«Громадське радіо»
У двадцять першій історії третього циклу «Гену справедливості» адвокатка Інна Банах та чоловік її клієнтки Вадим Іванов розкриють правила спілкування у позасудовому порядку і під час суду з Пенсійним фондом.
Як Пенсійний фонд нараховує пенсії? Що замовчується під час оформлень пенсій? Як можна маніпулювати з вашим страховим та трудовим стажем? На що звертати увагу при заповненні бланків заяв? Чому Пенсійний фонд не консультує пенсіонерів? Як в судовому порядку добитися справедливості, і чому не виконуються судові рішення — в цій розмові.
Лариса Денисенко: Пане Вадиме, ви зараз є голосом вашої дружини, тому що саме вона є клієнткою в цій історії. Розкажіть, будь ласка, нашим слухачам, з чого почалася ваша історія? Наскільки мені відомо, ви у Київ приїхали з тимчасово окупованих територій, і стикнулися з певними проблемами, будь ласка, розкажіть про це.
Вадим Іванов: Ми приїхали до Києва у 2014 році, в нас трапилося нещастя — моя дружина перенесла онкологічну операцію, отримала у квітні 2016 другу групу з інвалідності. У травні ми звернулися до Правобережного управління Пенсійного фонду щодо призначення пенсії. Ми надали всі необхідні документи, згідно з порядком, затвердженим Пенсійним фондом, аби отримати справедливу пенсію. На жаль, співробітники Пенсійного фонду не взяли до уваги зокрема документ, що підтверджує зарплатню моєї дружини для розрахунку пенсії, та не врахували її стаж.
Лариса Денисенко: Пане Вадиме, а чому вони не прийняли документ, який підтверджує зарплату? Що їх не влаштувало?
Вадим Іванов: Вони посилалися на закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованої території України». В цьому законі йдеться, що всі документи, які були видані неправомірними установами, вважаються не дійсними. Але це було невірно, тому що згідно з цим законом, тимчасово окупованою територією є територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. Тому до Луганська це не має жодного відношення. Ми подали ще одну заяву, аби вони врахували цей документ. Але вони знову, посилаючись вже на постанову Кабінету міністрів про деякі питання фінансування бюджетних установ Донецької та Луганської областей, нам відмовили.
Отже моїй дружині була призначена мінімальна пенсія — 1 130 грн, що нас не влаштовувало, адже ми й так у скрутному становищі, бо не маємо житла, маємо його винаймати, плата за оренду є високою. Я зробив власний розрахунок пенсії, то ж якщо б вони прийняли необхідні документи, то пенсія складала б 1 750 грн, тобто майже на 50% більше.
Метою діяльності Пенсійного фонду є не призначення пенсійних виплат відповідно до законодавства, а призначення мінімальних пенсійних виплат
Саме тому, ми були змушені звернутися до Центру безоплатної правової допомоги у Голосіївському районі, нам призначили адвокатку Інну Вікторівну Банах. Вона допомогла нам написати адміністративний позов до Голосіївського районного суду. Суд визнав нашу правоту й зобов’язав Пенсійний фонд визнати всі документи та призначити справедливу пенсію.
Лариса Денисенко: Дякую, пане Вадиме. Пані Інно, коли готувався позов, на що ви звертали увагу суду, які основні аргументи були в цій заяві виписані?
Інна Банах: Я трохи відійду від вашого запитання, тому що хочу спочатку коротко описати роботу Пенсійного фонду.
З особистого досвіду я зробила висновок, що метою діяльності Пенсійного фонду є не призначення пенсійних виплат відповідно до законодавства, а призначення якомога менших, мінімальних пенсійних виплат. Один з варіантів досягнення цього, який вони застосовують щодо внутрішньо переміщених осіб, є не врахування довідок, які видають цим особам у Донецькій чи Луганській області. На сьогоднішній день жоден нормативний акт України не дає права Пенсійному фонду не враховувати ці довідки.
Коли до мене звернулася родина Іванових з цією проблемою, я побачила, що варіантів не визнати їхні вимоги, не існує: як і з не визнанням довідки про зарплату, так і щодо не визнання страхового стажу Віри Іванівни. У 2004 році вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною, саме цього року в нашій країні був запроваджений персоніфікований облік. Пенсійний фонд почав враховувати страхові внески для призначення пенсій. Але у 2004 році страхові внески за осіб, які перебували у відпустці по догляду за дитиною роботодавці не сплачували, не сплачували їх і соціальні установи. Але відповідно до закону страховий стаж повинен був враховуватися. Тобто цілий рік Пенсійний фонд не захотів врахувати при призначенні пенсії. Це ще один шлях, яким Пенсійний фонд користується, аби мінімізувати ці пенсії — не враховувати стаж, який має бути врахований згідно з законом.
Лариса Денисенко: Це стала практика? Чи стикалися ви з тим, що Пенсійний фонд винаходить різні неправомірні шляхи, що не відповідають статті 19 Конституції України, що треба діяти в межах своїх повноважень, а не вигадувати різні засоби позбавляти людину належного?
Інна Банах: Я стикалася у своїй практиці, також кожен може зайти на сайт Єдиного державного реєстру судових рішень, де, користуючись пошуком, вони можуть побачити скільки справ з перерахунку та призначення пенсій розглядається у судах України. Це дуже поширена практика, і дуже часто Пенсійним фондом не враховуються певні моменти.
Хочу також звернути увагу, що коли у Пенсійному фонді приймають документи, співробітники навіть не пояснюють, не допомагають людині розібратися з тим, які довідки, які документи треба надати, аби стаж був більше, аби зарплата була більша, аби зрештою людина отримала пенсію згідно з законодавством.
Крім цього, до 2004 року для призначення пенсії враховується трудовий стаж. Цей стаж зазвичай підтверджується трудовою книжкою. Але велика кількість людей в нашій країні навчалася у вищих навчальних закладах, у середніх спеціальних, і цей запис відсутній у трудовій книжці. Відповідно до чинного законодавства, роки навчання у вищих та спеціальних середніх навчальних закладах, закладах з підвищення кваліфікації також має зараховуватися до цього стажу. І працівники Пенсійного фонду при прийнятті документів, не пояснюють людині, що вона таким чином може збільшити свій трудовий стаж.
Співробітники Пенсійного фонду не допомагають людині розібратися з тим, які документи треба надати, аби зрештою людина отримала пенсію згідно з законодавством
Ще один шлях мінімізації пенсійних виплат: коли людина звертається за оформленням пенсії, їй видається бланк заяви. У нижній частині цього бланку передбачено право пенсіонера вказати, чи він бажає виключити якісь невигідні періоди страхового стажу, або доручити це Пенсійному фонду, аби він це зробив автоматизовано. Це надруковано дрібним шрифтом, пенсіонери на це не звертають увагу взагалі, не заповнюють. І Пенсійний фонд приймає ці заяви, хоча не підкреслення хоча б одного положення вже робить цю заяву недійсною. Людина не зробила вибір, хоче вона виключити якійсь період, чи бажає це зробити автоматизовано.
Таким чином, Пенсійний фонд дозволяє собі приймати такі заяви, і на власний розсуд визначати невигідний період. Але якби людина була обізнана з цим положенням, вона б сама викреслила невигідні періоди заробітної плати. Наприклад, людина перед пенсією перебувала на обліку у Центрі зайнятості, або отримувала маленьку зарплату. Вона має повне право викреслити ці періоди. Але при поданні заяви, людина не отримує консультації з цього приводу, і в результаті отримує велике зменшення своєї пенсії.
Вадим Іванов: Хочу підтримати Інну Вікторівну, й додати що Пенсійний фонд не тільки користується необізнаністю людей. При поданні заяви ми просили виключити період, коли дружина перебувала у відпустці по догляду за дитиною, бо там дійсно були маленькі суми виплат. Але попри те, що ми просили його вилучити, вони саме цей період врахували. Тобто Пенсійний фонд навмисно це зробив! В нас була довідка за 10 років, і ми конкретні терміни вказали, з якого місяця по який треба враховувати, а вони це не врахували.
Лариса Денисенко: Пані Інно, ви казали, що жодний український законодавчий акт не дає Пенсійному фонду підстав не приймати довідки з тимчасово окупованих районів чи з території проведення Антитерористичної операції, але люди з цим стикаються дуже часто. І Пенсійний фонд, і інші соціальні установи вимагають повертатися за трудовою книжкою, або не приймають печатки переміщених установ, і заганяють людей у пастку. Що робити в таких випадках, на що посилатися, аби довести своє право?
Інна Банах: Хочу зазначити, що кожен випадок є індивідуальним. Неможливо дати одну пораду, окрім тої, що треба звертатися до фахівця або юриста, аби з’ясувати, чи правомірні дії представників Пенсійного фонду. В будь-якому разі, якщо Пенсійний фонд не приймає довідку, іншого шляху, крім доведення цього у судовому порядку, не існує. Це єдиний орган нашої країни, який може захистити права людини на цьому рівні.
Лариса Денисенко: Наскільки складна процедура?
Інна Банах: Як раз хотіла про це сказати. Мене вражає практика, коли Пенсійний фонд поводиться не як державний орган, а якісь ворог нашої країни. Вони дозволяють собі не приймати документи, не дотримуватися прав людини, і не несуть за це жодної відповідальності.
Працівники Пенсійного фонду не несуть жодної відповідальності за порушення прав людини
Вони вирішили на власний розсуд не приймати довідку. Що це означає для людини? Вона звертається до суду, але для того, щоб звернутися до суду, людина без юридичної освіти має знайти фахівця, який грамотно складе цей адміністративний позов. Якщо людина не має першої або другої групи інвалідності, що звільняє її від сплати судового збору, вона має його сплатити. Наразі це складає щонайменше 640 грн, це вже половина пенсії людини. Якщо вона хоче просити суд про відстрочку сплати збору, вона має це обґрунтувати, надати довідки про свій дохід, можливо дохід родини, довідку про склад родини — тобто зібрати купу документів на підтвердження того, що наразі вона сплатити не може.
Крім того, суди розглядають справи дуже тривалий час. Нам просто пощастило, що справа потрапила до Голосіївського суду, бо там ще не дуже велике навантаження на суддів. Але, наприклад, коли ми подали заяву до Солом’янського суду міста Києва у липні, перше засідання відбулося у листопаді, а наступне засідання призначене на квітень. То про який реальний захист прав людини може йтися у судовій системі при такому навантаженні, при такому тривалому розгляді?
Протягом цього часу людина отримує цю мізерну пенсію, яку призначив працівник Пенсійного фонду. Навіть якщо клопотання задовольнили, Пенсійний фонд ніколи не погоджується, звертається до Апеляційного суду, де також зараз велике навантаження, тривалий час розглядаються справи. І тільки потім судове рішення набирає законної сили.
Крім того, у нас не існує такої практики, як у Європейському суді: коли поновлюються права людини, їй надається розумна та справедлива компенсація. Тобто в нас людина отримує те, що вона мала отримати приміром рік тому, без урахування інфляції, розумного відшкодування моральної шкоди не існує, а працівники Пенсійного фонду взагалі не несуть за це жодної індивідуальної відповідальності.
Лариса Денисенко: Навіть про дисциплінарну не йдеться, наскільки я знаю.
Інна Банах: Я не володію інформацію, яким чином це вирішується на службовому рівні у Пенсійному фонді, але законодавчо закріпленої практики, яка б зазначала, що у випадку доведення порушень прав людини працівники Пенсійного фонду несуть відповідальність, не існує. І права на відшкодування за незаконні дії держави теж не існує.
Тобто Віра Іванівна, яка отримала мінімальну пенсію і досі її отримує, бо рішення ще не виконане, хоча понад місяць тому набуло законної сили, отримає те, що вона мала отримати при першому поданні цієї заяви. Пенсію, яку з травня їла інфляція. У будь-якому випадку постраждала людина лишається у програші.
Лариса Денисенко: Але в даному випадку суд задовольнив всі ваші вимоги?
Інна Банах: Абсолютно. В цьому випадку я в захваті від рішення суду: повністю задовольнив всі наші вимогу. Хочу виразити вдячність за професіоналізм судді Голосіївського суду Шевченко, яка прийняла це рішення і врахувала всі наші вимоги. Тобто щодо суду немає жодних зауважень чи претензій.
Є вже претензії до виконання судового рішення, яке є частиною судового процесу. На даний час це рішення ще не виконане.
Навіть якщо постраждала людина виграє суд, вона все одно лишається у програші
Лариса Денисенко: А чи подавав Пенсійний фонд апеляцію.
Інна Банах: Подавав. Але це сталося наприкінці року, і при поданні апеляційної скарги Пенсійний фонд мав сплатити судовий збір. Він його не сплатив, йому був наданий час для оплати, але він не виконав цю вимогу, тому що грошей у бюджеті немає. Але нам пощастило, що це відбулося того року, тому що з нового року Пенсійний фонд звільнений від сплати судового збору. Зараз він може без перешкод подавати всі скарги безоплатно — держава зробила такий жест.
Лариса Денисенко: Мені просто забракло слів. Орган, який є лідером по скаргах, зараз не несе жодних витрат.
Інна Банах: Знаєте, я теж в захваті від цього рішення, але можна зрозуміти й державу, тому що Пенсійний фонд сплачує все з державного бюджету. Якщо б в них був власний бюджет, за який би Фонд відповідав, але це державні кошти, то ж співробітникам раніше було все одно, чи є гроші, чи ні, і зараз. Вони не несуть жодної відповідальності за витрачання коштів з державного бюджету.
Лариса Денисенко: Ситуація, звичайно, виглядає, як тупикова: вже все виграли, а ситуація лишається незмінною. Які є шанси, що рішення почне виконуватись, і людина отримуватиме стільки, скільки належить?
Інна Банах: Якщо не знаєш, як вчинити, дій відповідно до закону. Закон прямо передбачає: є виконавче провадження, треба звернутися до органів виконавчого провадження з виконавчим листом, який вже звернеться для примусового виконання до Пенсійного фонду. Якщо не буде і це виконуватися, треба подавати скаргу до Європейського суду з прав людини, іншого шляху немає. Україна майже лідер по невиконанню судових рішень, з цим стикаються багато людей, це проблема.
Лариса Денисенко: А коли йдеться про примусове виконання, наскільки ефективно це працює в даному випадку?
Інна Банах: Не дуже ефективно, тому що якщо немає грошей у бюджеті, ніхто його не виконає Що робить державний виконавець? Він спрямовує запит до Пенсійного фонду, просить перерахувати. Якщо Пенсійний фонд дійсно виконує, він повинен прийняти нове рішення про перерахунок пенсії, і сплатити належну пенсію плюс заборгованість за той період, з якого була призначена пенсія. Якщо грошей немає, він пише: в бюджеті грошей немає, і нічого вже не можна зробити у даному випадку. Чекати у черзі, поки ці кошти надійдуть до Пенсійного фонду.
Лариса Денисенко: А чи ви можливо плануєте подавати позов до Європейського суду з прав людини?
Вадим Іванов: Зараз ми подали ще одну заяву до Пенсійного фонду, де вкотре перерахували усі наші вимоги, додали до цієї заяви рішення суду, і зараз чекаємо. Згідно з положенням про перерахунок пенсії, Пенсійний фонд після отримання рішення має зробити перерахування у період до 10 днів, от ми чекаємо.
Хочу побажати всім, чиї права були порушені, звертатися до суду і відстоювати свої права.