Як Україна притягатиме до відповідальності винних у викраденні цивільних і нелюдському поводженні з військовополоненими?

У черговому ефірі програми «Звільніть наших рідних» ми про це запитали у севастопольського адвоката Романа Мартиновського

Ведучі

Ігор Котелянець,

Анастасія Багаліка

Гостi

Роман Мартиновський

Як Україна притягатиме до відповідальності винних у викраденні цивільних і нелюдському поводженні з військовополоненими?
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/11/hr-znr-2022-11-22_martynovskiy.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/11/hr-znr-2022-11-22_martynovskiy.mp3
Як Україна притягатиме до відповідальності винних у викраденні цивільних і нелюдському поводженні з військовополоненими?
0:00
/
0:00

Роман Мартиновський — севастопольський адвокат, провідний експерт регіонального Центру прав людини — правозахисної організації із Севастополя, яка була вимушена залишити Крим після окупації Росією. Пан Роман є автором низки звітів щодо заміщення і депортації населення Криму окупантами, примусу кримчан до російського громадянства, порушення прав власності окупаційною владою і геноцидної практики РФ.

Відповідальність РФ за взяття у полон військових і цивільних — у чому різниця?

Роман Мартиновський: Одна з держав, яка є учасницею міжнародного збройного конфлікту, намагається якомога більше взяти в полон військових протилежної держави. Це нормально для військового збройного конфлікту. Ненормально, коли поводження з ними є таким, що порушує положення Женевських конвенцій.

Що стосується позбавлення волі наших цивільних, які не мають жодного відношення до конфлікту, є захищеними особами в розумінні Четвертої Женевської конвенції, то це є ще одним незаконним засобом ведення війни проти нас і за які РФ має відповідати. Це може розглядатися як воєнний злочин, як злочин проти людяності. За певних обставин, в залежності від того, яким є поводження з цими людьми, це може навіть розглядатися через призму геноциду.

17 жовтня з російського полону повернулось 108 жінок

Нелюдське поводження: які міжнародні механізми захищають

Роман Мартиновський: У період війни діє норма міжнародного права прав людини, і коли йдеться про катування, всі існуючі міжнародні механізми, які перебувають поза межами міжнародного гуманітарного права, продовжують діяти, і в особи залишається можливість звертатися до цих механізмів. Прикладом цього можуть бути постійні звернення, наші й наших колег, до Європейського суду з прав людини, що стосувалися нелюдського поводження із нашими військовополоненими з 2014-го року.


Слухайте також: До 90% родичів українських полонених бояться публічності й не розуміють, як вона може допомогти — Катриченко


Що стосується поводження із цивільними особами, то тут так само всі міжнародні механізми продовжують діяти. І навіть коли особа звертається в рамках кримінальної юстиції та вимагає притягнення до відповідальності  конкретну особу, яка вчинила той чи інший міжнародний злочин, це не позбавляє її права звернутися із відповідною скаргою на дії держави в різного роду судових і квазі-судових інстанціях.

Чи зможуть захистити ваші права міжнародні суди?

Роман Мартиновський: Що стосується міжнародних судів, то вони, в першу чергу, мають ретроспективний характер захисту, який, швидше, спрямований на відновлення прав людини, а не на попередження того чи іншого порушення. У Міжнародного суду ООН і у ЄСПЛ є можливість приймати заходи, які спрямовані на запобігання подальшому порушенню, але, наприклад, до Міжнародного суду ООН не може звернутися конкретна особа, туди може звернутися лише держава.

Що стосується ЄСПЛ, то на сьогодні події, які відбуваються після 16 вересня 2022 року, більше не підпадають під юрисдикцію ЄСПЛ стосовно того, що стосується РФ. Адже членство РФ у Парламентській Асамблеї Ради Європи припинено, відповідно, вона більше не членом Європейської конвенції з прав людини.

Дуже багато питань виникає стосовно того, як правильно діяти у разі порушення тих чи інших прав. На жаль, ми у своїй практиці дуже часто стикаємося з ситуацією, коли  людина, яка самостійно намагалася щось зробити, просто опускає руки, і вона, не розуміючи, що робити в тій чи іншій ситуації, замикається в собі не звертається до правоохоронних організацій чи правоохоронних органів. Це найбільш типова помилка.


Слухайте також: В умовах окупації немає поняття добровільної згоди — юристка про сексуальне насильство під час війни


Перше, що б рекомендував людям — не замикатися в собі, а одразу звертатися до правозахисних організацій. У нас не було ще жодного такого випадку, коли б людина звернулася до нас і не отримала від нас тієї чи іншої допомоги.

Ще один дуже важливий момент — питання захисту у національному праві. Не потрібно забувати, що всі ці органи, про які ми говорили — Міжнародний кримінальний суд і ЄСПЛ, мають допоміжний характер. У першу чергу, питання захисту має підійматися в рамках національного права. Не треба сподіватися на те, що особи, які підозрюються у вчиненні воєнних злочинів, злочинів проти людяності чи злочинів геноциду, будуть всі відповідати перед Міжнародним кримінальним судом. Ні, так не буде. Основна маса людей має пройти через національну кримінальну систему, а МКС буде виконувати лише допоміжну роль. І його справа буде стосуватися лише високопосадовців, топ осіб РФ, які підозрюються у вчиненні тих чи інших злочинів.

Наскільки готова наша національна система до того, щоб розглянути великий масив справ?

Роман Мартиновський: На мою думку, зі злочинами, які не є найбільш серйозними, найбільш тяжкими, наша національна судова система здатна впоратися. А що стосується найбільш тяжких, найбільш серйозних, багатоепізодних справ, то тут нам варто думати над створенням ще одного національного механізму. І я схиляюся до того, щоб цей механізм був змішаним, і у його складі діяли, зокрема, і міжнародні судді поряд із нашими національними суддями.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту


Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS