Кремлівські фейки й не тільки. Обговорювали підірвані автівки, затриманих українських агентів і інші провокації та маніпуляції Росії.
Гості: аналітикиня проєкту «Вокс Чек» Мирослава Маркова та перший віцепрезидент Української асоціації міжнародного права Микола Гнатовський.
Мирослава Маркова: За вчора ми зафіксували дуже багато фейків, деякі з них неймовірно криво складені. Найбільше було про те, що начебто наступає Україна, а не РФ. Все це Росія робила, аби створити максимально загострену атмосферу та виправдати свої майбутні дії, а саме введення військ на Донбас нібито з метою «захисту» міського населення.
Читайте також: «Полк Кадырова пришел»: СБУ оприлюднила розмови підтримуваних РФ бойовиків
Деякі речі незмінні роками. Наприклад, військових ЗСУ пропагандисти називають «карателями» та «диверсантами». Ще з 2014 року ці меседжі відпрацьовуються в рамках російської інформаційної війни. Багато писали про «постановчі обстріли». Наприклад, фейк про обстріл дитячого садочка. Російські канали запустили цю новину дуже траурно та давили на емоції. Але цей фейк не спрацював, коли виявилося, що садочок на українській території. І тут пропагандисти не розгубилися та почали говорити, що Україна це зробила спеціально для провокації.
Вчора з’явився фейк-вкид про те, що ЗСУ нібито знищили прикордонний пункт біля Ростовської області. Це дерев’яна будівля серед поля, яка ніяк не нагадує прикордонний пункт. Навіть видно, що стежки, аби пройти до будівлі, немає. Навіть місцеве населення «Л/ДНР» висміюють цю будку та цей фейк. Крім того, що це не прикордонний пункт, є й об’єктивні причини, чому цього не могло статися. ЗСУ не могли наблизитися до села ближче, ніж на 30-50 км. Тому що населені пункти перед селом окуповані. Влучити просто неможливо.
Не забуваємо про перевірку інформації. Наразі це надважливо.
Микола Гнатовський: Юридична кваліфікація заяви Путіна зрозуміла — це однозначне порушення міжнародного права. Що з цим робити? Проти однієї з найбільших військових потуг світу боротися треба шляхом дипломатії та узгоджених дій всіх інших. Мінські домовленості — це своєрідний механізм, який був на той момент, напевно, єдиною спробою владнати конфлікт і не допустити подальшого загострення.
Наразі зрозуміло, що останні дії РФ — геть не сумісні з подальшим продовженням Мінського формату та виконання угод. Але так чи інакше треба рухатися в будь-якому напрямку, який дозволить Україні консолідуватися та максимально зберегтися як держава, нація та суб’єкт міжнародного права. І найголовніше — зберегти життя людей.
Читайте також: Чим цілісніша позиція світу щодо РФ — тим більше шансів, що далі за «визнання» «Л/ДНР» справа не піде — правник
Микола Гнатовський: Далі мають відбуватися всі можливі формати, які дозволять демонструвати єдину реакцію міжнародної спільноти. Чим вона консолідованіша, тим більше шансів на те, що далі справа не піде. Санкції також мають бути достатньо однозначними та відчутними в довгостроковій перспективі. Але треба розуміти, що санкції — це двосторонній процес. Країна, яка їх застосовує, теж втрачає. І тут країна звісно думає, а що для неї важливіше — власний добробут чи допомога іншій державі.
І все ж таки немає держави у світі, якій байдуже, коли порушуються основи, на яких тримається мир.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS