Фото: Звягельська міська рада
Як розповідає Микола Боровець, Звягель — типове для України місто із населенням близько 62 тисячі людей. В останні роки місто й громаду почали активніше готувати до викликів воєнного часу: запроваджувати сучасні технології, спрямовані, зокрема, на їх енергетичну незалежність.
За словами міського голови, певні кроки у напрямку енергоефективності й енергозбереження розпочалися в місті ще з 2002 року. Туди приїжджали іноземні партнери, у місті оновлювали освітлення, замінювали лампочки розжарювання на світлодіодні. Цей процес значно прискорився з початком повномасштабного вторгнення. Його виклики змусили органи активніше працювати над модернізацією системи та пошуком альтернативних відновлювальних джерел електроенергії, каже Микола Боровець:
«Протягом останньої каденції з 2020 року ми розуміли, що для успішного розвитку цих питань, нам потрібно мати фахово підготовлених людей. Тому ми створили підрозділ у своєму муніципалітеті з відповідними професійними обов’язками й завданнями. Постійно відправляли їх на різні форуми, переманили деяких фахівців із інших громад».
Міський голова зауважує, що нові технології й механізми викликали у людей підозри на початку їх запровадження. Доводилося, наприклад, переконувати депутатів, що виділення коштів на незвичні способи генерації є доцільним. Спершу, із початком повномасштабної війни та появою загрози для енергетики, почали закуповувати дизельні генератори для забезпечення об’єктів інфраструктури: теплокомуненерго, водоканалів, укриттів. Далі влада громади зосередилася на відновлюваних джерелах енергії. Першою із допопмогою партнерів було встановлено сонячну станцію для лікарні.
«Вона була пробною, невеликої потужності, але через рік побачили, що проєкт виявився успішним, тому почали встановлювати нові станції, наприклад, на 160 кіловат на водоканалі. Щоправда, це вже було за власні кошти — за майже 6,5 млн грн. Зараз ми маємо вже дві такі станції на водоканалі. Крім того, зараз ці кошти починають швидко повертатися, що підтверджує, що це був дуже правильний підхід», — зазначає Микола Боровець.
Читайте також: Як забезпечити стабільне опалення за відсутності газу та світла
Далі подібні технології почали запроваджувати й в освітніх установах. Зокрема, у дошкільному навчальному закладі «Дельфін» встановили сонячну станцію, відновили у ньому роботу басейну, що був кілька років зачинений через відсутність підігріву, встановили тепловий насос для підвищення ефективності, замінили частину обладнання. Це дозволило зробити заклад цілком енергонезалежним та убезпеченим на випадок відключень світла.
Наразі у місті переорієнтувалися із електрогенераторів на акумулятори через більшу ефективність цього методу. За словами Миколи Боровця, наразі об’єкти критичної інфраструктури та заклади освіти цілком забезпечені альтернативними джерелами живлення на випадок відсутності електропостачання.
«Ці процеси не хаотичні. Ми ще у 2020 році почали працювати над забезпеченням енергоефективності, всі ці речі є плановими, у нашій стратегії закладений енергетичний план. Зараз ми працюємо над так званою енергоефективною декларацією, яка має пропонувати підходи для вирішення проблем у громаді», — говорить міський голова.
Він зауважує, що для початку будівництва об’єктів відновлюваної генерації енергії необхідний певний фінансовий ресурс. Йдеться не лише про сонячні станції, а й про когенераційні установки в системі теплозабезпечення, теплові насоси, акумуляторні підстанції. Ще одна мета запровадження таких технологій — економія. Микола Боровець говорить, що одна з цілей на 2026 рік — зменшити на 10% використання натуральних енергоносіїв. Для цього планують запровадити й певні стимулюючі інструменти: якщо керівник підприємства досягне відповідного показника, то отримає премію, а зекономлені кошти планюуть залишати для потреб цих же установ.
Читайте також: «У 2022-му 70% вітряків опинилися в окупації»: як розвивається відновлювальна енергетика України
Також у Звягелі почали розглядати питання газозабезпечення. На газові котли хочуть поставити дизельні установки, що будуть замінювати газ у котлах дизпаливом у разі відсутності газу. Наразі закуплено п’ять таких установок. Ці зміни мають підвищити надійність опалення в умовах потенційних загроз, зауважує Микола Боровець.
«Сьогодні у цьому ж контексті запустили другу когенераційну установку. Ця технологія запроваджується в Україні останні два-три роки. Поряд із газовими котлами встановлюють газові генератори, що окрім тепла виробляють і електроенергію для забезпечення внутрішніх та інших потреб котельного господарства», — говорить міський голова.
За його словами, спершу запровадження цих технологій в Україні відбувалося за підтримки USAID, а після її скорочення цьому сприяють інші міжнародні партнери.
Микола Боровець зауважує, що потрібно розглядати різні сценарії та потенційні виклики. За його словами, наприклад, відсутність газу може стати складнішою проблемою, ніж відсутність електроенергії.
Міський голова стверджує, що всі об’єкти соціальної бюджетної інфраструктури у Звягелі забезпечені генераторами. Також встановлені акумулятори із конвенційними накопичувачами, здатні забезпечити роботу частини об’єктів протягом одного-двох днів без електропостачання. Водоканали та лікарні мають сонячні станції, що теж здатні покривати частину електрозабезпечення цих об’єктів.
«У закладах освіти ми встановили альтернативне забезпечення невеликої потужності, зокрема, для можливості роботи пунктів незламності. Поки що у нас жодна школа не страждала від відключень, ми намагаємося налаштувати системи міста так, щоб школи не відключалися», — каже Микола Боровець.
Він говорить, що українські громади усвідомлюють сьогодні потребу працювати над забезпеченням своєї енергоефективності. За його словами, десь цей процес відбувається більш успішно, ніж у Звягелі, десь, навпаки, є більш проблемним:
«Ми своїм досвідом ділимося на різних платформах, де відбуваються дискусії щодо цієї проблематики. До нас приїжджало багато наших партнерів, керівників інших міст. Звісно, не все зараз ідеально. У громадах, де менш активно відбувається вирішення актуальних проблем, це пов’язано не з відсутністю бажання, а питанням фінансового забезпечення для запровадження цих процесів», — каже міський голова.
Він говорить, що з цією метою можна використовувати не лише власний бюджет чи допомогу партнерів, а й кредитні кошти, оскільки альтернативна генерація швидко окуповується. Наприклад, сонячні панелі за два з половиною роки цілком повернули до бюджету гроші, витрачені на їх встановлення, каже Микола Боровець.
Читайте також: Хто і як фінансує зелену відбудову України
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: