Говорили зі Світланою Сліпченко, заступницею керівника «Vox Check» і Віталієм Огієнко, головним спеціалістом відділу аналізу тоталітарних режимів Українського інституту національної памʼяті.
Світлана Сліпченко: Ми з колегами проаналізували міфи та методи маніпуляцій, які використовував Радянський Союз для приховування теми голоду. У матеріалі «Тиранія голоду. До комунізму по драбині із кісток» ми дійшли висновку, що найбільш поширеним методом маніпуляції було замовчування. Факт голоду всіма можливими методами відкидали, радянська влада закривала на це очі. На противагу цьому постійно подавали успіхи індустріалізації, яка відбувалася в той час. Наприклад, у 1932 році в Дніпропетровській області відкрили ДніпроГЕС. Вона була одним із символів індустріалізації. Навіть журналісти New York Times писали про це. У той самий час у селах того ж регіону гинули люди від голоду. Деякі села заносили до «чорних списків», куди припинялося постачання продовольства взагалі.
Крім такого способу замовчування та перемикання уваги влада ставила на перше місце іншу проблему — Захід, який не дає розвиватися комунізму. Саме Захід і капіталізм представляли загрозою тогочасного радянського устрою. Це дуже схоже на сучасні методи російської пропаганди. Насправді Захід тоді намагався допомогти Україні гуманітарно. Союз відмовлявся від допомоги. Тому що голоду офіційно не було. Тож допомагати немає кому. Один із найбільших фейків, звісно, кількість жертв. Цими цифрами маніпулюють і досі.
Віталій Огієнко: Встановити точну цифру жертв неможливо. Велика кількість такої інформації сфальсифікована або її втрачено назавжди, тому що записи не збереглися. Але, навіть якщо вони б збереглися, це було б складно зробити. Це предмет наукових досліджень. Зараз існує дослідження Інституту демографії, яке робилося за допомогою певної формули. Їх дослідження говорить, що від голодомору загинуло 3,9 млн людей.
Світлана Сліпченко: Є інформація, що оцінка кількості жертв від голодомору перебільшена. На жаль, немає можливості стверджувати точну кількість, тому що порахувати насправді неможливо. В причинах смерті не фіксувався голод. Були або невідомі причини, або «від нестачі продовольства». На офіційному рівні маніпулювали.
Деякими сучасними політиками використовується слово «голодомор» в контексті здорожчання продуктів. Часто це пов’язано чомусь із гречкою. Подібні порівняння — це знецінення реального голодомору. Чому так не можна робити?
Світлана Сліпченко: Найбільше використовує ці слова Юлія Тимошенко та депутат Сергій Шахов. Це є не етичним. Це трагедія для українського народу. Спосіб гри на емоціях, використовуючи такі терміни, доводить, що політик поводиться зі своєю аудиторією недоброчесно. Для кожного виборця це дзвіночок, що треба переглянути свій вибір і подумати, чи варто підтримувати такого політика.
Віталій Огієнко: Голодомор — це величезна катастрофа. Мільйони людей загинули від того, що їм не було що їсти. Це дуже глибока травма. Маніпулювати цією темою — абсолютно неприпустимо.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS