Зелена відбудова — це спосіб будівництва, що гармонізує інтереси суспільства, економіки та довкілля, говорить Маріне Абрамян. У Євросоюзі діє програма Green Deal, що є наскрізною для всіх сфер діяльності людей. ЄС висуває комплекс екологічних вимог до країн-членів союзу, а також до країн, що прагнуть вступити до нього, зокрема України, розповідає співробітниця Greenpeace. Відповідні стандарти зеленої відбудови належать до четвертого кластеру вимог до України. Цього літа відбулася скринінг щодо відповідності українського законодавства екологічним нормам, що пройшов успішно.
У вимогах ідеться, наприклад, про збільшення частки відновлювальних джерел енергії у кінцевому споживанні електроенергії. Інше питання, над яким ще потрібно працювати, — зменшення частки викидів у атмосферу.
Загалом «зелений» кластер має чотири основні розділи:
«Україна вже зробила декілька кроків до цього. Зокрема, створення й публікація національного плану з енергетики та клімату ще минулого року. Це було однією з вимог Європейського Союзу до нашої країни, зокрема щоб отримувати гроші в рамках Ukraine Facility», — говорить Маріне Абрамян.
Читайте також: Хто і як фінансує зелену відбудову України
Вона пояснює, що цей план є дорожньою картою, що допоможе послідовно досягати тих цілей, які перед Україною ставить ЄС і ми самі.
Як зауважує Маріне Абрамян, якщо Україна не здійснить цих змін сьогодні, над ними все одно доведеться працювати в майбутньому:
«У нас немає іншого шляху, крім Європи. А там не стоїть питання, чи робити щось зеленим способом. Навіть якщо ми зараз не будемо щось відбудовувати в зелений спосіб, нам доведеться робити це ще раз через декілька років. І це буде значно дорожче».
В умовах війни європейські партнери готові допомагати Україні, що дозволяє спрямовувати кошти на якісну відбудову, необхідну для якісного майбутнього, каже співробітниця Greenpeace.
Вона розповідає, що в Європі діє механізм CBAM (Carbon Border Adjustment Mechanism), згідно з яким імпортери товарів до Європи мають сплачувати додаткові кошти, що покривають викиди вуглецю під час виробництва. Компанії, які хочуть бути учасниками європейських ринків, мають звітувати, яку частку вуглецю їхні підприємства викидають в атмосферу. Механізм повноцінно почне працювати з першого січня 2026 року та стосуватиметься й українських виробників, говорить Маріне Абрамян. Тож якщо не запроваджувати заходи зі зниження вуглецевих викидів уже сьогодні, невдовзі наші компанії стануть менш конкурентними.
Маріне Абрамян говорить, що, хоча атомні електростанції залишаються одним з головних джерел енергії в України, в умовах війни вони стають і значною загрозою. Ми бачимо це на прикладі окупованої Запорізької атомної електростанції — найбільшої в Європі.
«Це демонструє те, наскільки великі об’єкти централізованої генерації, зокрема атомної, можуть бути небезпечними не тільки в контексті потенційних радіаційних аварій, але і як військовий та політичний інструмент, що використовують проти нас», — говорить співробітниця Greenpeace.
Крім того, вона зауважує, що у вимогах ЄС не йдеться про подальший розвиток атомної енергетики в Україні. Тим не менш, план дій уряду містить ініціативи в цьому напрямку.
Невдовзі після успішного скринінгу в Україні відбулося перезавантаження уряду з фактичною «ліквідацією» Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів та передчачею його обов’язків Міністерству економіки. Це викликало критику профільних організацій.
«Перше сприйняття полягало в тому, що такі зміни були спрямовані на підтримку угоди про надра між Україною та США, щоб процеси в рамках цієї домовленості відбувалися ефективніше, адже це стосуватиметься довкіллєвих та економічних питань, а також аграрного сектору», — говорить співробітниця Greenpeace.
Певну надію вселяють слова міністра, що контекст довкілля має бути присутній в усіх економічних питаннях, додає Маріне Абрамян. Також були ініційовані перші зустрічі з представниками громадського сектору.
Відкриття четвертого кластеру наших зобов’язань для вступу в ЄС «Зелений порядок денний та стале з’єднання» означатиме перехід до безпосередніх дій. Тим не менш, варто вже сьогодні вдосконалювати довкіллєву політику в Україні, аби зробити процес подальших змін простішим та швидшим.
«Щоб для нас не стали у майбутньому новими й незрозумілими вимоги до України, ми вже зараз можемо почати діяти, імплементувати європейські норми в українське законодавство, популяризувати серед населення ці ідеї», — каже Маріне Абрамян.
Вона наголошує, що зелена відбудова не обов’язково дорожча за звичайну. Приклад цього — поширення сонячних електростанцій серед населення та малих непобутових споживачів внаслідок дефіцити енергії після російських обстрілів. Це не лише більш екологічно, але й більш вигідно, ніж дизельні електрогенератори.
Читайте також: Чи можлива зелена відбудова в Україні сьогодні
Наближати Україну та суспільство до зеленого майбутнього можна за допомогою простих кроків у повсякденному житті кожного й кожної з нас, наприклад:
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: