Лариса Денисенко: Чому вам довелося звернутися до центру і просити правової допомоги?
Любов: Син намагався виселити мене з будинку. Звернулася в поліцію – не допомогли. Неодноразово мене бив. Поліцейські приїжджали, але нічого не змінилось. Не розглядали мою справу, бо знайшли спільну мову з дільничним. Запитували чому я не можу купити квартиру і розійтися з сином.
Лариса Денисенко: Коли син вчиняв насильство стосовно вас, то поліція приїжджала на виклики?
Любов: Так, це фіксували, я знімала побої. Але нічого не вирішувалося, це тривало два роки.
Лариса Денисенко: Квартира у вашій спільній власності?
Любов: Квартира трьохкімнатна, приватизована на мене, чоловіка, дочку і сина. Зараз нас восьмеро там мешкає.
Лариса Денисенко: Чому він саме до вас так ставився?
Любов: Вирішив, що мене там не повинно бути, бо невістка захотіла своїх батьків з села забрати. Вона йому такі умови поставила. Виходу не було, я не знала що робити. І хтось мені підказав звернутися в центр. Уже на місці мені розповіли що і як робити. Написала заяву, зібрала документ і процес пішов.
Лариса Денисенко: Що важливо знати, якщо людина стикається з ситуаціями, коли її хочуть витиснути з її ж житлової площі?
Володимир Смирнов: Перш за все говоримо про те, що якщо особа має право власності на житло чи частку житла, то ніхто не може цього житла її позбавити. Зважаючи на те, що у ситуації пані Любові було ще й домашнє насильство, то кваліфікуємо це як ситуацію, коли людина потребує додаткової правової допомоги.
Людям за подібних обставин достатньо надати підтвердження, що вони зверталися до поліції. Це буде підставою для того, аби особі надали правову допомогу. І це крок назустріч людям, які потерпають від домашнього насильства.
Пані Любов неодноразово зверталася до поліції, було відкрито дві кримінальні справи. Першу експертизу провели у 2016 році, другу – у 2017-му. Чим швидше зроблять експертизу і знімуть побої, тим ефективнішою може бути надана правова допомога. Поліція зробила перші кроки, але що стосується вручення підозри, передачі справи до суду, то цього не було.
Лариса Денисенко: Що зробили ви, аби підштовхнути поліцію далі працювати над цією справою?
Володимир Смирнов: На підставі матеріалів з поліції ми підготували заяву до суду. У ній вказали, що особа зазнавала страждань і тому має право на відшкодування цієї моральної шкоди. Також у позивній заяві вказували вимогу про стягнення аліментів на утримання пані Любові, адже син не виконував свій синівський обов’язок.
Лариса Денисенко: Розкажіть, будь ласка, що таке синівський обов’язок і як це трактується з точки зору права.
Володимир Смирнов: У нормах сімейного кодексу прописано, що діти зобов’язані утримувати своїх батьків, якщо батьки непрацездатні. Тому кожна ситуація індивідуальна. У нашому випадку, окрім того, що пані Любов є непрацездатною, вона також людина з інвалідністю, і має право отримувати допомогу від сина. І йдеться не лише про матеріальну допомогу, це може бути допомога по господарству, по дому, оплата рахунків.
Лариса Денисенко: З яких вимог складався позов до суду?
Володимир Смирнов: Було дві вимоги: стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері і також стягнення моральної шкоди за завдане насильство.
Лариса Денисенко: Як формулювати вимогу стосовно того, аби матір не виштовхували з її ж помешкання? І як зробити так, аби відповідач таки поніс відповідальність? Зокрема, фінансову.
Володимир Смирнов: Допомога центру людям, які постраждали від домашнього насильства, полягає у тому, що безоплатно надаються адвокати. Першочергово людині потрібно звернутися до центру безоплатної правової допомоги, аби адвокат так би мовити підштовхнув поліцію до виконання своїх обов’язків і кримінальну справу довели до кінця.
Лариса Денисенко: Яка ситуація зараз? Син припинив поводитися так, як вів себе впродовж останніх років?
Любов: Після суду він заспокоївся, рішення вплинуло на нього. Проживаємо ми разом.
Лариса Денисенко: Як відбувався судовий розгляд? Яким є рішення суду?
Володимир Смирнов: До позовної заяви додавались документи, які підтверджують матеріальний стан пані Любові. Також документи, що підтверджують її звернення до поліції. На судове засідання викликали позивача, відповідача. Саме у цій справі доказів було достатньо і свідки були не потрібні. Відповідач на судове засідання не з’явився. Справу розглядали без нього.
Лариса Денисенко: Які ще документи мали значення для суду?
Володимир Смирнов: Документи про майновий стан, про стан здоров’я, копії заяв до поліції і також результати експертизи, проведеної у рамках кримінального провадження.
Лариса Денисенко: Як відбувається процес інформування людини про рішення суду? Маю на увазі саме інформування відповідача.
Володимир Смирнов: Щодо вимоги про стягнення матеріальної шкоди, то вона була задоволена повністю. Щодо стягнення аліментів, то суд задовольнив цю вимогу на 50%.
Лариса Денисенко: Пані Любове, син виплачує вам цю суму після рішення суду?
Любов: Наразі не виконує, бо не працює офіційно. Побачив рішення суду і звільнився з офіційної роботи. До виконавчої служби поки не зверталася.
Лариса Денисенко: Що робити, якщо людина не виконує своїх фінансових зобов’язань?
Володимир Смирнов: Якщо відповідач не виконуватиме рішення суду, то позивач має право звернутися із заявою до поліції щодо невиконання рішення. І відповідача притягнуть до кримінальної відповідальності.
Лариса Денисенко: Чим можна убезпечити себе, аби син знову не вдався до домашнього насильства, до погроз?
Володимир Смирнов: Якщо відповідач продовжить насильницькі дії, то пані Любов знову звернеться за правовою допомогою, щоб отримати обмежувальний припис.