https://pixabay.com
Як перевірити, чи законно рубають ліс, читайте за посиланням.
Говорити про пожежі почали відкрито 20 серпня, на той момент ліси палали вже два тижні, тоді небо в одному з найбільших міст Бразилії — Сан-Паулу — застелив чорний дим.
«День наче перетворився у ніч», — пишуть місцеві мешканці у Твіттері.
«Чудова фотографія нічного життя Сан-Паулу? Ні, це о третій годині дня.»
Зібрана в той день у пляшку дощова вода була чорною. «Вона пахне димом», писали люди. В Інституті біологічних наук Університету Сан-Паулу дійшли висновку, що вода почорніла через концентрацію золи та попелу в атмосфері. Місто розташоване на тисячі кілометрів на південь від дощових лісів. Проте деякі експерти вважають, що дим дійшов з Амазонії. У Бразильському державному космічному центрі, втім, в перші дні сумнівалися, що він міг подолати таку відстань і не розсіятися. Хай там як, користувачі у Twitter пов’язали затемнення і дощ з попелом із пожежами в лісах Амазонії. Соцмережі вибухнули закликами загасити вогонь. Хештег #PrayforAmazonia набрав популярність. Мільйонери, знаменитості та корпорації просять світову спільноту втрутитися.
Міністр навколишнього середовища Бразилії Рікардо Саллез повідомив, пожежі у Амазонії виникли, бо немає опадів, є вітер і спека. Однак кліматологи звертають увагу, що Амазонія відрізняється від сухих чагарників в Каліфорнії чи в Австралії. Тому, на їхню думку, справжні причини пожеж — люди. Новий президент країни Жаїр Болсонару пообіцяв своїм виборцям розвиток економіки та зростання рівня життя. На відміну від попереднього уряду, який забороняв вирубки лісів в Амазонії під потреби сільського господарства, Болсонару президент пішов назустріч фермерам і лісорубам і послабив контроль за вирубкою. І ось тут починається найцікавіше. Минулого місяця Больсанару звільнив голову Бразильського державного космічного центру, той попереджав президента про можливі наслідки такої політики та розповів про масове знеліснення Амазонії. Болсонару не вірить у проблеми знеліснення, як і змін клімату, так само як і президент США Дональд Трамп.
«Якби Паризька кліматична угода була б хорошою, американці з неї б не вийшли, ми все ще підтримуємо цю угоду. І якщо доведеться з неї вийти, все залежатиме від того, хто на нашому боці. Адже я можу вступити в певні битву тільки чітко розуміючи, хто за мене. В мене не так багато влади, як думає дехто. Я б дуже хотів її мати, але в мене її нема», — говорить Жаїр Болсонару.
Тож поки Болсонару був не надто занепокоєний. Хто займається підпалами, достеменно не відомо, є кілька гіпотез. Активісти та захисники лісів в Амазонії вважають, фермери підпалюють угіддя, аби потім освоїти їх під поля та забудови. Вони говорять, це все через послаблення контролю з боку президента. Болсонару свою причетність до пожеж заперечує і натомість звинувачує активістів та громадські організації у підпалах. Говорить, вони ведуть війну проти президента, втім доказів своїм словам не наводить. У Greenpeace вважають, бразильські пожежі — катастрофічні.
Ліси Амазонії є домівкою для мільйонів видів рослин і тварин, а також корінного населення — індіанців. В усій Бразилії їх проживає близько мільйона. Раймундо Мура з племені Мура, яке проживає в лісах Амазонії вважає, підпали спрямовані проти корінного населення, повідомляє The Guardian.
Скільки лісу палає в Сибіру та Амазонії в цьому році, поки достеменно не відомо. Є попередні цифри, адже пожежі тривають. BBC пише, у Сибіру палають 3 мільйони гектарів, показують дані космічного моніторингу. Цю територію можна порівняти з 2700 футбольними полями. Розмір пожеж в Амазонії та Арктиці поки важко обрахувати. Точні цифри будуть згодом. Ліси наразі займають близько 30 відсотків світової суші, повідомляє National Geographic.
Щороку Земля втрачає 7,5 мільйонів га лісу, це 27 футбольних полів щохвилини, за даними Всесвітнього фонду дикої природи. За даними Держлісагентства України, загальна площа лісових ділянок України становить майже 10,4 млн га, лісистість України майже 16%. Держлісагентства відповідає за 73% лісового фонду країни. Основна причина пожеж в Україні — підпали, говорить експерт Всесвітнього фонду дикої природи в Україні Андрій Плига.
В Україні представлені різні типи лісу: хвойні у високогір’ях Карпат та на Поліссі, різноманіття мішаних та листяних, і чагарникові ліси середземноморського типу на Південному березі Криму. Частина лісу підходить для промисловості — лісозаготівлі за різними категоріями (діловий, напівділовий та дровяний ліс). Всього в Україні за встановленими нормативами вирубують 20 мільйонів кубометрів лісу на рік. За даними держлісагенства незаконні рубки цього року складають 75 тисяч кубів, це більше ніж торік.
Щорічні плани доводиться коригувати відповідно до обставин — непогоди, наприклад, у Житомирській області у травні буревій повалив понад 100 га лісу. Держлісагентство у такому випадку перевіряє повалені дерева, відсортовує стовбури придатні для деревообробки від вугільного дерева і вивозить все, пізніше або залишає ділянку на самовідновлення, або засаджує молодими деревами. Інші негоди — пожежі. Підпалене дерево не придатне для деревообробки, продати його можна лише на вугілля. Минулого року у нас зафіксували зростання пожеж на 80% порівняно з попередніми роками, пожежі стосуються не лише півдня, а й півночі та заходу країни.
Причини підпалювати ліс можуть бути різні — обпалена деревина непридатна для деревообробки, проте спалений ліс звільняє простір, який можна використати, розповідає експерт Всесвітнього фонду дикої природи в Україні Андрій Плига.