Українці з низькою зарплатою платять більші податки, ніж європейці — економіст

Розмова про гроші з економістом, директором Інституту соціально-економічної трансформації, позаштатним консультантом Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Іллею Несходовським

В Україні люди з невисоким доходом платять вищі податки, ніж європейці

Євген Савватєєв: Яка система податків в Україні? Яку частину держбюджету складають податки громадян?

Ілля Несходовський: Загальний перерозподіл коштів, у який входять і податки, в Україні складає 44%. Це висока цифра для нашої країни, що розвивається. Україні потрібен менший перерозподіл публічних фінансів через державний бюджет.

Чим більше залишається у бізнесу, тим більше він має на розвиток. Це адекватна цифра для розвинутих країн, але не для нас.

• Рівень оподаткування в Україні близький до ЄС.

Проте є суттєві відмінності. Самим показовим прикладом є те, як ми оподатковуємо доходи. Майже в усіх країнах Європи діє прогресивна шкала. Це означає, що людина з меншими доходами сплачує 10% податків з доходів фізосіб. Водночас люди з високими доходами — сплачують 40% і більше.

В Україні всі сплачують 20% (18% з фізосіб і півтора — воєнного збору). Це означає, що люди з низькою заробітною платою віддають на податки більше, ніж люди з подібним рівнем доходом в Європі. А от з більшим доходом в Україні платять менше, ніж в Європі.

Олігархи, взагалі, часто користуються «схемами», аби уникнути виплати податків. Наприклад, використовують офшори. Через це країна втрачає кошти.

Слухайте також: ФОП та ЄСВ: що відбувається і як сплачувати?

Наші податки йдуть і на утримання органів державної влади

Євген Савватєєв: На що йдуть податки?

Ілля Несходовський: Основна частина йде до Пенсійного фонду. Крім того, ми платимо податки на оборону, освіту, медичне обслуговування, на утримання органів державної влади. Також кожен громадянин та кожна громадянка забезпечують витрати на правоохоронні органи, судову систему.

• Місцевий бюджет наповнюють й місцеві жителі.

Кошти громадян йдуть на місцеві потреби: дороги, лікарні, школи, парки, чиновників. Пандемія стала окремим пунктом витрат, на які теж йшли кошти громадян.

Кожна людина, що купує продукти в магазини, вже платить податки

Євген Савватєєв: Чи кожен українець та українка можуть сказати владі: «Ви живете на мої податки»?

Ілля Несходовський: Майже. Виключення складають ті люди, що утримуються коштом держави. Це стосується пільговиків, людей з фізичними вадами. Адже вони отримують від держави виплати та не заробляють гроші. А от абсолютна переважна більшість українців та українок, навіть якщо не мають доходу, коли йдуть в магазин і купують продукти, вже сплачують кошти до держбюджету. У вартість продуктів завжди вже закладений ПДВ та акцизний збір.

Слухайте також: Чи будуть віялові відключення і як убезпечити від них своє господарство?

Через тіньову економіку в бюджет не надходить близько 30% коштів

Євген Савватєєв: Хто платить найбільші податки в Україні?

Ілля Несходовський: Перша група найбільших платників податків — це енергосектор («Нафтогаз», компанії, що видобувають електроенергію, нафту, газ тощо). Друга група — тютюнові виробники. Третя — це фінансові компанії.

Євген Савватєєв: Як державі збирати більше податків?

Ілля Несходовський: Зараз державі взагалі не треба прагнути збирати більше податків. Це неправильний підхід. Ніби викопувати картоплю, до того як вона проросла. Україні для розвитку потрібні інвестиції.

• Державі треба намагатися вивести економіку з тіні, припинити податкові «схеми».

Треба всіх, хто повинен, змушувати платити податки. І ці отримані ресурси спрямовувати не на витрати, а на зменшення рівня оподаткування компаній, які працюють «в білу», прозоро.

Євген Савватєєв: Яку долю складає в Україні тіньова економіка*?

Ілля Несходовський: Кількість компаній назвати важко. Можна лише визначити суму, яка не надходить до бюджету. Сьогодні це близько 30%. Тут треба пам’ятати про недолугу політику нашої держави щодо бізнесу. А також те, як вона провокує наявність тіньової економіки.

• В українських реаліях тіньова економіка іноді є важливим елементом для того, щоб зберегти конкурентність внутрішнього виробника.

Коли ми боремося з тіньовою економікою, треба одночасно зменшувати дерегуляцію, покращувати адміністрування податків, адже таким чином зменшується і їх рівень. Тоді бізнесу буде вигідніше працювати «в білу».

*Тіньова економіка (англ. Black economy, Ghost economy, Shadow economy, Non-observed economy) — господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці. «Тіньові» підприємства не перерозподіляють власних доходів до бюджетів та державних цільових фондів, вони не сплачують податків, збільшуючи власні прибутки.

Повну розмову слухайте в доданому аудіофайлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS