«Громадське радіо»
Як позначається на адресній допомозі наявність непридатного житла або невеликого депозиту? Чому необхідно підписувати договори оренди? Де і як можна знайти пільгові кредити на житло? Комплекс питань та правових проблем внутрішньо переміщених осіб щодо права на житло обговорюємо з адвокаткою системи безоплатної правової вторинної допомоги, регіональною координаторкою КримSOS у Полтавській області Ярославою Ребрик.
Лариса Денисенко: Забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом — які на сьогодні є проблеми та які шляхи вирішення?
Ярослава Ребрик: Взагалі, проблема з житлом — основна для внутрішньо переміщених осіб. Коли вони зустрічаються з нами, юристами, то кажуть «допоможіть нам вирішити проблему з житлом, всі інші просто-напросто перестануть існувати». Тому що людина без житла постійно стикається з іншими проблемами: з працевлаштуванням, з освітою, отриманням адресної допомоги і усіма іншими.
Яка ситуація сьогодні. У 2014 році було багато внутрішньо переміщених осіб, вони масово переїжджали, їх зустрічали на вокзалі, приймали. Цим займалися і адміністрація, і волонтери, тобто всі небайдужі люди, які намагались допомогти, пропонували своє житло. Зараз вже не така кількість людей, вже йде друга міграція — з однієї області до іншої. До нас от телефонувала бабуся старенька і каже, що «в мене тут будівля, яку добрі люди надали, я їм дуже вдячна, але вона непридатна для житла. Тому прошу знайти мені інше приміщення». І таким чином, волонтерські організації часто займаються розселенням спільно з представниками органів влади.
Але недостатньо регулювань з боку держави. Дуже мало правових механізмів, які б забезпечили отримання соціального житла для внутрішньо переміщених осіб, або якихось реституційних правил і норм для того, щоб надати компенсацію замість втраченого житла.
Єдине, що залишається — це волонтери, або добрі люди, або приміщення, які з самого початку перелаштували і створили МКП (місця компактного проживання) для переселенців за рахунок територіальних громад.
Виплата адресної допомоги не має залежати від наявності житла
Сьогодні, на жаль, ще дуже багато умов з отриманням соціальної і адресної грошової допомоги. Дуже часто виникають такі проблеми: переселенці, наприклад, за копійки продали своє майно в зоні АТО і придбали тут занедбаний будиночок, щоб хоч з чогось починати. Але з моменту, як вони придбали цей будинок, вони фактично позбавляються адресної допомоги, тому що у них є майно. Чомусь ми мало проводимо з ними бесід, консультацій на цю тему або їх не консультують, коли вони оформляють це майно. Виплата адресної допомоги не має залежати від наявності житла. Переселенців не мають позбавляти адресної допомоги, бо для них це дуже велика підтримка, щоб сплатити комунальні послуги, які зростають.
Також хочу звернути увагу на реєстрацію договорів оренди житла. Було б добре, щоб такі договори укладались в кожному випадку найму житла. Це, по-перше, надає право на субсидію, що на сьогодні є значною економією. Субсидія без договору оренди не надається.
Лариса Денисенко: Тобто припустимо, що людина за якусь мінімальну суму, умовно кажучи 1500 гривень, купила якусь занедбану хату — це все одно означає, що вона не матиме жодних прав на соціальну допомогу. Просто сама фактична наявність цієї хати зменшує і нівелює всі інші пільги?
Ярослава Ребрик: В законі чітко зазначено — адресна допомога надається в тому випадку, коли у власності немає майна, немає депозитів у банках. І дуже часто бувають такі прикрі ситуації, що і депозит незначний, що про нього і забули, не згадували, тримали на «чорний день». А потім, коли з’ясовується, що все ж таки порушено закон, вимагають виплачену адресну допомогу, наприклад, протягом року. І те, що це нерухоме майно неналежного стану або непридатне для життя, фактично, не має значення, якщо воно є у реєстрі. І з того моменту, як особа стає власником нерухомого майна, вона позбавляється права на отримання адресної допомоги.
Лариса Денисенко: Хто має попереджати людей про це? Я усвідомлюю, що всі ми відповідаємо за прочитаний нами закон, але дуже часто ми потребуємо «перекладачів». Не обов’язково людина, яка читає закон має бути впевнена, що вона його правильно зрозуміла. А хтось, може, не читає закон в силу віку чи якихось інших особливостей і не знає, що депозит у 3000 гривень позбавляє права на допомогу.
Перше, ніж чинити будь-який правочин, необхідно піти до юриста
Ярослава Ребрик: Тут багато чого залежить і від особи. Перше, ніж чинити будь-який правочин, необхідно піти до юриста та проконсультуватись.
Лариса Денисенко: Люди можуть безкоштовно отримувати юридичну консультацію?
Ярослава Ребрик: Безумовно. Зараз, у зв’язку з реформою, у зв’язку із створенням бюро первинної правової допомоги, це стало вже зовсім доступно і ніяких перешкод нема. Кожен може отримати консультації в бюро безоплатної правової допомоги. У питаннях вторинної правової допомоги вже з’ясовуються якісь моменти. Також у відділі соціальних управлінь, під час отримання довідки ВПО, можна поцікавитись. Можна звернутись в одну з багатьох громадських організацій, де також надають безкоштовну допомогу.
На сьогодні в Україні є велика підтримка держави в результаті реформ по створенню бюро безоплатної вторинної правової допомоги. І також є велика участь міжнародних співтовариств, які беруть участь в розвитку України, надають консультації, в тому числі і КримSOS. Ми завжди надаємо консультації, коли до нас звертаються. І коли люди приходять вже після того як, ми кажемо «ну чому ви не звернулись раніше?»
Доступ до якісної правової допомоги зараз на дуже високому рівні
Фактично доступ до якісної правової допомоги зараз в Україні на дуже високому рівні.
Лариса Денисенко: І вона така сама важлива, як і гуманітарна допомога?
Ярослава Ребрик: І навіть більше.
Лариса Денисенко: Як працювати з людьми, які здають житло внутрішньо переміщеним особам, але не бажають це оформлювати офіційно?
Ярослава Ребрик: На жаль, у нас таких випадків більшість. Але якось вплинути на думку іншої особи ми ніяк не можемо. Треба зважати на репутацію орендодавця, дізнатись чи давно здається це житло. Шукати через когось, кому довіряєте або через представників служб. Часто причетні до пошуку квартир або будинків саме представники влади: Управління у справах сім’ї, молоді та спорту, соцзахист — вони всі, фактично, все одно шукають.
Як дізнатись, що орендодавець порядний і, що не буде ризиків — без договору це все-одно ризиковано, неможливо це якось контролювати.
Лариса Денисенко: Як загалом переселенцям захищати свої права під час найму житла? Як потрібно вести розмову, на що звертати увагу, як читати ті самі договори оренди?
Ярослава Ребрик: Звичайно, як і будь-які інші, договори оренди є типовими. Але, якщо ви є стороною даного договору, то ви можете вплинути на його умови. У договорі потрібно прописати. Що це за житло, за якою адресою знаходиться, скільки кімнат, з якими меблями, технікою. Встановлюється фіксована вартість цього майна, з комунальними послугами чи без — як домовитесь, термін, протягом якого це майно здається за таку суму. Хто за що відповідає, які права і обов’язки у сторін. Цей договір засвідчує, що людина буде користуватись конкретним майном якийсь визначений термін. Нічого незвичайного в таких договорах немає.
Договір оренди дає право на субсидію
Договір потрібен обом сторонам, він убезпечує від неправомірної поведінки як орендодавця, так і орендаря. Бо буває, що й орендарі порушують умови договору або скаржаться сусіди на некоректну поведінку. Тож для двох сторін укладання договору оренди є важливим. Також договір дає право на субсидію, що є дуже великою економією у наш час.
Дуже прикро, коли люди бояться укладати ці договори. Ми, знову ж таки, закликаємо приходити до нас із власником майна. Ми будемо йому пояснювати, покажемо норми права, закону, що тут нічого страшного нема. Що це, навпаки, буде і його убезпеченість від непорозумінь і прикрих ситуацій. Це вигідно для двох сторін.
Лариса Денисенко: А чи бувають якісь житлові махінації, які можна не помітити в договорі оренди?
Ярослава Ребрик: Це махінації не стільки у договорі оренди, скільки у тому, що не пощастило і трапилась непорядна людина. Є такі шахрайства, коли одну квартиру одночасно здають декільком особам. В таких випадках вже треба звертатись до правоохоронних органів. Але для цього вже потрібні документи, важливо, щоб був договір оренди, підписи.
Лариса Денисенко: Як людина може перевірити, що це доброчесний власник?
Ярослава Ребрик: Бажано побачити оригінали документів, які засвідчують, що це власник майна або представник власника. Також зараз вже є відкриті реєстри, через сайт міністерства юстиції можна зробити витяг, щоб побачити хто є власником житла. Тоді більш-менш можна спокійно жити у цьому приміщенні.
Лариса Денисенко: Якщо говорити загалом про конституційне право на житло, на що, в принципі, можуть претендувати внутрішньо переміщені особи? Яка тут роль держави?
Ярослава Ребрик: Ви знаєте, держава — це добре, але, як завжди, у нас все упирається в те, що «не закладено в бюджет». Не закладено в бюджет придбання нових будинків, квартир і все таке інше.
Держава — це добре, але, як завжди, у нас все упирається в «не закладено в бюджет»
І дуже часто поряд з житлом виникає питання кредитування. Коли до нас звертаються, ми намагаємось розповісти про всі можливі, доступні на сьогодні умови кредитування. І єдиний державний проект кредитування переселенців, який сьогодні працює — це надання кредиту для побудови будинку в селі. Але його дуже складно отримати: треба проживати саме в цьому селі, подати ряд документів, один з яких, що ви працевлаштовані офіційно. Щоб стати в чергу, треба обов’язково звернутись до цих центрів кредитування, які працюють при обласних держадміністраціях. Ми цікавились, на сьогодні черга на цей рік вже закінчилась. Кожен рік видається якась кількість коштів на те, щоб надати цей кредит. Він іде в розмірі 150-200 тисяч гривень, або на ремонт, або на придбання будинку. Це поки що єдиний такий механізм, який ми знайшли.
Лариса Денисенко: Де людина може більше дізнатися про цей кредит і куди саме звертатися, щоб його отримати?
Ярослава Ребрик: В кожній області при обласних держадміністраціях є кредитні установи, які працюють виключно в рамках цього проекту, їх можна знайти на сайтах відповідних адміністрацій. Якщо я в Полтаві, то шукала в Полтавській, і відповідно. В інтернеті є всі потрібні дані: повністю і умови кредитування, і потрібні документи.