Анастасія Багаліка: Яке місце у лікуванні онкології посідає сучасна променева терапія?
Володимир Ященко: Онкологія — це системне захворювання, з яким намагається боротись весь науковий світ. Онкологія, на жаль, не має монометоду лікування: це завжди комбінація двох, чотирьох чи більше методів. Згідно з медичними протоколами, у залежності від діагнозу, використовуються певні інструменти: хіміотерапія, хірургія, променева терапія у різних варіаціях.
Існують чіткі протоколи лікування захворювання з певною класифікацією діагнозу. Тому все починається з правильно встановленого діагнозу, потім консиліум — лікарське зібрання, в якому приймають участь фахівці різних напрямків: клінічний онколог, хіміотерапевт, променевий терапевт, хірург та інші.
Кожен випадок індивідуальний, адже існують безліч супутніх захворювань, які можуть бути у пацієнта. Від цього залежить, як він буде переносити хіміотерапію, променеву терапію, чи їх комбінацію. Використання променевої терапії залежить від локалізації: наприклад, якщо це ураження грудної залози у жінки, то близько 65-70% випадків потребують променевої терапії.
Анастасія Багаліка: Іноді люди сприймають різні методи лікування онкології як щось страшне. Як часто ви стикаєтеся з такими стереотипами?
Володимир Ященко: Усі страхи — від незнання. Я часто наводжу приклад цукрового діабету: донедавна це була смертельна хвороба. Зараз ми навіть можемо і не здогадуватися, що людина страждає на цукровий діабет. Люди навчилися з цим жити.
Онкологія все частіше сприймається як не дуже вдалий період життя, але головне — життя. Люди продовжують жити. Багато уваги приділяється тому, як зробити якість життя після лікування максимально наближеною до того рівня, який був до захворювання. Хіміотерапія зараз вже геть інша, ніж була, наприклад, 10 років тому.
Анастасія Багаліка: За останні десятиліття багато сфер зробили технологічний стрибок. Що змінилось у контексті променевої терапії?
Володимир Ященко: Молода клітина — а онкологічні клітини вважаються молодими — дуже вразливі до опромінення, вони від цього помирають. Однак в нашому організмі все огорнуто здоровими клітинами. Наразі весь розвиток променевої терапії направлений на те, щоб «донести» дозу опромінення до хворої клітини і мінімально вражати здорові: існують комбінації МРТ з лінійним прискорювачем, різні системи позиціювання, системи, які синхронізуються з диханням пацієнта.
Променева терапія — це цілий програмно-апаратно-інтелектуальний комплекс. Якщо хоч щось з цього викинути, це не буде працювати. Це обладнання, персонал із досвідом, обслуговування обладнання.
Анастасія Багаліка: На якому етапі після постановки діагнозу лікар ухвалює рішення про необхідність променевої терапії?
Володимир Ященко: У TomoClinic, як і в більшості європейських клінік, пацієнт потрапляє на визначений маршрут: після звернення, навіть якщо людина має попередній діагноз чи скарги, він потрапляє на консультацію до клінічного онколога.
Клінічний онколог — ніби дирижер величезного симфонічного оркестру. Він досконало знає всі «ноти», «тональності», коли який інструмент використати. Фахівець приймає рішення, чи необхідно дообстежити пацієнта, щоб встановити правильний клінічний діагноз, адже «рак» — це як слово «планета», надто загальне. Є чіткі класифікації і параметри, згідно з якими фахівці звертаються до протоколів, у яких визначено, як певне захворювання з певною локалізацією треба лікувати.
Після цього збирається консиліум, на якому присутні всі фахівці, які прописані в протоколі. Клінічний онколог пропонує лікування для конкретного пацієнта, а кожен з присутніх погоджується, коригує або не погоджується, і вони тоді шукають спільну думку, обговорюючи це з пацієнтом і пропонуючи йому прийняти певний хід лікування.
Коли завершується перший етап лікування, фахівці знову збираються і дивляться, чи потрібно його коригувати, як пацієнт реагує на це лікування, чи можемо далі продовжувати. Історія лікування онкології не відбувається за один день чи за тиждень, на жаль. Більш-менш нормальне протікання, наприклад, ураження грудної залози — це пів року. Пацієнти мають це розуміти, прийняти і рухатися разом з фахівцями, яким вони довіряють.
Анастасія Багаліка: Тобто важливий не сам протокол лікування променевою терапією, а складений план лікування і відповідь організму людини, правильно?
Володимир Ященко: Променева терапія добирає все те, що не забрали руки хірурга. Це вже навіть не ювелірна, це мега-ювелірна робота. Ми не маємо відкритої рани, ми не бачимо того ураження, яке є. Ми працюємо по КТ, МРТ, по спеціальних програмах і навігації.
Я вважаю, що вибір променевої терапії — це дуже важливо. На жаль, з моєї практики, навіть лікарі інколи ставляться до променевої терапії, як до якоїсь інгаляції: умовно, «подихаємо, гірше не буде, а може, буде й краще».
Це не так. Променева терапія дозволяє вийти на ту статистику, коли ми будемо впевнені, що після проведення всіх етапів, ми очікуватимемо як мінімум багато років життя пацієнта або навіть вважати, що він вилікувався.
Звісно, перемогти рак — першочергова задача. Однак нам треба зробити так, щоб людина не отримала інвалідність, щоб вона була членом громади, обслуговувала себе самостійно.
Якщо ураження в головному мозку локуються біля очного нерву, то ми маємо зробити так, щоб зір і слух залишились. Якщо це опромінення органів малого тазу, то ми маємо переконатись, щоб пацієнт у майбутньому не був прив’язаний до туалету.
Багато хто каже, що лікування дуже дороговартісне, що безумовно так. Однак в нашій країні близько половини чи двох третин фінансує держава. Променева терапія наразі на 100% компенсується державою за програмою фінансових гарантій Національної служби здоров’я України.
Анастасія Багаліка: Часто люди, яким ставлять діагноз онкологія, шоковані і збиті з пантелику. Вони опиняються перед вибором: швидко лікуватися або все ж шукати клініку, де будуть всі фактори, які їм потрібні. На що б ви порадили звертати увагу тут?
Володимир Ященко: Онкологія — це не про ургентність, не про невідкладні стани — якщо не брати до уваги випадки, коли онкологія привела до непрохідністей чи кровотеч.
Коли пацієнт зі своїми скаргами звернувся до фахівця або при обстеженні знайшли ураження, тут треба поспішати повільно. Людина має розуміти, де і як певний етап лікування буде використовуватися. Це важливо враховувати у виборі клініки, команди, обладнання.
Не менш важливий досвід: у нашій клініці ми більше 12 років лікуємо пацієнтів на променевих терапіях. Ще коли я збирав нашу команду, вона була найкращою в Україні. Сьогодні ми лікуємо більше півтори тисячі людей на рік.
Треба зрозуміти, що променеву терапію і хіміотерапію неможливо просто взяти і зупинити. Якщо ви перервали лікування і пройшов первинний термін, то ми не починаємо все спочатку, бо не знаємо, що там відбулося. Світ не вивчає, що відбувається на сьомий день зупинки лікування. Науковий світ каже: треба лікувати безперервно 6 тижнів, такою-то дозою, з такими-то інтервалами. Тоді буде результат.
Саме тому перша клініка, яку обирає пацієнт, має мати обладнання, яке дублюється. Залізяка на те й залізяка, вона завжди ламається. Будь-які елементи можуть планово чи непланово виходити з ладу. Це нормальний процес використання обладнання. Якщо якесь обладнання зупиняється, команда повинна мати можливість перекласти пацієнта на іншу машину і продовжити лікування. Також важливо знати, чи є у клініки резервні джерела живлення та можливість евакуювати пацієнтів. Усі дні лікування пацієнт має знати, в яких знаходитиметься умовах, як харчуватиметься.
Сьогодні ми у TomoClinic використовуємо найсучасніші протоколи лікування: наприклад, опромінення грудної залози у жінок раніше тривало близько 6 тижнів, а зараз це 7-10 днів, причому з більшою ефективністю.
Анастасія Багаліка: Як сучасний протокол променевої терапії впливає на життя? Що відчуває людина під час лікування?
Володимир Ященко: У процесі лікування людина нічого не відчуває: у нашій клініці цей процес займає 7 хвилин. Потім людина вільна цілий день, якщо немає супутніх процедур. Більшість циклів променевої терапії не потребують госпіталізації — це відбувається в амбулаторному режимі.
Якщо пацієнт має локалізацію утворення в головному мозку, спинному мозку, що вимагає цілодобового спостереження, то тоді пацієнта госпіталізують. До речі, коли є клінічно необхідні госпіталізації пацієнта, це відбувається в TomoClinic безкоштовно. Він не оплачує ні харчування, ні перебування, якщо на це є медичні покази. Після проходження променевої терапії пацієнт насолоджується вільним часом, може поспілкуватись у нас із психологом, реабілітологами.
Важливо робити правильне планування лікування, зокрема променевої терапії. Наприклад, якщо ураження в головному мозку, десь у центрі, то поряд знаходитимуться очні нерви. Коли людина лежить на спині, промінь може проходити через око, кришталик, січатку, що може вплинути потім на зір пацієнта.
Наші фізики роблять так, щоб цей промінь не проходив через око: нахиляють стіл, годинами коригують обладнання. Наш головний фізик Микола Гуменюк каже, що щоразу «торгується» з машиною за кожен міліметр здоров’я пацієнта.
У нашому центрі кожен пацієнт проходить спочатку прогон свого плану лікування на спеціальних фантомах, де ми бачимо, чи може машина реалізувати план лікування, чи ні. Якщо співпадіння більш ніж на 95%, то план запускається в роботу. Якщо менше, фізики все перераховують. Це складний командний процес.
Анастасія Багаліка: Як пацієнту зрозуміти, коли можна довіряти лікарю чи клініці?
Володимир Ященко: Пацієнту мають все пояснити щодо його лікування. Я коли навчався і працював молодим хірургом, був дуже здивований, коли мій завідувач відділення відкривав атлас анатомії і прямо на ньому пояснював пацієнтам, що він буде робити як хірург.
Довіра формується тоді, коли лікар не жалкує свого часу для спілкування з пацієнтом і пояснює, що з ним буде відбуватися, на підставі чого пропонується те чи інше рішення. Пацієнти інколи дуже нервують, коли лікар каже, що потрібно щось доробити: якщо не пояснити, то пацієнти це сприймають, як додаткове затягування часу чи заробляння грошей. «Я пів року тому робив КТ, нащо ще раз робити?». За півроку в онкології відбуваються шалені зміни, і це треба пояснювати пацієнту.
У сучасному світі навіть літні люди користуються інтернетом, дивляться ютуб. Коли ми спілкуємося з пацієнтами, то значна частина людей приходять вже підготовлені, і вони співставляють те, що вони побачили, почули чи почитали, з тим, що каже лікар. Якщо більшість співпадає, то далі починається вже прицільний діалог, коли людина ставить правильні питання.
Важливо запитати у лікаря, скільки проведено променевих терапій з такою ж локацією, як і у пацієнта. Довіра — один із найголовніших факторів, який призведе до якісного лікування — очікуваного результату відповідно до загальносвітової статистики.
Анастасія Багаліка: Що у досвіді TomoClinic ви б назвали ключовим і визначальним у наш час?
Володимир Ященко: Від початку створення цієї клініки у 2015 році ми провели два важливі апгрейди всього обладнання, щоб воно було найсучаснішим. У травні наші лікарі знову поїдуть у Стокгольм на світову конференцію онкологів: постійне вдосконалення дозволяє використовувати найсучасніші протоколи променевої терапії.
Ми не жалкуємо часу на розроблення складних протоколів для того, щоб пацієнт мав максимальне збереження здорових тканин. Це найсильніша сторона нашої клініки. У нас дублюється обладнання, тому ми впевнено заходимо в складні протоколи, не боючись того, чи машина потягне, чи ні.
У нас постійно є резерв запасних частин: за всю історію клініки ми не стояли більше ніж 3-4 дні — при цьому біологічна пауза, яка дозволяється в перериванні лікування, це від 5 діб до тижня. Лікування пацієнта в середньому займає 7 хвилин не просто так — вся команда працює як годинник.
Коли пацієнту необхідно отримати променеву терапію, він має вибір. Не потрібно слухати, що «тільки сьогодні, тільки зараз, тільки тут» — це неправда. Затягувати не варто, але у плановій онкології завжди є час, щоб кілька днів подумати.
В Україні є клініки, які дозволяють отримати лікування на світовому рівні. І я вважаю, що TomoClinic, яка знаходиться в місті Кропивницький, одна з них.
Анастасія Багаліка: Що б ви сказали людям, які, ухвалюючи рішення про обстеження чи лікування, відчувають страх?
Володимир Ященко: Страх — це нормально, але страх це в більшості від незнання. Я раджу не соромитися, не боятися, ставити питання. У нашій клініці якщо пацієнт просить, чи можна подивитися, як відбувається променева терапія, — будь ласка. Чи можна дізнатися, які протоколи будуть використовуватися? Будь ласка.
Більше того, я б радив звертатись до різних лікарів, бо це добре, коли є друга думка, третя думка. Якщо пацієнт у нас просить документи для того, щоб ще десь проконсультувався, — будь ласка, це правильно.
Страх — це від незнання, це від несприйняття свого нового стану. Треба мати план, як з цим впоратися. Сьогодні у нас у всіх є можливість це робити, починаючи з первинних, ранішніх скринінгів. Це теж безкоштовно в Україні.
Наразі в Україні є різні програми, які дозволяють якомога раніше знайти проблему, зокрема це програма Screening 40+, програми онкоскринінгу, програми скринінгу гіпертонічних хвороб і так далі.
Сучасні протоколи лікування онкології доволі ефективні. Я радію, коли до нас приходять люди з онкологією, а йдуть здоровими. Це люди, які пройшли певний етап у своєму житті, не найкращий, але вони живуть далі. І таких стає все більше і більше.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі