Як виявити фейкові розіграші, шахрайські дзвінки та повідомлення?

Говорили про це з заступницею керівника VoxCheck Світланою Сліпченко та Миколою Костиняном, спеціалістом з цифрової безпеки.

Фейк про нібито розіграш подарунків від «Епіцентру»

У мережі поширюють інформацію про те, що «Епіцентр» дарує подарунки. Стверджують, що для виграшу до 50 тисяч гривень потрібно пройти опитування. Утім, це шахрайство. Мережа «Епіцентр» на своєму сайті спростувала інформацію про цей розіграш. Такий вид шахрайства називається фішинг — від користувачів обманним шляхом отримують персональні дані.

Микола Костинян: База даних розсилки якихось людей із іменами, віком, якимись даними, коштує грошей, їх можуть продавати для надсилання спаму. Якихось безпосередніх, прямих наслідків до конкретної людини, яка залишила свою електронну пошту, не настає — вона не втрачає гроші, не вкрадуть дані, не починають від її імені розсилати віруси. Це якийсь лайтовий фішинг. Фішинг — це будь-яке шахрайство, яке прикидається кимось і хоче, щоб користувач зробив якусь потрібну шахраям дію. Наприклад, телефонують з банку й кажуть, що з вашої картки намагаються придбати щось в інтернеті і якщо це робите не ви, то дайте номер картки або ще щось. Або — «Ми зараз заблокуємо вашу сторінку у Facebook, пройдіть додаткову авторизацію, вкажіть логін і пароль, тоді цього не станеться». Найчастіше такі повідомлення приходять на пошту. Це вид шахрайства, коли хочуть, щоб ми щось зробили.

Світлана Сліпченко: У найгіршому випадку в цьому кейсі ваші дані могли б зібрати для того, щоб потім використати для якоїсь спамової розсилки. Є набагато гірші сценарії, коли схожі розсилки використовують для того, щоб зібрати дані банківських карток користувачів, потім використовувати їх для різноманітних фінансових махінацій.

• У випадку з шахрайством жодного не небезпечного шахрайства бути не може.

Представники банку ніколи не запитують персональні дані, не питають номер картки, її термін дії, CVV код. Якщо у вас запитують це телефоном, то це, найімовірніше, шахраї, і найкраще, що ви можете зробити — це перетелефонувати на гарячу лінію вашого банку і повідомити номер, з якого телефонували.

Фейк про те, що кожен житель України отримає від 20000 і 39000 грн за опитування

Світлана Сліпченко: Була хвиля повідомлень, переважно у Facebook, яка виглядала, ніби ПриватБанк роздає ці гроші за проходження опитування. Також була нарізка кадрів, де нібито Зеленський на якомусь телеканалі каже, що кожному українцю має бути винагорода.

У коментарях багато людей, які нібито і справді пройшли опитування, виграли різні суми грошей. Це боти, це не реальна люди, звісно. Щоб отримати ці 17 000 гривень треба було крім опитування сплатити 300 гривень комісії, а потім вам одразу нібито перерахують гроші. Звісно ж, що ніхто нічого не перераховував, здається люди не дуже масово у це вірять, бо сторінки ботів були дуже яскраво виражені. Я сподіваюсь люди розуміють, що безкоштовний сир буває тільки у мишоловці.

Про фейкові збори коштів на благодійність

Світлана Сліпченко: Тут дуже сильна гра на емоціях. Вам можуть показувати фото хворої дитини й розповідати, як вона страждає, вам може захотітись допомогти хоча б невеликою сумою. Утім шахраї грають на наших емоціях. Ви можете спробувати пошукати фото через Google або інші сервіси, вони допоможуть прийти до першоджерела. Один із таких випадків шахрайства — фото постраждалої дитини, зроблене за кордоном кілька років тому. Його використали українські шахраї, щоб збирати кошти.

Повну програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android
якщо у вас iOS