Зелена відбудова функціонує в межах загального європейського принципу, згідно з яким розвиток усіх сфер у країнах має відбуватися з урахуванням екологічних викликів та можливих змін клімату. На фоні більш нагальних проблем, ці теми залишаються поза основною увагою українців та українок, але не стають від цього менш актуальними.
«Згідно з прогнозами вчених, у майбутньому може бути дуже багато катастрофічних наслідків: підняття рівня моря, стихійні лиха, підвищення температури, яке перешкоджатиме вирощуванню рослин. Це значні наслідки для великих територій у світі, тому ЄС і багато інших країн домовилися про потребу скорочення викидів парникових газів, і цілі досить амбітні. Так, до 2050 року всю енергетику та економіку потрібно перевести на систему організації без використання викопного палива», — розповідає Ірина Ставчук.
З цією метою була розроблена європейська програма Green Deal, спрямована на розвиток усіх сфер людського життя й поступове скорочення викидів парникових газів.
Руйнація великої частини інфраструктури в Україні під час війни — це також нагода відбудовувати її у новій парадигмі, із залученням сучасних і наразі малопоширених технологій, зауважує діячка. За її словами, для України це не лише підтримка європейської зеленої програми, але й питання енергобезпеки та зменшення залежності від імпорту викопного палива.
У зеленій відбудові можна виділити декілька ключових напрямків, з якими ми стикаємося у повсякденні:
Ірина Ставчук наголошує, що зелена відбудова спрямована не лише на покращення екології, але й забезпечення комфортного, здорового та економічно вигідного життя людей.
Читайте також: Будують краще, ніж було: як змінює Україну фонд «Сміливі відновлювати»
Ще до вторгнення низка українських міст, зокрема Житомир, Львів, Чортків, Вінниця та інші, встановили мету скоротити до нуля викиди парникових газів до 2050 року, розповідає Ірина Ставчук. Вони почали запроваджувати проєкти енергоефективності, пілотні транспортні ініціативи, розвивати відновлювальні джерела енергії, і це має свої результати, про які говорить діячка.
«У нас основна база, довкола якої це можна будувати, — це євроінтеграція. Відбудова — це не лише про інфраструктуру, але й про цінності суспільства, згідно з якими відбуватиметься подальший розвиток України. Коли Україна приймає певні євроінтеграційні процеси, директиви чи регуляторні акти, то переналаштовує всі сектори країни», — стверджує Ірина Ставчук.
На думку координаторки кліматичних програм, сьогодні як в українському суспільстві так і серед влади панують різні наративи щодо екологічної проблематики.
«На рівні Міністерства економіки, якщо подивитися на нещодавну програму уряду, це наратив економічного розвитку понад усе. Такий підхід, з одного боку, зрозумілий під час війни, а з іншого, для мене як еколога важлива наявність запобіжників і перевірок. Коли є вседозволеність для бізнесу з боку влади, це може мати негативні наслідки для громад і природних ресурсів», — пояснює Ірина Ставчук.
Читайте також: Премʼєр-міністерка Юлія Свириденко презентувала проєкт програми дій нового уряду
За її словами, у цьому контексті держава має забезпечити певний порядок, справедливість, захист населення від негативних екологічних наслідків та умови збереження цінних екосистем і природних територій. Чиста вода, здорова їжа, безпечне довкілля — це суспільний інтерес, який держава має захищати, каже діячка.
«По-різному можна оцінювати населення. Якщо запитати у людей про їхні пріоритети в цілому, то на перших місцях будуть безпека, медицина, освіта, економічна впевненість. У той же час, населення дуже чітко дає владі розуміти, що цінності, на яких вони хочуть ґрунтувати розвиток України, — це євроінтеграція, антикорупція, відповідальність влади, верховенство права. І це теж стосується довкілля, адже частина процесів — це можливість людей у громаді аналізувати плани побудови підприємств у їхньому регіоні та висловлювати свою позицію», — зазначає Ірина Ставчук.
У вересні 2024 року DiXi Group та низка інших громадських організацій провели опитування й аналіз громадської думки щодо повоєнного зеленого відновлення України, питань довкілля, енергетики та вступу до ЄС. Воно показало такі результати:
Ще один чинник, який впливає на сприйняття зеленої відбудови, — це її вартість, зауважує Ірина Ставчук. На її думку, часто люди вважають, що не можуть дозволити собі цей шлях, адже він здається більш тривалим, складним і дорогим. Тим не менш, не завжди таке уявлення відповідає дійсності, каже діячка:
«Дуже сучасні енергоефективні будівлі дійсно коштуватимуть на 10-20% дорожче за інші. Протягом подальших років, завдяки зменшенню витрат на користування такою будівлею, ці витрати компенсуються. Але термін окупності може сягати 20 років».
Певні рішення є ключовими для України, оскільки вони сприяють економії коштів або містять критично важливу соціальну функцію, стверджує координаторка кліматичних програм. Наприклад, це розвиток децентралізованої відновлюваної енергетики. Така системи не лише більш екологічна, але й стійкіша до загроз та дешевша у побудові, порівняно з класичними джерелами енергії. Система може містити, зокрема:
Інший приклад — ресурсоємність будівництва мостів. Партнери порівняли цей показник за останні п’ять років в Україні та сусідніх європейських країнах — Польщі, Угорщині. Аналогічні за довжиною та пасажиропотоком мости в Україні виявилися щонайменше на 50% дорожчими, ніж закордонні. У нас досі такі інфраструктурні об’єкти будують за радянськими стандартами, пояснює Ірина Ставчук.
«Потрібно шукати шляхи та впроваджувати заходи, що допоможуть будувати більше інфраструктури відповідно до потреб і сучасних підходів. Перехід України на євростандарти може дозволити економити на будівництві інфраструктури», — говорить вона.
Повністю розмову слухайте в доданому аудіофайлі
Громадське радіо потребує вашої допомоги для подальшого існування, і підтримати нас ви можете: