«Чужих дітей не буває» або що нового в законодавстві про стягнення аліментів?

В сьомій програмі циклу Гена Справедливості з начальницею відділу «Нижньосірогозьке бюро правової допомоги» Каховського місцевого центру з надання БВПД Інесою Угорчук говоримо про те нові правила у сфері виплати і стягнення аліментів.

Лариса Денисенко: Що потрібно робити людині, яка збирається розлучатися, і потрібно думати про аліменти? І які способи стягнення аліментів дозволяє національне законодавство України?

Інесса Угорчук: Законом України про охорону дитинства визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для духовного, фізичного, морального і соціального розвитку. І батьки зобов’язані дитину утримувати до досягнення нею повноліття. Але часто так в житті буває, що після розірвання шлюбу або фактичного припинення сімейних відносин один із батьків взагалі забуває про існування своєї дитини або просто ігнорує цей батьківський обов’язок.  

Є декілька шляхів вирішення цієї проблеми. Один з них – це мирний спосіб, коли можна досягнути домовленості між сторонами. Ця домовленість може виражатися в укладенні договору про сплату аліментів.  Цей договір можна укласти в нотаріуса, де зазначається конкретний розмір та періоди сплати аліментів. Але цей договір не повинен порушувати права самої дитини.

Якщо інша сторона не виконує умови цього договору, то в цьому випадку стягуються аліменти на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Батьки зобов’язані дитину утримувати до досягнення нею повноліття

Лариса Денисенко: Як люди можуть порушити права дитини, укладаючи угоду? Хто на це може звернути увагу, що домовилися дорослі, але інтереси дитини не врахували?

Інесса Угорчук: По-перше, під час заключення договору на це звертає увагу і сам нотаріус. Батьки мають знати, що аліменти повинні бути не менше, ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Лариса Денисенко: Якщо люди збиралися все це мирно узгодити, а прийшли до нотаріуса і виникають протиріччя? Тоді ми вже переходимо в якусь іншу площину?

Інесса Угорчук: В цьому випадку є ще декілька мирних способів вирішення даної проблеми. Один з них – подання заяв за місцем роботи платника аліментів. Тобто, наприклад, якщо платник аліментів працює, то він має право подати особисто до роботодавця заяву, і на підставі цієї заяви роботодавець має право стягувати аліменти.

Також є спосіб набуття дитиною права власності на нерухоме майно. Якщо в платника аліментів є нерухоме майно у власності, він має право укласти договір дарування на ім’я дитини, і він автоматично в цьому випадку звільняється від сплати аліментів.

Лариса Денисенко: Тобто якщо людина відписала земельну ділянку на дитину, вона більше не зобов’язана їй сплачувати аліменти?

Інесса Угорчук: Так, якщо є у власності майно, то платник аліментів має право передати її у власність дитини.

Якщо в платника аліментів є нерухоме майно у власності, він має право укласти договір дарування на ім’я дитини, і він автоматично в цьому випадку звільняється від сплати аліментів

Лариса Денисенко: Якщо справа дійшла до суду, до чого має бути готова позивачка, які документи вона має готувати? Ми не завжди отримаємо «білу» зарплату, я знаю, що мій чоловік отримував більше, а в суді він надає дані про мінімалку. Що тоді людині робити? Як доводити, що ти маєш право претендувати на більше?

Інесса Угорчук: Якщо батькам не вдалося мирним шляхом врегулювати це питання, то один з батьків, який залишився проживати з дитиною, має право стягнути аліменти на підставі примусового стягнення.

В цьому контексті відбулося багато змін в законодавстві. Відтепер аліменти є власністю самої дитини, і той з батьків, який отримує ці аліменти, використовує їх лише в інтересах дитини. Також він наділяється правом визначати, в якій формі аліменти він хоче стягувати: це може бути або частина заробітку, або тверда грошова сума у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Хотіла б наголосити на тому, що позитивним  аспектом в законодавстві є те, що на сьогодні стягувач має право заявити вимогу про стягнення аліментів у наказному провадженні. Наразі більша частина аліментів стягується не на підставі судового рішення, а на підставі судового наказу. Що це дає тій людині, яка залишається проживати з дитиною? Вона звільняється від судових тяганин, це дуже скорочує час, адже судовий наказ видається протягом трьох днів після відкриття провадження. Проте вимогу про судовий наказ можна заявляти, якщо ти перший раз звертаєшся до суду.

Лариса Денисенко: Можете навести приклади, з якими ви стикалися, працюючи в Бюро? Як люди це все проходили та з якими проблемами вони стикалися?

Інесса Угорчук: Я б хотіла спочатку навести статистику, яка скаже сама за себе. Якщо аналізувати минулий рік, то до нашого бюро правової допомоги звернулося з цього питання близько 100 осіб. Всіх цікавили питання стосовно відповідальності злісних неплатників аліментів. Із загальної кількості звернень більш переважали клієнти жіночої статі у віці від 18 до 35 років.

Хотіла б сказати, що коли жінки звертаються, то вони фактично відкривають свою душу, тобто приносять не тільки свої проблеми, але й своє життя. Тому ми  їх вислуховуємо, радимо їм. І за минулий рік з цього питання я особисто надавала безоплатну вторинну правову допомогу восьми жінкам. І фактично всі позови, які ми подали ще до вступу в дію закону, всі задоволені.

На сьогодні стягувач має право заявити вимогу про стягнення аліментів у наказному провадженні

Лариса Денисенко: Що докорінним чином змінив закон?

Інесса Угорчук: Основним важливим кроком стало збільшення розміру аліментів. Зараз аліменти можуть стягуватися не менше, ніж 50% від мінімального прожиткового мінімуму, раніше біло 30%. Також позитивним аспектом стало можливим звернення у наказному провадженні із вимогою судового наказу про стягнення аліментів.

Лариса Денисенко: Якщо попри всі можливі використані механізми все-таки людина відмовляється платити аліменти, зникає або сплачує якусь частину і потім не збирається цього робити?

Інесса Угорчук: З 6-го лютого 2018-го року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання…». Його в народі прозвали «чужих дітей не буває». Цей закон спрямований на забезпечення належного виконання рішень щодо стягнення аліментів, а також запроваджує низку новацій, які посилюють відповідальність злісних неплатників, які мають заборгованість понад 6 місяців.

Цей закон запроваджує тимчасові обмеження: боржник позбавляється права виїхати за кордон до погашення заборгованості, також боржник позбавляється права не давати згоду на виїзд дитини за кордон.

Зараз аліменти можуть стягуватися не менше, ніж 50% від мінімального прожиткового мінімуму, раніше біло 30%.

Лариса Денисенко: Що потрібно жінці принести з документів доказового характеру, що аліменти не сплачуються, і вона має право відправити дитину на змагання чи відпочинок, чи лікування за кордон без згоди батька?

Інесса Угорчук: Якщо жінка бачить, що в її чоловіка є заборгованість понад 6 місяців, вона звертається в районний відділ державної виконавчої служби і бере довідку, яка видається протягом 10 днів і є чинною протягом місяця. І коли вона перетинає кордон, вона показує цю довідку, це є підставою, щоб її випустили за кордон з дитиною без дозволу батька.

А це дійсно проблема для матерів. В мене була ситуація, коли звернулася жінка, в якої дитина була спортсменкою. І кожен раз, коли дитина їде на змагання, вона шукає цього батька для того, щоб він дав дозвіл. Я особисто спілкувалася з цим батьком, і він навіть імені дитини не згадав. Але він кожен раз маніпулював мамою про цей дозвіл, щоб вона забрала ці аліменти. Тому для жінок це покращення.

Лариса Денисенко: Що є ще?

Інесса Угорчук: Якщо батько боржник, то він позбавляється права керування автомобілем. Але тут є три винятки: неможливо таке покарання застосувати до тих, хто заробляє на життя кермом, не позбавлятимуться права керування ті, хто використовує транспорт через  інвалідність або утримує особу 1-2 групи інвалідності, і також неможливо позбавити того, в кого автомобіль є невід’ємною частиною проходження військової служби.

Крім того, боржник позбавляється права користуватися зброєю та правом на полювання.

Боржник позбавляється права виїхати за кордон до погашення заборгованості, також боржник позбавляється права не давати згоду на виїзд дитини за кордон

Лариса Денисенко: Дуже контраверсійною є тема, коли йдеться про захист персональних даних і про Єдиний реєстр боржників. Що можна сказати з цього приводу? Як воно функціонує і хто має доступ до цього реєстру, як заносяться туди дані?

Інесса Угорчук: 6-го лютого цього року повноцінно запрацював реєстр боржників по сплаті аліментів. Цей реєстр знаходиться на сайті Міністерства юстиції, і кожна особа має право зайти і перевірити відомості в цьому реєстрі.

В даний реєстр вносяться відомості про особу, якщо вона є боржником більше 3 місяців. Цей реєстр дуже зручний, потрібно ввести прізвище, ім’я, по-батькові і перевірити особу, чи є вона боржником.

Але є обмеження. В реєстр не вносяться персональні дані, не вноситься адреса проживання боржника, але вноситься інформація про відділ, в якому знаходяться дані на стягнення боргу, номер виконавчого провадження і номер контактного телефону, який здійснює стягнення аліментів.

В цей реєстр вносять люди, в незалежності від віку, професії, тобто якщо ти є боржником, не сплачуєш аліменти понад 3 місяці, тебе внесуть в цей реєстр.