Анастасія Багаліка
Ігор Котелянець
Раз на добу — чарка води, щоб «не сдох от обезвоживания»: історія російського полону мелітопольця Ярослава Жука
Рік від моменту викрадення. Волонтера Ярослава Жука окупанти викрали 17 червня 2022 року у Мелітополі і звинувачують у «міжнародному тероризмі». Що каже російський адвокат, який захищає його інтереси, і який єдиний має зв’язок з Ярославом?
Історія Ярослава Жука — у черговому ефірі програми «Звільніть наших рідних». Гості ефіру — російська адвокат Олексій Ладін та дружина Ярослава — Марина Жук.
Ярослав Жук — цивільний заручник росіян, мелітополець, волонтер. Росіяни викрали його 17 червня 2022 року у Мелітополі. У серпні стало відомо, що Ярослава тримають у сімферопольському СІЗО, окупанти звинуватили його в «акті міжнародного тероризму». Навесні цього року Ярослава перевезли в російський Ростов-на-Дону. На початку червня там розпочалися слухання у його справі.
Що відомо у справі Ярослава?
Олексій Ладін: Ярослава Жука Російська Федерація звинувачує у наступному:
«17 червня 2022 року Ярослав виконував бойовий наказ і мав здійснити підрив однієї зі співробітниць «военно-гражданской администрации» міста Мелітополя. Але коли він приїхав на місце, то зрозумів, що його вже чекають і збираються затримувати». Силовики РФ звинувачують Ярослава у тому, що він начебто здійснив акт міжнародного тероризму.
Наша позиція полягає є у тому, що Ярослав є комбатантом, і за положенням Третьої Женевської конвенції він самоораганізовував супротив. У результаті його дій ніхто не постраждав, тому ми вимагаємо, аби його затримали як військовополоненого, кримінальну справу по відношенню до нього закрили. Він підлягає обміну.
Як Ярослав може бути комбатантом, якщо він не є у складі ЗСУ?
Олексій Ладін: Комбатант — це не тільки військовослужбовець ЗСУ, це, зокрема, цивільна людина, яка самоорганізовано чинить супротив агресору. Річ у тому, що є певні обставини, які ми поки що не озвучуємо, але Ярослав має відношення до ЗСУ та СБУ.
Читайте також: Кримчанин, який облив фарбою адмінбудівлю у Євпаторії, став символом українського спротиву у Криму — Скрипник
Особливості його кримінальної справи
Олексій Ладін: 17 червня, коли його затримали, він намагався викинути вибуховий пристрій, але відбувся вибух. Єдиний, хто постраждав від цього вибуху, це сам Ярослав. Його контузило. Хоча, за версією ФСБ, «потерпіла дивом не постраждала», хоча там її не було і близько. Після того Ярослава незаконно затримали і протягом тривалого часу піддавали тортурам із застосуванням електричного струму, побиттям. Морили його голодом і не давали навіть води. Раз на добу давали йому чарку води, щоб він «не здох от обезовживания», як казали російські силовики. Таким чином вони з нього вибили всі ті покази, які їм були потрібні.
- Раз на добу давали йому чарку води, щоб він «не здох от обезовживания», як казали російські силовики
Крім того, у машину вони йому підкинули другий вибуховий пристрій, змусили його м’яти руками цей вибуховий пристрій, плювати на нього для того, щоб потім провести експертизу і прив’язати пристрій до Ярослава.
Також йому підкинули ноутбук, в який просто завантажили декілька фото Ярослава з соціальних мереж, і потрібну інформацію, яка «підтверджує», що він збирався неодноразово влаштовувати терористичні акти на території Мелітополя.
Розумієте, що коли до людини застосовуються тортури, він зробить все що завгодно, тому що ці страждання неможливо витримати.
«Бити струмом у палицям у росіян називається «допит»
Олексій Ладін: І навіть після того, як завершилося досудове розслідування і його перевезли у Ростов-на-Дону, його все одно катували. На першому судовому засіданні він мені сказав, що через два дні після того, як його перевезли у СІЗО Ростова, його вивели у сусіднє приміщення, облили водою і катували електричним струмом. А також били палицями і ногами. У них це називався «допит». Вони намагалися з’ясувати біографію Ярослава, де і коли він служив, кого із осіб заборонених у РФ організацій він знає. На мій погляд, вони просто знущалися над ним.
«Публічність стабілізувала ситуацію з тортурами»
Олексій Ладін: Коли ми про це дізналися, ми подали заяву про злочини у Слідчий комітет, скаргу у прокуратуру та Уповноваженій з прав людини.
Ярослава та інших українців у СІЗО утримували у нелюдських умовах. На 12 ліжкомісць — 16 людей. Йому не видали ні матрац, ні мило, він спав на полу. Коли ми публічно озвучили цю ситуацію, вона стабілізувалася. Співробітники СІЗО пообіцяли, що більше не будуть застосовувати до нього жодних тортур. Також його перевели у іншу камеру, йому видали матрац, і умови стали більш-менш терпимими.
- На 12 ліжкомісць — 16 людей. Йому не видали ні матрац, ні мило, він спав на полу
Відповіді, правда, від Слідчого комітету поки що нема, а там буде або відкриття кримінального провадження, або відмова у відкритті, проте співробітники СІЗО же відреагували на цю скаргу. Ми досягли хоча б попереднього результату, покращивши умови перебування Ярослава у тюрмі та зупинили тортури. Адже те побиття було не єдиним. І якщо не реагувати на це, то такі злочини співробітників СІЗО продовжувалися і надалі.
- Ми досягли хоча б попереднього результату, покращивши умови перебування Ярослава у тюрмі та зупинили тортури
«Ярослав не визнає себе терористом, він захищав свою землю»
Олексій Ладін: Ярослав не приховує, що він планував вчинити акцію з підривом співробітниці «військово-цивільної адміністрації», але він не вважає себе терористом. Він на своїй рідній землі готував певні дії для того, щоб протистояти ворогу. Він захищав свою землю. Також він не визнає, що у його машині начебто знайшли інший вибуховий пристрій.
Скільки триватимуть слухання у справі?
Олексій Ладін: Розгляд його кримінального провадження тільки розпочався, скільки він триватиме, невідомо. Все буде залежати від того, як прокурор зможе забезпечити явку свідків.
Українська сторона вважає Ярослава цивільним
Марина Жук: Я не одразу зрозуміла, за що арештували мого чоловіка. Він не повідомляв мені подробиць про свою діяльність, але у мене немає підстав не довіряти нашому адвокату. Спочатку була версія, що він просто висловлював свою точку зору, тому що йому ця вся ситуація була неприємна і він хотів щось змінити і на щось вплинути. Але ми не знали, що він збирався щось чинити.
Зв’язку з чоловіком у мене майже немає, окрім листів із загальною інформацією. Все, що я про нього знаю, дізнаюся від нашого адвоката.
Наразі українська сторона вважає його цивільним і бореться за його звільнення, як за цивільного.
Всю правду про те, що було насправді, ми дізнаємося вже зі слів мого чоловіка, коли буде можливість з ним поговорити. Але у мене немає підстав не довіряти Олексію Ладіну. Ми давно вже з ним працюємо і він нам допомагає.
Ця програма виходить за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її вміст є виключною відповідальністю Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля та Громадського радіо і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS
