. Чи з’явилось у вас більше заявників?
Наталія-Анна Темех: По «Медіа» ми ще не відчули, бо воно тільки-тільки відкрилося, але наші не пасуть задніх і ми вже починаємо отримувати дуже багато повідомлень «подалися», «збираємося подаватися» — це дуже круто, адже ми бачимо, наскільки ця підтримка допомагає проєктам, які в певний момент шукають продакшн.
Микола Улянов: Підтримка від програми «Креативна Європа» для українського аудіовізуального сектору є важливою, оскільки вона часто є можливістю мережування та виходу на європейські аудиторії.
Якщо ми говоримо про USAID, він цілком замінений не буде, адже USAID функціонував дещо інакше, ніж функціонують такі програми, як «Креативна Європа».
Якщо коротко, є два базові типи грантів: action grants (цільові або інституційні), project grants (проєктні гранти). USAID часто надавав саме інституційні гранти. Програма ЄС «Креативна Європа» не передбачає такої форми грантів.
Гранти на проєкти — це інша історія. Якщо ви, як організація сектору культури або ЗМІ, здійснюєте одночасно кілька проєктів, постійно пишете заявки — це супер, але це означає, що ви будете завжди в постійному тонусі. Ви постійно у пошуку можливостей. Це складна історія, але якщо вам вдається, це говорить про те, що ви класні.
Анастасія Багаліка: Це реальність, в якій живуть дуже багато українських організацій, і з медіа, і з культури, і з інших секторів теж. Чи відрізняються чимось умови підтримки для українських діячів креативного сектору та для діячів і діячок з ЄС?
Наталія-Анна Темех: Зараз у нас є привілеї, на жаль, через не найкращі обставини. Наприклад, у конкурсі «Європейські проєкти співпраці», якщо всередині консорціуму (зібрання з мінімум трьох організацій «Креативної Європи») є українська організація, то це плюсик.
Микола Улянов: Усі проєкти щодо поширення європейських літературних творів спрямовані на підтримку перекладацької діяльності. Вони передбачають обов’язковий переклад з прийнятних мов на прийнятну мову, але бонусом — це друк і розповсюдження в Європі українськомовної книжкової продукції, художніх творів.
Тому що конкурс спрямований на підтримку художньої літератури. Це, делікатно кажучи, і в інтересах вимушено переміщених українців, які зараз є в різних країнах Європи, а їх там мільйони. Якщо вони можуть в такий спосіб хоча б невеличку частку отримати українського друкованого слова, це класно.
Анастасія Багаліка: Варто пам’ятати не тільки про особливі обставини – війну, а й про те, що Україна на шляху європейської інтеграції, яка рано чи пізно відбудеться, і співпраця з ЄС стане тіснішою.
Микола Улянов: Євроінтеграція, зокрема України, це питання, які насправді не вирішені заздалегідь. Наприклад, Туреччина кілька десятиліть є кандидатом в ЄС.
Це радше про зусилля та інтенції як України, так і ЄС, у напрямку того, щоб це відбулося. Я б не казав передчасно, що це гарантований результат. Ми маємо зробити все, аби він був гарантований.
Зокрема участь у таких програмах, як «Креативна Європа», є одним із важливих інструментів нашої євроінтеграції. І тому кожен заявник, який навіть просто намагається написати заявку, вже сприяє євроінтеграції України. Щоб це зробити зазвичай потрібно знайти партнерів з країн-учасниць, часто на теренах Європейського Союзу. З ними вступати в комунікацію. Це і все є кроки до євроінтеграції.
Наталія-Анна Темех: У випадку спеціальної підтримки України і зосередженості на Україні у рамках «Креативної Європи» почалося виключно з повномасштабним вторгненням, за що ми дуже вдячні. Раніше Україна не мала таких привілеїв.
Микола Улянов: Важливий момент ще: ми, Бюро програми ЄС «Креативної Європи» в Україні — єдине бюро серед усіх, яке цілком профінансоване Європейським Союзом.
Анастасія Багаліка: Усі інші бюро утримуються своїми країнами?
Микола Улянов: Частково. Там є ставка співфінансування, де Європейський Союз фінансує, як правило, 50-60%. Ми ж утримуємося цілком коштом Європейського Союзу. Зокрема «Ярмарок грантів» 11 листопада, достатньо великий захід, фінансується ЄС.
Анастасія Багаліка: Розкажіть трошки більше про «Ярмарок грантів». Я так розумію, це щорічна подія, тому якщо хтось не встиг в цього року, буде шанс наступного?
Микола Улянов: «Ярмарок грантів» — це подія, яку робить Бюро програми ЄС «Креативна Європа» в Україні з 2018 року. Ярмарку не було лише в 2022 році.
11 листопада відбувся сьомий міжнародний «Ярмарок грантів» у сфері культури. Ціль події — ознайомити представників сектору культури і креативності в Україні з ландшафтом всіх можливостей грантової підтримки як на національному рівні, так і від ЄС та на міжнародному рівні. Тому, наприклад, у попередні роки серед презентаторів також були USAID, а у цьому році — British Council.
Ми хочемо показати всі можливості підтримки в один день, в одному місці для великої кількості людей. Це щорічна подія, вона щоразу про одне й те саме, але щороку ми намагаємося робити її інакше — долучати компоненти, які є актуальними, з нашої точки зору, саме в цей рік.
Наталія-Анна Темех: Це формати дискусій, залучення різних професіоналів культури, які мають успішний досвід у грантах чи у втіленні проєктів.
Наприклад, цього року була надзвичайно класна дискусія, яку вигадав і повністю зрежесирував Микола. Ледве не доходило до конфліктів, адже були гарно підібрані спікери та піднімалась гостра тема про європейські цінності, чи вони під загрозою. Серед спікерів були і завзяті противники, які не згодні з цими цінностями, і люди, які захищають ці цінності.
Анастасія Багаліка: Розкажіть про конкурс «Європейські проєкти співпраці».
Наталія-Анна Темех: Це наш базовий найбільш популярний конкурс — він для діячів музеїв, театрів, будь-кого з культурної інституції. Є маломасштабні проєкти, середньомасштабні і великомасштабні проєкти. Україна останні роки просто молодець, ми зростаємо все більше і більше в переможцях.
Микола Улянов: Європейські проєкти співпраці — це конкурс на підтримку великих, тривалих, достатньо масштабних проєктів міжнародної співпраці. Заявниками є винятково консорціуми, об’єднання претендентських організацій з різних країн-учасниць. Здобутки українських організацій сектору культури є помітними. І кількість поданих заявок, і обсяги підтримки зростають щороку майже вдвічі.
Ми очікуємо відкриття процесу подачі заявок на наступний конкурс у лютому 2026-го року. Цей конкурс втілює в собі все з точки зору структури та компонентів, що є в програмі ЄС «Креативна Європа». Це тривалі проєкти до 4-х років. Велике фінансування, великі амбітні проєкти, де участь беруть консорціуми та організації у їх складі.
Анастасія Багаліка: На сам кінець розкажіть для наших слухачів і слухачок, де можна дізнатися більше про різні форми підтримки, які є у програми ЄС «Креативна Європа».
Наталія-Анна Темех: Це сайт creativeeurope.in.ua. На сайті можна знайти посилання на решту наших соцмереж (Facebook, Instagram, LinkedIn).
На LinkedIn можна знайти нашу загальну та персональні пошти. Зокрема я суперактивно на них відповідаю, стараюсь обробляти всі листи, які приходять, тому дуже раджу писати або на особисту, або на загальну пошту.
Микола Улянов: Я закликаю всіх звертати увагу на контент нашого YouTube-каналу. За останні роки ми зробили величезну кількість цікавого контенту, оскільки ми знімаємо на відео, маємо онлайн трансляції і записуємо майже всі наші події, вебінари, панельні дискусії, презентації програм.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі