До асоціації «Юрфем» звернулись працівниці Національної академії прокуратури України через порушення своїх трудових прав та гендерної дискримінації. Під час скорочення штату Академії, п’ятьох юристок звільнили і перевели на нижчі посади, а на їхні посади були призначені чоловіки.
Співробітниці Академії переконані, що це гендерна дискримінація, а їх утискають, створюючи ситуацію, коли вони будуть змушені звільнитись.
Голова асоціації “ЮрФем” Христина Кіт розповіла, що до неї звернулася співробітниця академії Людмила Петровська, яка пояснила, що в її установі відбулись незаконні звільнення, які мають ознаки порушення трудового законодавства, а також гендерної дискримінації. “ЮрФем” готує звернення до Урядової уповноваженої з гендерної політики Катерини Левченко.
«Ми очікуємо, по-перше, щоб НАПУ провела відповідне розслідування і вжила заходів щодо відновлення щодо порушення прав даних працівниць і в подальшому враховувала при призначенні на посади гендерні аспекти і забезпечувала певну кількість жінок на керівних посадах в академії», – пояснила Христина Кіт, чого асоціація чекає від цього звернення.
Ми поговорили зі звільненими з посад Людмилою Петровською та Любов’ю Нецькою.
Ректор академії Михайло Лошицький звільнив Петровську з посади керівниці відділу підготовки прокурорів підтримання публічного обвинувачення в суді та дав їй посаду старшої викладачки у цьому ж відділі. Місце Петровської посів один з її заступників.
За словами коліжанки Людмили Петровської, на неї деякий час чинився тиск зі сторони адміністрації: її відсторонили від занять та не давали можливості виїжджати для викладання в регіонах.
Співробітниця академії Людмила Петровська розповіла, що і раніше стикалась з гендерною дискримінацією: після закінчення університету очільник обласної прокуратури відмовився брати її на роботу, адже вважав, що жінки не можуть бути прокурорами.
Людмила Петровська пояснила, що ситуація з так званою реорганізацією штабу тривала довгий час, з січня. А про те, що її призначать на нижчу посаду вона дізналась тільки після затвердження адміністрацією нового штабу.
«Реорганізація почалася в січні. 14 числа був затверджений новий штат, Академії про це повідомили після 21 січня, і лише в цей час узнали про те, що буде відбуватися реорганізація. Не дочекавшись, я безпосередньо звернулась з заявою щодо перепризначення мене на ту посаду, яку я займала на той час, як і інші працівники. Але я лише через місяць почула пояснення з приводу того, що мене ректор не бачить на цій посаді, а бачить мене лише викладачем», – розповіла Л.Петровська.
Також Людмила Петровська додала, що створює передумови для того, щоб повернутись на попередню посаду і виборюватиме свої права в суді.
Інша співробітниця академії прокуратури, Любов Нецька, була звільнена з посади керівника відділу і переведена на посаду викладача. Вона розповіла, що разом з Петровською вони виборюють свої права в суді, а три інші звільнені працівниці змирилися з тим, що працюватимуть на нижчих посадах.
Нецька вважає, що ректор давно хотів усунути її та Петровську, адже вони – його опонентки, і були не згодні з його рішеннями. Вона також повідомила про тиск з боку адміністрації.
Зокрема, за словами жінки, їй не дозволяють повністю заповнити штаб відділу, тому вона змушена працювати понаднормово. Любов Нецька зазначила, що бачить у своєму звільненні ознаки гендерної дискримінації. За її словами, гендерна дискримінація поширена в правоохоронній та прокурорській діяльності через “міліцейску” ідеологію.
«Я думаю, що це має місце, тому що 5 жінок зразу взяти, з начальників були зняті, 5 чоловіків поставити, не бачачи альтернативи ніяким іншим жінкам, це по-перше. По-друге, хто нами управляє, я ж вам кажу, що це представники із системи МВС, у них психологія поліцейська, міліцейська, вона завжди є, це психологія тиску, це психологія верх чоловічого.
В свою чергу у Національній академії прокуратури відмовилися коментувати ситуацію, на їх адресу був висланий офіційний запит.
Як зазначила очільниця асоціації Юрфем Христина Кіт, гендерна дискримінація на робочому місці поширена в Україні через дискримінаційне законодавство, а також обмежувальні практики щодо жінок.
«Насправді, дискримінація на робочому місці в Україні є достатньо поширена. Тому що, по-перше, ми маємо дуже дискримінаційне трудове законодавство, зокрема, кодекс законів про працю, а, по-друге, у нас значно поширені дискримінаційні практики щодо жінок», – сказала Х.Кіт.
Кіт додала, що відповідно до закону про засади запобігання та протидії дискримінації, роботодавці мають не допускати дискримінацію на роботі, враховувати гендерний баланс, в тому числі, при призначенні осіб на керівні посади. Також, за словами юристки, особливу увагу щодо рівності працівників роботодавці мають приділяти у правоохоронній та прокурорській системах, які, традиційно, вважались чоловічими.
Репортаж для «Гену справедливості» зробили Валерія Павленко та Ярослава Вольвач.