У депортації на території рф вже народжуються діти, яким видають російські свідоцтва — правозахисниця

У програмі «Звільніть наших рідних» говорили з правозахисницею, виконавчою директоркою «Центру громадянських свобод» Олександрою Романцовою про депортацію українців, фільтраційні табори та інші злочини рф на тимчасово окупованих територіях України.

Ведучі

Анастасія Багаліка

Гостi

Олександра Романцова

У депортації на території рф вже народжуються діти, яким видають російські свідоцтва — правозахисниця
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/05/hr-znr-2022-05-13_romantsova.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/05/hr-znr-2022-05-13_romantsova.mp3
У депортації на території рф вже народжуються діти, яким видають російські свідоцтва — правозахисниця
0:00
/
0:00

За повідомленнями уряду, станом на травень 2022 року з України депортовано 1 млн 200 тисяч українців. Людей примусово вивозять зі сходу країни: Маріуполя, Луганщини, Донеччини, Волновахи, Ізюма. Звернень щодо депортації з окупованої Херсонщини та півдня Запорізької області не було, однак потенційно це примусове вивезення українців можливе й у цих регіонах. Є поодинокі випадки вивезення людей з Київщини та Чернігівщини разом з відходом російської армії. Таких людей знайшли у слідчому ізоляторі. Є випадок, коли сімейна пара змогла звільнитися на території Білорусі. Про полонених ніхто не піклувався відповідно до міжнародних законів.

Чи реально відстежити долі депортованих?

Олександра Романцова: Відстежити, що відбувається з депортованими українцями у рф складно. Працюємо зараз із групою з 300 людей, яких відправили у невелике місто під владивостоком. Важко відстежити, чи людина є у фільтраційному таборі, чи на окупованій території. Коли чоловіки та жінки потрапляють на територію рф, їм важко вийти на зв’язок з рідними чи людьми, які можуть допомогти їм.

Рф дає певну статистику.  Людмила Денісова також оприлюднює цифри, які є найбільш наближеними до реалій.

Куди везуть, де розміщують українців та українок у рф?

Олександра Романцова: Часто депортовані потрапляють в «Л/ДНР», де нема систематизації. Там є пункти фільтрації чи щось таке. Є історія, коли фільтраційний табір був у школі. Там була людина хвора на туберкульоз. Її відвезли невідомо куди. Усіх, хто були з нею в одній кімнаті, закрили й не випускали. Тут ситуація пов’язана із війною, небажанням росії про когось звітувати та невмінням щось організувати. Багато фактів приховується. Поки люди не мають доступу до інформації — вони покірні, бо переживають, що їх уб’ють. Ми не маємо даних, що стається з людьми які не пройшли «фільтрацію».

Лікарка Вікторія, яка не змогла через цю «фільтрацію» виїхати з «Азовсталі», стала яскравим прикладом: їй довелося 4-річну дочку Алісу відправляти у безпечне місце саму. Люди в дезорганізованому просторі. Отримати інформацію, систематизувати її тим, хто хоче допомогти, складно. Ми маємо мережу контактів з російськими правозахисниками, які допомагають таким людям виїжджати з території рф.

У депортації у рф вже навіть народилися діти. Вони отримали свідоцтво про народження у цій країні. Тепер батьки не можуть їх вивезти звідти. Тут багато складних нюансів, попри те, що росія не розуміє, що всі громадяни та громадянки України, які опинилися на її території, — це заручники.

Для чого рф депортує українців?

Олександра Романцова: Депортація — це спроба підтримати велику віртуальну інформаційну бульбашку про те, що «рф рятує людей від нацистів». Це віртуальне виправдання збройної агресії проти України. Тут є ознаки воєнного злочину: депортація без жодного вибору та подальших контактів з рідними чи представниками України, вивезення дітей, розлучення їх з батьками.

Є також підозра, що в окремих випадках людей вивозили, щоб користуватися ними як живим щитом.

Будь-яка інформація про депортованих важлива

Олександра Романцова: Максимальну інформацію про зниклих важливо мати правоохоронним органам та іншим установам, які займаються розв’язанням цього питання. Є відповідні гарячі лінії. Їх можна знайти на сторінці «Євромайдан SOS». Ми маємо повідомляти про випадки, очевидцями яких стали. Коли держава має системне бачення, у якому регіоні що відбувалося, можна зрозуміти загальну ситуацію.

Тут також важлива роль Міжнародного комітету Червоного Хреста, який має контактувати з обома сторонами будь-якого збройного конфлікту, щоб мати інформацію про полонених.


Читайте також: Документування воєнних злочинів — запорука перемоги у міжнародних судах — Романцова


Що відбувається у фільтраційних таборах?

Олександра Романцова: У фільтраційних таборах росіяни за дивними ознаками перевіряють чоловіків. Це якось пов’язано з татуюваннями. І це можуть бути навіть не патріотичні зображення. Шукають «нациків» за дивними ознаками: альтернативна зовнішність, кільце у носі, тату.

Однак якщо повернутися до історії лікарки Вікторії, ніхто не розуміє, чому її не пропустили. Система, процедура фільтрації взагалі не зрозуміла. Це абсолютно ненормальний винахід рф. Люди по кілька діб чекають на цю процедуру в жахливих умовах.

Фільтраційні табори для українських чоловіків, виявлені під Маріуполем, — це щось тимчасове. Можемо припустити, що чоловіків там тримають, щоб потім використати для якоїсь рабської праці. Відомо, що їм не надають жодної медичної допомоги.

Ми шукаємо країни, які б могли домовитися з путіним, щоб він віддав цих людей Україні, шукаємо можливості, як цих людей до моменту звільнення там підтримати. Поки рф не виставляє звинувачень їм, тож нема можливості залучати правозахисників з рф.

Що саме конкретно там відбувається, для чого ці табори, ми зможемо дізнатися вже після звільнення цих людей. Є такі українці, які вийшли з курського СІЗО, вони діляться інформацією, розповідають, кого ще там бачили, намагаються пригадати прізвища людей, які були з ними. Варто розуміти: чим більше тих, хто має таку інформацію, тим більша можливість сформувати бачення та розуміння як допомогти людям у депортації, фільтраційних таборах, полоні. Та як повпливати, щоб ці люди вижили.

Які насправді масштаби депортації?

Олександра Романцова: Росія каже, що на її територію з України нібито «втекли» понад 1 млн 100 тисяч людей. Хто з них вивезений силоміць, хто справді виїхав сам до родичів, сказати складно. За оцінками Людмили Денісової — це 500 тисяч людей. В якому вони стані й де зараз є: у рф чи змогли вибратися через треті країни — невідомо. У росії не буває правдивих цифр, а в Україні поки нема ресурсів для формування такої статистики.

Вплив наслідків депортації буде тривалим, допоки ми не матимемо системи з’ясування усіх випадків, людських доль: розслідування, аналізи ДНК, криміналістичні дослідження. Цього досі в Україні не було. Це дорогі процедури, у цьому можуть нам допомогти наші партнери з Європи та США.


Читайте також: Волонтери виявили у росії три табори для депортованих українців


Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі


Створення цієї програми частково або повністю фінансується у рамках Фонду Прав Людини Посольства Королівства Нідерландів. Зміст та думки викладені в цьому випуску програми є відповідальністю авторів та не обов’язково відповідають позиції Посольства


При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS