Обговорювали з Мирославою Марковою, аналітикинею проєкту VoxCheck, Максимом Хилько, директором програми Російські та Білоруські Студії Ради зовнішньої політики «Українська призма» і Анастасією Розлуцькою, керівницею громадської організації «Український світ».
Цього тижня провідною темою в інфопросторі стала міграційна криза на польсько-білоруському кордоні, створена самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком як відповідь на санкції ЄС. Лукашенко особисто погрожував припинити охорону кордонів у відповідь на санкції ЄС проти Білорусі.
«Ми зупиняли наркотики та мігрантів — тепер самі будете їх ловити. Ми не шантажуємо, нікому не погрожуємо, ви нас ставите в ті умови, що ми змушені реагувати. І ми реагуємо. Ну вже вибачте, як можемо і як вміємо», — сказав Лукашенко.
Мирослава Маркова: Найбільша кількість інформаційних приводів дійсно була навколо мігрантів, польсько-білоруського кордону та кризи. Найбільш поширена маніпулятивна теза проросійських ЗМІ — Олександр Лукашенко не влаштовував цілеспрямовану міграційну кризу на кордонах із Польщею та Литвою. Білоруська влада начебто роками стримувала мігрантів, які масово ринули в Євросоюз. Та коли в ЄС запровадили санкції проти самопроголошеного президента Лукашенка, в Мінську вирішили більше «не стримувати наплив мігрантів».
Євген Савватєєв: Виходить, за словами Лукашенка, він робив все, аби не було черги на територію Євросоюзу через територію Білорусі. А тепер все вийшло з-під контролю через те, що вони перестали цим займатися. Так?
Мирослава Маркова: Насправді, за даними Європейської агенції з прикордонної й берегової охорони, через сухопутний кордон Білорусі, України, Молдови, РФ і східні держави-членів ЄС раніше потрапляли менше ніж 1% нелегальних мігрантів. До речі, більшість із них обирали морські шляхи. Навіть, при максимальному напливі біженців, у 2015 році, на східному кордоні ЄС зафіксували до 2 тисяч нелегальних перетинів. Це вкрай маленька цифра.
Максим Хилько: Ми бачимо синхронну пропаганду Москви та Мінська. Дуже злагоджена у них співпраця. Здається, що сценарії пишуться в одному місці й синхронно озвучуються російськими та білоруськими пропагандистськими каналами. Спроби звинуватити Захід в тому, що виникла ця «міграційна криза», не працюють на політичних лідерів, але на певну частину населення вплив мають. Ці спроби не мають жодного підґрунтя. Але, звісно, не мати вплив не можуть.
Єлизавета Цареградська: Яка цільова аудиторія цих вкидів. Хто стане основними споживачами?
Максим Хилько: В Європі залишалася певна кількість політиків, громадських активістів, які, щиро думаючи, що роблять добру справу, дуже часто підігрують російській пропаганді. Хтось отримає гранти від російських фондів (при чому, не напряму від Росії, а через посередників). І, звісно, звичайні громадяни. Це є основними споживачами.
Цього тижня уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь дав інтерв’ю виданню «Сьогодні». У мовного омбудсмена запитали, як бути з опонентами, які часто говорять про примусову українізацію, на що Кремінь відповів: «У мене немає опонентів, а є відверті вороги України». Така доволі радикальна заява викликала бурхливу реакцію в деяких проросійських медіа та стала приводом для низки маніпуляцій. Наприклад, фейк щодо того, що російська мова взагалі заборонена в Україні.
Анастасія Розлуцька: Кожен фейк створює стереотип. Найважче боротися не з самим фейком, а з його наслідками. Потрібно створювати свої наративи та поширювати їх. Таким чином давати людям нову, правдиву, поживу. Це довгий процес. Але результати того варті. Я переконана, що це має бути спільна гра держави та громадського сектору. Для цього потрібна певна інформаційна політика.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS