«Кожна епоха знаходить можливості вдосконалити законодавство в інтересах людини», — Гідеон

Про те, як працюють адвокати США, чи є особливості в наданні правової допомоги в окремих штатах. Що важливіше – інтереси клієнта та свобода слова або ж убезпечення суду від тиску адвоката та медіа. Чим загрожує адвокатові регулярна брехня під час судового процесу. Як оцінюється українська система безоплатної правової допомоги американськими фахівцями. Чим знаменита справа «Гідеон проти Вейнрайта», в який спосіб результат її розгляду позначився на системі права США – у розмові з Елізабет Андерсен, директоркою Американської асоціації юристів Ініціатива з верховенства права.

Вітаю слухачів «Громадського радіо», в ефірі програма «Ген справедливості» з Ларисою Денисенко. Сьогодні ми будемо говорити про адвокатуру Сполучених Штатів Америки зокрема про те як функціонує система державних захисників взагалі, система адвокатури США. Наша гостя Елізабет Андерсен – директорка американської асоціації юристів ініціативи з верховенства права.

Лариса Денисенко: Елізабет, ви можете розкрити на початку нашої бесіди конституційне поняття права на захист?

Елізабет Андерсен: Ми за шостою поправкою конституції маємо засадні поняття які пов’язані із правом громадянина на захист у кримінальних справах. Тут ми маємо діло з правом на швидкий, публічний розгляд справи. І право із розглядом судом присяжних, а це особлива риса саме американської системи. Право знати про суть висунених обвинувачень. Право побачитись і спілкуватися з свідками і право виставити свідків на захист позиції обвинуваченого. Право на адвоката – це так витлумачується нашим верховним судом, що людина, яка не може собі дозволити нотаріальну оплату послуг адвоката, дістає адвоката на громадських засадах. І це обов’язок держави.

Це не лише міститься, як правило, у нашій конституції, а це також відбито у міжнародній конвенції цивільних і громадянських прав і в європейській конвенції з людських прав. Нам слід пам’ятати, що йдеться про право на захист, чи оборону в суді, пов’язану із змагальним процесом. Змагальний процес передбачає рівність сторін, тобто треба забезпечити такі умови участі адвоката, щоби сторони обвинувачення і захисту перед судом були справді рівні.

Лариса Денисенко: А ви можете докладніше розповісти, як функціонує організаційно зокрема система адвокатури США на федеральному рівні? І чи є відмінності ключові, або незначні в окремих штатах?

Елізабет Андерсен: У нас все це уряджено таким чином, що колегії адвокати працюють по штатам і за колегіями адвокатів у штатах спостерігає верховний суд цього штату. Як відомо, у США кожен штат має своє законодавство, тому існують певні відмінності. Загалом є правило встановлене колегією адвокатів. Воно проголошує, що потрібно мати диплом юриста отриманий у юридичній школі, що має акредитацію колегії адвокатів і треба відбути іспит колегії. Є також окрема випроба пов’язана з етичними вимогами до професій правника. І це окремий іспит, його відбуває кандидат у раді з етичних питань і там його колеги, теж уже правники із досвідом у цій галузі випробовують придатність кандидата з етичного погляду.

Над системою Штатів стоїть система федеральна і, якщо юрист хоче здобути право виступати у федеральних судах, то він має відбути окрему ще кваліфікаційну випробу. Це формальна річ, формальна вимога, оскільки юрист вже кваліфікований на рівні штату, то він вже зможе виступати і у федеральному суді. З погляду кваліфікаційних іспитів чи випроб, то ми не розрізняємо у практиці Сполучених Штатів між цивільним правом і кримінальним правом. Якщо юрист дістав право виступати у справах своїх клієнтів, чи то цивільних, чи то кримінальних, чи дістав досвід федерального суду на те, щоб боронити своїх клієнтів на цьому рівні, то він може виступати як у цивільних так і у кримінальних.

У Сполучених Штатах ми маємо різні колегії адвокатів і я мушу сказати, що не всі колегії адвокатів у нашій країні задіяні у питаннях кваліфікаційних іспитів чи кваліфікаційних, якихось посвідчень, а багато із них просто спілками адвокатів, що боронять свої професійні інтереси і такою самою є наша американська колегія адвокатів, це національна спілка, а ширше кажучи – міжнародна спілка, тому що ми маємо членів нашої колегії по всьому світі.

Лариса Денисенко: Елізабет, а як функціонує система державних захисників, а власне чи потребують державні захисники додаткових іспитів і перевірки кваліфікації? А власне, як ця система сприймається громадою і професійним середовищем і наскільки вона є ефективною?

Елізабет Андерсен: У нас так влаштовано, що система поділяється на систему захисту у цивільному праві і у кримінальному праві, і саме та ухвала Верховного суду, що я на неї покликалася спочатку нашої розмови, стосується не до кримінальних справ. Саме там має право на захист безоплатний, якщо немає можливості оплати.

Таким чином, є адвокат, що при суді є зареєстрований як «дьюкт» що має виконувати такі обов’язки у суді. На рівні Штатів, на рівні федеральному є спеціальні центри, де реєструються такі адвокати, і саме ці центри зв’язуються з тими правниками, що є зареєстровані як адвокати, що вже визнані як кваліфіковані фахівці для надання такої допомоги. Саме там розподіляється завдання, щодо захисту клієнтів які потребують такого захисту. І також існує, як уже було сказано, царана цивільного права у нас визнається право на захист у цивільних справах. Також за всіма людьми, з тими хто не може платити послуги, тому існує корпорація юридичних послуг, що є уряджена і підтримувана американським урядом, а також бере дарунки і внески від приватних організацій, що дають кошти на цю діяльність. Є центри для надання такої допомоги і ці центри координують допомогу у цивільних справах, так само на рівні Штатів і на федеральному рівні.

Слід зазначити, що у Сполучених Штатах Америки віддавна вже існує культура роботи пробону, тобто не платної допомоги тим хто її потребує і ця система, ця традиція усталася такою мірою, що кожен юрист, кожен правник має робити внесок кожен рік. Це питання статуту, питання етики юридично, щорічно кожен приділяє певну частинку свого часу на таку діяльність неплатну. У нас в Америці віддавна вже запанувала певність того, що потрібна неплатна допомога. Допомога надається з власної угоди правниками без грошей і, зокрема, американська асоціація юристів, вона ж є одним із провідних надання такої допомоги, а також лобіювання належного ресурсного забезпечення для такої допомоги, особливо зокрема у кримінальних справах.

Я хотіла б сказати, що на загал стан надання такої допомоги є може більше ніж задовільний, є добрий, але все ж таким ми не уникаємо певних, час від часу, і викликів у цій царині. Я хочу сказати, що пошук найліпших заходів для забезпечення верховенства і права, зверхностей права. Це процес, що ніколи не закінчується, цей процес триває, а це означає, що ми намагаємося через нашу організацію, через партнерські зв’язки, забезпечити належне навчання для таких адвокатів, кваліфікаційні здобутки вони мають дістати, і забезпечення ресурсу, щоб можна було надавати допомогу із належною підтримкою.

Вже люди, що перебувають десь на віддалі, живуть не по великих містах, а десь у селі, чи просто є бідні люди. Часто-густо вони не усвідомлюють, що надання юридичної допомоги – їхнє право. Це є проблема закону, закон має її розв’язати, а це не їхні проблеми. Бо ми маємо часом брак розуміння погляду такої людини загроженою системою, щось воно не має коштів, через те не здобуте підтримки. Має бути певність того, що юридична підтримка надходить за будь-якими обставинами.

Лариса Денисенко: Елізабет, у нас система безоплатної правової допомоги працює за такою схемою, коли слідчий або представник правоохоронних органів, що здійснив затримання, повинен подзвонити у координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги, щоб людину забезпечили адвокатом. Звичайно, що особа також має звернутися по допомогу і можуть звернутися по допомогу родичі, якщо вони обізнані з затриманням. Як, власне, це відбувається в Америці? Чи слідство, поліція так само мають зобов’язання повідомити відповідну раду з адвокатів, які надають державний захист, чи це тільки право, закріплене за клієнтом?

Елізабет Андерсен: Ми не можемо сказати, що в нашій системі неплатна допомога надається негайно, але якщо когось затримано, заарештовано, то поліція чи будь-який працівник правоохоронних органів, що здійснив це затримання, або відповідає за тримання під вартою має повідомити про право на адвоката і повідомити затриманому, про те що в разі браку коштів на власний захист він може отримати від держави такого адвоката.

Лариса Денисенко: У нас, насправді, теж не відбувається миттєво, тому що дуже часто слідчі зловживають своїми зобов’язаннями, нехтують зобов’язанням стосовно того, щоб інформування адвоката відбувалося миттєво, або просто, навіть, не фіксують відповідно в протоколах затримання особи. Тому в нас проблем з  застосуванням проблем кримінального-процесуального кодексу дуже багато.

Елізабет Андерсен: У нас виникають певні негаразди із не громадянами Сполучених штатів. Нещодавно була дуже гучна справа, може вам відомо про те, що було затримано мексиканців, не дістали своєчасно інформації, про те, що вони мають право звернутися до посольства Мексики, і що вони мають право на захист відповідно за умовами їхнього затримання. Ця справа розглядалася на Міжнародному суді проти Сполучених Штатів. Сполучені Штати програли цю справу проти Мексики. Я хотіла б наголосити на важливості судової системи здорової, надійної системи. У нас трапляється так, що якщо поліція, уявімо собі, не повідомляє затриманому про те, що він має право на адвоката то в суді це з’ясовується і можна вважати, що справу вже програно, через те, що підсудний не може бути підсудним він не знав своїх прав і йому не повідомили, це вже справу програно. Тому незалежні суди, незалежна судова система, це важлива запорука дотримання цього фундаментального права на захист.

Лариса Денисенко: Дякую, Лізо. Я нагадую нашим слухачам, слухачам Громадського, в ефірі – програма «Ген справедливості» з Ларисою Денисенко. Сьогодні про функціонування системи безоплатної правової допомоги і взагалі функціонування адвокатури ми поговоримо з Елізабет Андерсон, директоркою американської асоціації юристів ініціативи з верховенства права. Як система функціонує в Америці, залишайтеся з нами, говоримо про цікаве і я вдячна Сергію Саржевському, нашому перекладачу за бездоганне ведення цієї розмови і вихід в ефір. Повертаючись до розмови, Елізабет, давайте трохи повернемося в історії. Я хочу поговорити про справу Гедеона проти Венрайта, Роберт Кеннеді наскільки мені відомо назвав це рішення таким, що змінило хід історії Американського права. І в штаті Флорида, я нагадую нашим слухачам, адвокат в 61-му році призначався тільки за злочини за котрі передбачалася смертна кара, і тому у мене низка запитань. У якій спосіб і як була вирішена ця історична справа, як це вплинуло на долю інших засуджених без участі адвоката і як цей прецедент загалом вплинув на конституційне законодавство Сполучених Штатів, і якщо можна детальніше.

Елізабет Андерсен:  Хочу нагадати деякі подробиці цієї справи, порушник, обвинувачений тоді, підсудний згодом вдерся до квартири з метою пограбування цієї квартири. За законами штату Флорида, за тодішнім це було кримінальним проступком, то це був злочин невеликий, що передбачав там засудження, ув’язнення близько року, трошки більше року. І впродовж цього усього процесу підсудний сам себе боронив у суді, а слід сказати, що це була людина невисокої освіти і без, якоїсь юридичної бази потрібної і звертався підсудний до судді для того, щоб йому було дозволено мати адвоката належного, але йому було у цьому праві відмовлено на підставі того, що за тодішнім прецедентним правом лише засудженні до смертної кари могли мати адвоката в суді. Отже, це підсудний боронив себе в суді, як міг, він дістав термін ув’язнення 5 років, тоді він посилаючись на принцип без корпуса звернувся до вищих інстанцій, дійшов до Верховного суду США, і Верховний суд США виніс ухвалу на користь цього підсудного і таким чином створився у прецедентній системі США прецедент того, що у будь-яких кримінальних справах, навіть дрібних кримінальних проступках підсудний має право на захист.

Ця ухвала верховного суду на користь підсудного, на користь заявника до суду дуже важливо і незвичайно з погляду того, що ми маємо прецеденту систему. Це означає, що закони і судові ухвалини немає зворотної дії звичайно. Але тут одностайним голосуванням верховний суд визнав помилку і того, що лише у справах тяжких, що передбачають смертну кару можна мати таку допомогу і відтоді після цього одностайного голосування Верховного суду небезпрецедентного але цілком незвичайного  в історії врахування Верховного суду ми маємо ось таку річ, як право на юридичну допомогу. Суд визнав і приблизно так зазначив у своїй ухвалі, що неможна забезпечити право на справедливий суд без того, щоб кожний хто відповідає перед судом незалежно від свого майнового стану не міг озброїтися усіма можливими кваліфікованими аргументами на свій захист і таким чином кожен має право на юридичну допомогу у своїй справі. Спершу стосувалося ця справ, що кваліфікуються в американській системі, як кримінальний проступок. Верховний суд у своїх ухвалах про право на захист таким чином витлумачує конституцію США. І конституція США тепер розуміється усіма після низки таких ухвал. Як правило в будь-якої людини є право дістати безоплатну правову допомогу у своєї справі, для того, щоб ефективно здійснювати своє право на захист.

Лариса Денисенко: Я б хотіла поговорити саме про етичні аспекти спілкування адвоката з клієнтом і з іншими учасниками процесу. Зокрема мене цікавить, які зобов’язання, в тому числі і етичні, є в американських адвокатів перед клієнтами і, власне, які правила поведінки адвокатів під час спілкування з суддями, обвинуваченими й адвокатами з іншої сторони, як під час процесу, так і поза ним.

Елізабет Андерсен: Ми маємо ситуацію, що підпадає звичайно під етичні правила. Ці етичні правила, загалом ухвалюються на рівні штату і кожен штат має свої етичні правила. Але є загальні риси у цих правил. Це вимоги до адвоката, щодо його зв’язків із клієнтом. По-перше це належність докладених зусиль, по-друге це компетентність і конфіденційність. Конфіденційність як раз передбачає те, що юрист не може обговорювати справу свого клієнта і подробиці матеріалів справи з якимись третіми сторонами.

Лариса Денисенко: А, власне, як адвокати спілкуються з пресою? Наскільки адвокат може вільно спілкуватися зі ЗМІ під час ведення кримінальної справи або цивільної?

Елізабет Андерсен: Я думаю, що слухачі знають з американських серіалів, що справді так, правники американські мають право, захищаючи клієнта виступати з заявами для преси і вони це роблять. Такі заяви сприймаються як улюбленіше джерело серед публіки здобуття відомостей про перебіг справи. Безперечно засадною тут є умова того, що лише з дозволу на прохання і за інструкцією свого клієнта правник може виступати з такими заявами. Тому що найголовніша роль адвоката щоб робити ефективне заступництво інтересів свого клієнта в суді.

Лариса Денисенко: А ніколи не було таких випадків, що така активність адвоката в захисті свого клієнта розглядалася суспільством або судовою системою як утиски незалежності правосуддя?

Елізабет Андерсен: Так бувають такі застереження саме з того джерела, що ви назвали. Але слід згадати ще одну умову дуже важливу – це свобода слова. І саме з огляду на свободу слова зважується право адвоката на висловлювання позиції від імені свого клієнта. Тут годилося б зробити ще одне застереження, за правилами американського судочинства, судді, а також присяжні є відокремлені від будь-якого впливу засобів масової інформації на час розгляду справи і це означає, що навіть подеколи присяжні, судді просто ізолюються на час розгляду справи.

Лариса Денисенко: Це дуже важливо. Я повністю погоджуюся з тим, що навіть у соціальних мережах, наскільки мені відомо, відстежується такий момент, щоб присяжні і суддівство не мандрували сторінками Фейсбуку і не розповідали про ті справи, в яких вони беруть участь. У мене запитання стосовно адвокатської дисципліни: що має взагалі вчинити адвокат – порушити етичні, професійні вимоги, щоб власне його було позбавлено ліцензії, як це відбувається?

Елізабет Андерсен: Щоб заслужити на таку сувору кару, якщо людина заслужить систематично. Серед таких огріхів можна назвати брехню в суді. Зламання загальних етичних норм, підтасовка, викривлення закону, або викривлення фактів у суді, також розкриття конфіденційної інформації і загальне етичне правило розкрадання коштів, зловживання, фінансові шахрайства. Це може призвести навіть до того, що людину виключать з лав колегії адвокатів чи асоціації юристів.

Лариса Денисенко: А часто трапляються такі випадки, коли клієнти подають в суд на своїх адвокатів за неналежне виконання своїх обов’язків?

Елізабет Андерсен: Я думаю, що це була б така річ надзвичайна, звичайніше це в справах медичних.

Лариса Денисенко: Я хочу повернутися до більш нагальних питань. Які існують гарантії справедливого судового процесу і, власне, яку роль у цьому процесі відіграє адвокат?

Елізабет Андерсен: Це право бути проінформованим про звинувачення висунені і обставини справи. Це час і змога дивитися матеріали справи, дізнатися про своє право на захист. Вибір власного самозахисту чи захисту професіоналом, право, щоб дістати неоплатну допомогу. І право на перекладацькі послуги без оплати. Право на дослідження, допит свідків, право на очну ставку з тими, хто виступає проти тебе на стороні обвинувачення. У нас суворо дотримуються правил рівноваги.

Лариса Денисенко: Мені б хотілося дізнатися, наскільки ви обізнані в системі безоплатної правової допомоги в Україні, і чи плануєте ви, можливо, спільні проекти, які би збагачували наш досвід, тому що вона функціонує набагато менше ніж у нас.

Елізабет Андерсен: Безперечно, ми як американська асоціація юристів і наша ініціатива верховенства права знаємо систему допомоги, влаштовану в Україні. Ми підтримуємо зв’язки для допомоги. Говорячи за підтримку вашої системи надання такої допомоги, ми не можемо не згадати американське посольство, за їхньої підтримки. Ми здійснюємо підтримку усіх зусиль і заходів координаційного центру. Хочу висловити вам свою підтримку з приводу того, чого змогли домогтися фахівці українські лише за два місяці функціювання цієї системи. Американському правосуддю на це знадобилося 50 років, а українці за два роки здійснили практично неможливе. Ми не лише захоплюємось їхніми здобутками і висловлюємо нашу підтримку і збираємось її завжди надавати. Я можу назвати три головні напрями нашої співпраці із координаційним центром – це навчання правників, маємо навчити 2000 людей, що зможуть діяти як наставники. Другий напрям –  це стандарти. Третій – це технічний і практичний напрямок.

Ця радіопрограма створена за фінансової підтримки Уряду Канади у рамках проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні. Погляди представлені у цій програмі є особистими думками учасників програми, і не обов’язково відповідають позиції проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», Канадського бюро міжнародної освіти або Уряду Канади.

Recent Posts

Рішення про 6 міні-ТЕЦ у Києві — попереднє, але може стати виходом із ситуації: Юрій Корольчук

Про ідею міні-ТЕЦ у столиці говоримо в етері Громадського радіо з Юрієм Корольчуком, експертом Інституту… Read More

20.05.2024

Ступак: У першу чергу потрібно, щоб Росія не могла акумулювати сили у трьох своїх областях

Чому Україні досі забороняють бити по РФ іноземною зброєю? У етері Громадського радіо розповідає Іван Ступак,… Read More

20.05.2024

Генетична схильність до виникнення РХП існує: науковиця Наталія Наумова

Фактори виникнення розладів харчової поведінки (РХП). Чому виникають дефіцити мікронутрієнтів як під час, так і після РХП?… Read More

20.05.2024

Росіяни сказали: «Нам нужен твой дом» — історія викраденого з Ірпеня Сергія Дорохова

Говоримо з дружиною незаконно ув'язненого росіянами Сергія Дорохова — Оксаною. Read More

19.05.2024

«Жодна країна, крім РФ, не ставить під сумнів легітимність української влади» — Айвазовська

Про легітимність влади чинного президента України після закінчення його 5-річної каденції говоримо з координаторкою виборчих… Read More

19.05.2024

«Три FPV можуть зупинити локальний наступ ворога» — Владислав Сакін

З керівником проєкту «Територіальна оборона неба» Владиславом Сакіним говоримо про ефективність FPV-дронів та ініціативу на… Read More

19.05.2024