Як головний кат «Ізоляції» «Палич» потрапив до рук українського правосуддя і що з цього вийшло

«Ізоляція» — російська катівня в Донецьку, утворена після окупації міста у 2014 році. Це територія колишнього заводу ізоляційних матеріалів, до російського вторгнення тут працював мистецький простір «Ізоляція». Тюрма має статус секретної. Вироки, за якими утримувані перебувають в «Ізоляції», виносять незаконними судами «ДНР», відомі численні випадки тортур. Переважно в «Ізоляції» утримують проукраїнських полонених. В Україні судили колишнього керівника катівні Дениса Куликовського.

Про  його справу говорили з Олегом Горбачовим, адвокатом Станіслава Асєєва. Олег Горбачов представляє інтереси Станіслава у справі катівні «Ізоляція» у Донецьку і її колишнього очільника Дениса Куликовського.

 У судовому процесі дійшли до оголошення вироку

Олег Горбачов: З точки зору кримінального процесу ми — на фінальній стадії розгляду справи у першій інстанції. І 3 січня вже відбулося оголошення судом кінцевого вироку  Куликовському, де поставлена крапка щодо даного процесу у першій інстанції.

• Прокуратура запросила йому 15 років позбавлення волі, і 3 січня суд оголосив вирок привселюдно, публічно, і кожен український журналіст зміг прийти й на власні очі подивитися, який же вирок оголошений цьому, на мою думку, справжньому воєнному злочинцеві.

Було опитано у суді потерпілих: 22 людини. Я на власні очі бачив показання, і це, звісно, жахіття, що у центрі Європи є такий концтабір. Усі виконавці мають бути притягнуті до відповідальності, зокрема і  Денис Куликовський («Палич»).

Як Куликовський потрапив до рук українських правоохоронців?

Олег Горбачов: Коли затримали Куликовського, це була топподія, яку транслювали усі. Завдяки Станіславу Асєєву надійшли відомості, що Куликовський два роки перебуває у Києві. Далі було дуже масштабне і тривале розслідування, і зрештою правоохоронні органи затримали його і передали правосуддю.

 Про що розповідали свідки….

Олег Горбачов: Особисто Куликовський в стані алкогольного сп’яніння віддавав вказівки щодо побиття, катування, моріння голодом. Не тільки Станіслав Асєєв, а й інші потерпілі підтверджували, що дуже часто саме в стані алкогольного сп’яніння такі дії та вказівки віддавав Куликовський. Він був керівником, комендантом «Ізоляції», у нього кураторами були працівники ФСБ Російської Федерації та інших структур, однак він сам виконував роль коменданта і віддавав безпосередні вказівки щодо завдання найтяжчих злочинів. Все це коїлося у 2014- 2019 рр.

Я познайомився зі Стасом, коли він був звільнений з полону, і на власні очі бачив, наскільки важко психологічно йому було адаптуватися до мирного життя після полону. Було видно, що дуже жахливі дії стосовно нього та інших потерпілих відбувалися у полоні.

Читайте також: У 2014-му «Палич» був настільки дрібним садистом, що його не допускали до допитів — колишній в’язень «Ізоляції»

Куликовський — український громадянин….

Олег Горбачов: Куликовський родом з Донбасу, має паспорт громадянина України. Під час повномасштабного вторгнення це стає дуже прикрим фактом. Ми бачили нещодавно розслідування щодо катівні в Оленівці, і там також  люди, які були відповідальними за катування, також є власниками українських паспортів. Тобто, це наші громадяни, і дуже жахливо, що наші люди вдаються до таких дій.

Але все ж таки потрібно документувати дані злочини, притягати таких людей до відповідальності, показувати прецедент іншим, що це не назавжди, і рано чи пізно українське правосуддя всіх дістане.

 Євген Бражніков — ще один кат «Ізоляції»

Олег Горбачов: Також в «Ізоляції» була інша людина, яка відповідала за катування. Це — Євген Бражніков. Він також до початку російсько-української війни мав вплив на Донбасі. До початку повномасштабного вторгнення Бражніков перетнув межі українського кордону, щодо нього, на жаль, не була продовжена міра запобіжного захисту і наразі вирішується питання щодо його екстрадиції. А є дуже проблематичним екстрадувати таку людину, і це особливість всіх резонансних справ. Я не знаю, як надалі буде розвиватися хід справ, але дуже прикро, що також, на мою думку, воєнний злочинець до повномасштабної війни втік від українського правосуддя. Тут питання потрібно задавати Офісу Генерального прокурора — чому так відбувалося, чому вони не контролювали хід даного розслідування.

І взагалі, на мою думку, потрібно більше приділяти увагу таким справам і наповнювати їх більшою кількістю прокурорів. Оскільки, я вважаю, в контексті справи Бражнікова, незадовільною була робота Офісу Генерального прокурора.

Як і чому Куликовський опинився на контрольованій території України?

Олег Горбачов: За його словами, нібито він мав якісь контакти з представниками України в розвідувальних органах, і після завершення своєї «кар’єри» в «Ізоляції» два роки перебував у Києві.

• І якби Станіслав Асєєв про це не дізнався і не створив суспільний резонанс, то, можливо, так і відбувалося надалі. Тут є питання до нашої держави — чому взагалі так.

Варто зазначити, що Куликовський перебуває у розшуку і на окупованій частині України, і на території Російської Федерації. Тому, якщо ми говоримо про обмін, то він, ймовірно, не відбудеться. Принаймні Куликовський питання обміну ніяк не коментував. Він взагалі відмовився від коментарів на стадії останнього слова і також на стадії судових дебатів. Він заперечував визнання всіх своїх злочинів.

Два роки слідства – це багато чи мало для справи такого масштабу?

Олег Горбачов: У справі дуже багато томів, але варто звернути увагу, що дуже часто призначалися судові засідання — протягом місяця було по декілька засідань, тому за два роки встигли все це пройти. Тут була зацікавленість самого суду, не було такого, щоб призначили засідання через три місяці або через пів року, як буває в інших судових справах.  В рамках справи Куликовського я практично на всі судові засідання відходив, і не було відкладення зі сторони суду — ні лікарняного, ні інших якихось питань. Завжди суд розглядав і досліджував питання в рамках даної справи під час судових засідань.

Скільки українців пройшло через тортури та катування, якими керував Куликовський?

Олег Горбачов: Що стосується обвинувального акту, то там прописані лише ті потерпілі, на підставі свідчень яких будуватиметься правова позиція. Тобто там фігурують виключно показання тих свідків, якими можна підкріпити дане кримінальне провадження. Це ті люди, які були обміняні — 22 людини. Якщо ми будемо підкріпляти справу свідченнями інших людей, ми не зможемо їх допитати й підтвердити даний вирок.

Але дуже варто зазначити, що оголошення вироку — це не кінцева стадія. Буде право у всіх учасників процесу подати апеляційну скаргу на дане рішення, і надалі, в разі здобуття нових якихось доказів, якщо будуть нові обміни й знайдуться ще якісь потерпілі, ми апеляційну скаргу можемо наповнювати новими доказами, і в рамках даного кримінального впровадження її доповнити.

Також я б – і думаю, що такі дії все ж таки вживаються – надавав дані свідчення до міжнародних структур і до Міжнародного кримінального суду, і встановлював саме пов’язаність дій Куликовського з керівництвом РФ, яке  має бути піддане міжнародному кримінальному правосуддю, оскільки, з точки зору міжнародного права, катування, віддавання вказівок щодо вчинення даних злочинів, є порушенням Міжнародного гуманітарного права. Це є одним зі злочинів, передбачених Римським статутом, який немає жодного строку давності. Я сподіваюся, що й український парламент ратифікує Римський статут, щоб у нашому Кримінальному кодексі всі злочини, які передбачені Римським статутом, були закріплені юридично, а у фабулу кримінальних проваджень лягали злочини, передбачені Міжнародним гуманітарним правом і конкретно — Римським статутом.

«Історія катівні «Ізоляція» ляже у велику справу про російське вторгнення в Україну»

Олег Горбачов: Вже були й рішення Європейського суду з прав людини, які підтвердили доктрину ефективного контролю РФ над тимчасово окупованими територіями, починаючи з 2014-го року до початку повномасштабного вторгнення. Тому я впевнений, що це все ляже у цю велику справу, оскільки збройна агресія почалася з 2014-го року. Тому ці епізоди мають лягати в сукупності з тими епізодами, які почалися після повномасштабного вторгнення. Це буде справедливо і це підтверджуються відповідними рішеннями міжнародного правосуддя.

Куликовський давав показання, що дуже багато було російських кураторів, представників силових структур РФ, тому саме Росія відповідальна за те, що відбувалися такі жахливі злочини. Вони всі мають бути ідентифіковані, щодо них також мають бути кримінальні провадження, і судові вироки навіть заочні, щоб вони  потім не опинилися десь в інших третіх країнах, а були затримані. Тому потрібно ефективно співпрацювати саме в нашому полі, ідентифікувати осіб, заочно вручати їм підозри та надалі подавати до суду обвинувальний акт, щоб саме в межах української юрисдикції було судове рішення. Це зробить повністю некомфортним життя цих людей за межами РФ.

Нагадаємо, у 2021 році 9 листопада у Києві затримали Дениса Куликовського на прізвисько «Палич», а 10 листопада суд у Маріуполі взяв під варту на два місяці колишнього коменданта в’язниці бойовиків «Ізоляція».

Відомо, що до лютого 2018 року катуваннями в «Ізоляції» керував Денис Павлович Куликовський (за іншими даними Кулініченко), він же «Палич», «Перший» або «Аїд». Він особисто брав участь у знущаннях над полоненими.

Видання «Радіо Свобода» з посиланням на свідчення полонених пише, що бойовик міг забороняти їсти, бити, роздягнути та поливати холодною водою з автомобільної мийки, принижувати. Також звільнені полонені кажуть, що іноді побиття завершувалися смертю.

«Це особистість, яка поєднувала в собі дві крайності: з одного боку, переконаний садист-психопат, який не відчував жодного співчуття до людей, яких він катував та сексуально ґвалтував. З іншого боку, його не можна було назвати повним відморозком, і він точно не ідіот. Він був тонким психологом і дуже грамотно грав на почуттях ув’язнених. Він розміщував у сусідніх камерах людей, які мали якісь стосунки. Інколи туди потрапляли пари, інколи чоловік із дружиною, щоб потримати дружину кілька днів і чоловік підписав необхідні документи. Таке відбувалося на моїх очах. Я сидів у четвертій камері, за стіною була третя – жіноча камера. Він навмисно підсадив до нас в камеру чоловіка, дівчина якого сиділа в третій камері, – щоб він божеволів від цього, знаючи, що за стіною його кохана», – розповідав Асєєв у коментарі виданню.

Бойовики самопроголошеної «ДНР» захопили артзавод «Ізоляція» у червні 2014 року та облаштували там в’язницю. Зокрема, в «Ізоляції» утримували журналіста Станіслава Асєєва, якого звільнили з полону у грудні 2019 року

Висвітлення воєнних злочинів унаслідок війни Росії проти України стало можливим за підтримки Програми Агентства США з міжнародного розвитку #USAID «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.

Погляди та інтерпретації, представлені у цьому ефірі, не обов’язково відображають погляди USAID або Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори та #УГСПЛ.

 Повністю розмову можна прослухати у доданому звуковому файлі