Син каже, що протягом 12 років ув'язнення, які йому можуть присудити окупанти, РФ перестане існувати — батько полоненого

Доказ чергового воєнного злочину, який вчинила Російська Федерація на Херсонщині — у черговому випуску програми «Звільніть наших рідних». Ми говорили про одного з фігурантів цієї «справи» Сергія Офіцерова.

Сергій Офіцеров — 47-річний мешканець Херсону, якого схопили в полон прямо у батьківській квартирі 3 серпня 2022 року, а наразі утримують у московському СІЗО «Лефортово» через звинувачення у тероризмі. Батько Сергія не знає, чим саме займався його син після початку окупації Херсону, але припускає, що він допомагав українським військовим. Точні причини затримання чоловіка невідомі, але можна припустити, що саме це стало приводом переслідування. Росіяни судять його у Ростові-на-Дону, а разом з ним ще 8 людей з Херсону.

Що зараз відбувається у сфабрикованій окупантами справі проти Сергія, ми запитали у його батька Геннадія Офіцерова.

Сергій Офіцеров. Фото зі сімейного архіву

Як відбулося затримання?

Геннадій Офіцеров: 3 серпня 2022-го року Сергій прийшов до мене у гості. Ми часто зустрічалися з ним та обідали. Десь о 15:00 у мою квартиру увірвалися озброєні військові, назвали ім’я та прізвище мого сина, змусили його лягти на підлогу та віддати їм телефон. Після цього його вивели з квартири. Я запитав, чому його забрали й коли повернуть, на що мені відповіли, що він повернеться сам.

Наступного дня мама Сергія (моя колишня дружина) пішла у «воєнну адміністрацію» та написали заяву. Але з 3 серпня до кінця жовтня ми абсолютно не знали, де перебуває наш син. Ми з колишньою дружиною розділили сфери пошуку — вона шукала через інтернет, а я ходив по силових структурах, СІЗО та тюрмах і шукав його слід. Скрізь чув відповідь, що сина ніде немає.

І тільки в кінці жовтня нам подзвонив адвокат з Москви та повідомив, що наш син перебуває у СІЗО Лефортово. Незабаром з’явився відеоролик, де була інформація про «злочинну дев’ятку» з Херсону, на якому я побачив свого сина. Ймовірно, він перебуває у Лефортово і зараз. Йому інкримінують три статті — 30, 361 та 205 КК РФ. Це міжнародний тероризм, злочинне угруповання тощо.

Суд у Ростові-на-Дону був призначений на 9 січня, потім на 25 січня, зараз його перенесли на 20 лютого.

Геннадій Офіцеров. Фото з відкритих джерел

«Злочинна дев’ятка з Херсону»

Геннадій Офіцеров: Дев’ять хлопців з Херсону становлять, на думку окупантів, злочинне угруповання. Їх звинувачують у «підготовці терактів стосовно колаборантів та у спробі підірвати друкарню».

Хоча ці хлопці навіть не всі були знайомі між собою. Лише мій син і його племінник — Ковальський Сергій, які між собою спілкувалися.

Я не знаю, чому вони об’єднали саме цих людей. Якщо зайти на сайт суду, то там видно, що ці дев’ять людей поділені на дві групи. Що це означає, певно, ми дізнаємося уже під час судового засідання.

Сергій Офіцеров. Фото зі сімейного архіву

Читайте також: 11 років суворого режиму «за шпигунство»: як окупанти карають незгодних з «СВО» на окупованих територіях


Син є патріотом України

Геннадій Офіцеров: Син дуже активно демонстрував завжди свою патріотичну позицію — український прапор на балконі, українська мова у спілкуванні. Після того, як Херсон був окупований, я чув, що син говорив про якісь «коктейлі Молотова». Коли син переїхав до своєї сестри, то вони з племінником щось робили. Потім я дізнався, що племінник Сергій Ковальський рятував наших військовослужбовців, які ховалися у плавнях. Вірогідних відомостей у мене немає, можливо, йому були вказівки, щоб він нічого не розповідав родичам.

Сергій Офіцеров. Фото з відкритих джерел

Чи можна щось передати Сергію у Лефортово?

Геннадій Офіцеров: Сергію надали державного адвоката й у нас з’явилася можливість листуватися та навіть дозволили одну телефонну розмову. Потім з’явився один спільний адвокат для усієї групи хлопців. Я так розумію, що з Гельсінської групи. Тоді була надана можливість частіше переписуватися, передавати продукти та речі. Наприклад, вчора я отримав від сина аж п’ять листів. Що буде зараз з листуванням, коли син поїде на суд у Ростов, побачимо.

В одному листі син пише про термін, який, можливо, буде йому призначений. Стаття має санкцію довічного ув’язнення, але може бути й 12 років. І тут син намагається не тільки мене підтримати, але й адвоката, і пише про те, що, ймовірно, 12 років Російська Федерація не проіснує.

«Мій син — громадянин Росії, але більшість життя прожив в Україні»

Геннадій Офіцеров: Ми усі народилися у Херсоні. Але у 1987-му році з родиною виїхали на Камчатку по роботі. У 1994-му році після розлучення я повернувся у Херсон, а моя колишня дружина із сином переїхали в Іркутську область, де син отримав російське громадянство. Коли вони повернулися у 1996-му році в Херсон, зміна громадянства не мала особливого значення. У нього була посвідка на проживання, він був резидентом, тому особливих питань не виникало. Проте коли почалася війна з Росією у 2014-му році, наша свідомість з сином перевернулася. Відтоді з’явився український прапор на балконі та українська мова у спілкуванні. І син почав процедуру позбавлення російського громадянства. Було багато проблем, зокрема, комунікація з російським консульством. Зрештою, українського громадянства він так і не отримав. Це наразі складає велику проблему. Питання громадянства під час судових засідань і слідства не має значення, але потім у питанні обміну це може зіграти суттєву роль. Чи відпустять його, громадянина Росії, за обміном?

В Україні Сергій — цивільний полонений. Але як може відбутися повернення в Україну громадянина Росії, який фактично був резидентом нашої країни, покаже час.


Нагадаємо, що Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець на четвертій зустрічі радників у Давосі закликав міжнародну спільноту терміново консолідувати зусилля для повернення додому всіх українців, незаконно вивезених російськими окупантами.

Омбудсмен наголосив, що завдання стоїть повернути додому всіх військовополонених і незаконно вивезених Росією українців. Тож міжнародна спільнота, за його словами, «має негайно консолідувати свої зусилля в цьому напрямку».

«У Давосі наші партнери почули голоси українських дітей, яких ми повернули додому, родичів цивільних громадян, яких викрала та незаконно утримує РФ. Вони були вражені від почутих речей», — зауважив Лубінець.


Висвітлення воєнних злочинів унаслідок війни Росії проти України стало можливим за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку #USAID «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цьому ефірі, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та #УГСПЛ.


Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі